Підсумки століття 1917-2017: Росія без вождя і без мети

Найдовше російське століття закінчується невтішно. Володимир Путін не вирішив жодного з тих завдань, які могли б привести Росію до ролі провідного геополітичного гравця світу

Підсумки століття 1917-2017: Росія без вождя і без мети
Фото з відкритих джерел

Віктор Небоженко

Український політолог, соціолог

Найдовше російське століття закінчується невтішно. Володимир Путін не вирішив жодного з тих завдань, які могли б привести Росію до ролі провідного геополітичного гравця світу

У президента Росії Володимира Путіна було три головні завдання в рамках місії національного лідера. У нього було багато часу і невичерпні ресурси країни для виконання своєї місії як національного лідера:

1. Провести масштабну перебудову економіки, політики та соціального життя Росії. Зробити правильно, те, з чим не впорався Горбачов;

2. Вперше за 100 років об'єднати "білих" і "червоних" у новій національно-державній ідеї – побудові цивілізованої Росії на чолі з російським народом;

3. Створити повноцінний євразійський аналог ЄС на базі всіх колишніх країн СНД з центром у Києві.

Але президент Росії Путін не вирішив жодного з цих завдань, які б підготували Росію до 21 століття і привели її до ролі провідного геополітичного гравця світу. Замість цього до 7 листопада 2017 року він домігся зовсім іншого:

1. Росія перетворилася на євразійський сировинний придаток Заходу і Китаю з розвиненим авторитарно-олігархічним режимом особистої влади швидко старіючого президента Путіна. За останні 20 років світ з жахом переконався, що Росія перетворилася на епіцентр міжнародної корупції і веде себе вкрай агресивно та непередбачувано. Тому, напевно, на Росію чекає чергова "абортивна перебудова" і свій новий "1991 рік. Але вже без України та інших країн. А можливо - "два в одному".

2. За останні роки розрив у ЗМІ та масовій свідомості росіян між "царською Росією" і "Радянським Союзом" тільки посилився. Незважаючи на потужну пропагандистську машину, Кремль виявився нездатним примирити "червоних" і "білих" ні в ідеології, ні в буденній свідомості. Спрямовані виключно на виробництво образу "ворогів Росії" і стимуляцію соціальної ненависті (гнилий Захід, Україна, ісламісти, зарозуміла Америка, підлі китайці тощо) кремлівські офіційні ЗМІ не сформували об'єднувальних цінностей і образів. Тому президент Росії Путін так і не зміг до сторіччя Жовтневої революції 7 листопада 2017 року пояснити росіянам, що ж об'єднує Росію за ці сто років, з 1917 по 2017 рік, крім вічного конфлікту влади і народу, а також самоколонізації.

Зараз все в Росії тримається на поєднанні індукованої ЗМІ ненависті до "ворогів Росії", страху росіян перед владою та особистій відданості, довірі та харизмі президента Росії Путіна, а не на загальноросійській державній ідеології і системі цінностей. У результаті до 2017 року в Росії виявилися дискредитованими і ліберально-демократичні, монархічні, і радянсько-сталінські цінності. У той же час жахливий розрив між багатими і бідними росіянами тільки підсилює це протиріччя і приведе в подальшому до серйозних соціально-політичних наслідків для "постпутінської Росії".

3. У Росії разом з дружньою і демократичною Україною був історичний шанс на основі колишнього СНД стати мотором євразійської інтеграції та успішно підготуватися до 21 століття. Замість цього путінська Росія обрала шлях імперіалістичної агресії, намагаючись силою повернути колишні республіки СРСР під свій контроль. Спочатку Кремль довгі роки успішно корумпував політичну й економічну верхівку України, допускаючи до влади у Києві або криміналізованих, жадібних, підконтрольних, або хворих, слабких президентів і прем'єр-міністрів.

Потім Росія віроломно напала на дружню Україну і відібрала у неї Донбас та Крим, що викликало найгострішу з часів Холодної війни міжнародну кризу у всьому світі. Своєю імперіалістичною політикою Кремль породив один із найжорстокіших конфліктів на території колишнього СРСР з часів 1941 року. І тепер, у 2017 році, путінська Росія зависла між політикою окупації українського Донбасу, Криму, порушенням всіх міжнародних норм, ядерним шантажем і незграбною спробою міжнародної самоізоляції. А нескінченні приниження і санкції, якими Захід регулярно обмежує Росію, будуть тільки посилювати це протиріччя. Так закінчується найдовше російське століття: 1917-2017.

Віктор Небоженко

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів