banner banner banner

Після демобілізації: Як повернути ветеранів до нормального життя замість пияцтва і розбоїв

В Україні почастішали випадки самогубства, алкоголізму та наркоманії серед бійців. Командування таку тенденцію пов'язує з проведенням АТО. Частина бійців, які повернулися зі сходу, стикаються в мирному житті з проблемами, які самотужки вирішити не можуть, і як підсумок – або лізуть в петлю, або в пляшку. У силових відомствах проблему усвідомлюють і активно шукають шляхи вирішення

Психологи, як українські, так і країн-членів НАТО, сходяться в одному: впроваджувати програми з психологічної реабілітації воїнів АТО потрібно негайно, і це завдання для держави. Ну а поки в Україні нічого, як слід, не працює, жителям мирних територій доведеться "зрозуміти і пробачити" захисників, які повернулися з війни, і по змозі підтримати і допомогти.

У збройних силах Латвії ті ж принципи роботи психологів, що і в Україні, тільки війни немає

"Принципи роботи профільних психологів в Латвії та Україні однакові. Тут (в Україні - ред.) хороші військові психологи. І програми хороші, їх потрібно здійснювати. І хоча це треба було робити "вчора", але починати потрібно зараз. Потрібна організація і координація, і все буде добре. Психологія це наука, тут все однаково. Україна на правильному шляху. Іноді я розумію, що тут потрібна просто підтримка. У нас на всю країну 10 психологів, але у нас немає війни, і країна менше. Наші військовики беруть участь у місіях на території інших держав, і у нас є програми з їх психологічної реабілітації. І робота психологів з військовиками починається ще на етапі призову. Коли чоловік призивається, у нас відразу навчають психології, потім інструкторська школа, академія, підготовка командирів. Коли їдуть в гарячі точки, то 6 місяців вивчають психологію. Коли вони не навчені, то це проблема. А коли вже знають, з чим можуть зіткнутися, то по-іншому подивляться на ситуацію", - розповів головний психолог національних збройних сил Латвії Вінус Чернявський.

Водночас  латвійський психолог, який працює за стандартами НАТО, переконаний, що Україна повинна виробити свою модель психологічної допомоги бійцям і активно залучати до цього громадськість: "Боєць, який повернувся з війни, є агресивним. Агресія в цьому випадку є нормальним явищем. І коли він це знає, і це знає суспільство, з цим простіше боротися. Припустимо, боєць повертається із зони АТО і бачить, що в Києві все нормально, грає музика, люди гуляють, і він думає: "Ну як же так? Я ж з фронту, а тут все інакше". Тому важливо поговорити з ним. Просто поговорити і пояснити, що як би він залишився тут, то поводився б точнісінько так само, і що заради цього він і воює, щоб люди могли жити звичайним життям. Він озлоблений і багато втратив, але коли суспільство знає, рідні знають і командування підтримує, такий боєць швидше адаптується. Тому так важливо навчати кожного солдата".

Після демобілізації: Як повернути ветеранів до нормального життя замість пияцтва і розбоїв
Фото з відкритих джерел

Тетяна Святенко

Журналіст

В Україні почастішали випадки самогубства, алкоголізму та наркоманії серед бійців. Командування таку тенденцію пов'язує з проведенням АТО. Частина бійців, які повернулися зі сходу, стикаються в мирному житті з проблемами, які самотужки вирішити не можуть, і як підсумок – або лізуть в петлю, або в пляшку. У силових відомствах проблему усвідомлюють і активно шукають шляхи вирішення

АТОшники не є злочинцями; деякі злочинцями стають, не маючи виходу

Проблема психологічної реабілітації та адаптації бійців АТО до мирного життя після демобілізації очима чинних психологів у воюючих частинах в теорії не дуже відрізняється від вищеописаного ідеалу. Щоправда, вони на практиці знайомі з усіма нюансами і констатують: пияцтво і розбій серед колишніх бійців АТО на сьогодні не проблема. Величезною проблемою для України це стане в майбутньому, після масової демобілізації.

"Пияцтво і розбої серед колишніх АТОшників - проблема соціальна, це проблема на державному рівні, і це розуміють всі, але у нас немає інституту, важеля. Але вирішувати цю проблему потрібно спочатку на рівні підрозділу. Завдання командира – не доводити бійця до стану, коли він втрачає зв'язок з реальністю, і перед тим, як відправити бійця на дембель, з ним потрібно працювати. Адже у нас зараз як? Відвоював – стусана, і все, ти нікому не потрібен. У нас немає соціальної політики та подальшої адаптації та реабілітації бійця, щоб знайти йому застосування. Для початку цією проблемою повинні займатися друзі-товариші, командири, працівники підрозділу, замполіти. Вони повинні ще в процесі входження до підрозділу, в процесі несення служби не займатися лише командами ("Рити окоп! Втомився? От і добре"). Це повинен бути контакт і спостереження, згуртування колективу. Кожен командир повинен розуміти, хто у нього, що і в якому стані. На цьому етапі пояснити приблизно так: стресова ситуація - зараз це нормально, завтра ти повернешся, тобі може бути погано, і ти підеш ось так і так. Це завдання цивільного населення – допомогти і прийняти, направити. Тому що боротися із запоями деяких АТОшників не можна, вони не є злочинцями, злочинцями вони стають, не маючи підтримками і виходу. Їм потрібно допомогти. Завдання - підтримати, а засудити легко. У нього агресія йде від того, що його не розуміють", - розповідає психолог і кулеметниця одного з батальйонів Ганна.

Фото з відкритих джерел

Завжди знайдуться люди, які наллють бійцеві

Пияцтво серед демобілізованих бійців це проблема людей, які не можуть нормально соціалізуватися. Можливо, у бійця, який прийшов з війни і тепер у запої, і колишнє життя було таким же, тобто з якого він пішов - в таке і повернувся. У зоні АТО він був витребуваний, герой, а повернувся нікому не потрібним. Його навички тут не потрібні, він не може стати менеджером, немає даних, немає стартового капіталу, щоб почати свій бізнес. А на горілку завжди знаходиться, і завжди знайдуться люди, які його підтримають. "О, брате, ти звідти повернувся, йди-но розкажи". І відразу з'являється пляшка. Він, може, навіть не хоче, можливо, і відмовився б, але люди його кличуть, аж поки він не впаде з ніг. А на ранок його прийдуть опохмелити. Саме тому важливо створювати такі організації з реабілітації. Зараз, щоправда, хлопці самі їх і створюють. А ті, хто зміг домогтися успіху, у кого є якась справа, вони вже не беруть чужих людей з вулиці, вони беруть своїх хлопців, адже такі розуміють, що їм важко, і вони це самі пройшли. Суспільство самоорганізується. Ідеальний варіант – якщо ми будемо створювати центри з реабілітації таких бійців. Зараз їх багато таких, у стресовому стані, але буде ще більше. Це неминуче. Ну і, звісно, відповідальність суспільства. Мало скинутися по п'ятірці на армію або купити бійцеві в АТО блок сигарет. На цьому підтримка не повинна закінчуватися", - розповів психолог Держприкордонслужби Сергій.

Президент України Петро Порошенко ще наприкінці березня підписав указ про соціальну та психологічну реабілітацію демобілізованих. Указ передбачає створення регіональних служб психологічної та соціальної реабілітації учасників АТО, щоб вони могли повністю "влитися" в суспільне життя. Демобілізованим забезпечать можливість для професійної підготовки і перепідготовки. А місцеві адміністрації повинні будуть сприяти наданню медичних послуг вдома. Однак про ефективність таких заходів поки нічого не відомо.

Фото з відкритих джерел

Тим часом в Україні стартує чергова хвиля демобілізації. У липні-вересні додому з фронту повернуться мобілізовані рік тому.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>