Перспективи валютного ринку України до кінця 2018 року

Перспективи валютного ринку України до кінця 2018 року
Фото з відкритих джерел

Оригінал на сторінці Богдана Данилишина у Facebook

Якщо подивитися на попередні 12 місяців, можна побачити кілька періодів яскраво вираженої динаміки курсу гривні щодо долара. Перший стартував у листопаді 2017 року і тривав до середини січня 2018 року, коли офіційний курс було знижено з 26,5 до 28,8 грн за долар (падіння на 8,7%). З останньої декади січня відбулося затяжне зміцнення національної валюти, що тривало п'ять місяців - до 25 червня. Її курс зміцнився до 26,2 грн за долар (зростання на 9%). Після цього протягом двох тижнів курс гривні спочатку знизився до 26,42 (2 липня), а потім повернувся до 26,2 грн за долар (9 липня). Починаючи з 10 липня нацвалюта стабільно слабшала щодо долара, двічі - 27 серпня і 24 вересня - сягнувши локальних мінімумів на рівні 28,3 грн за долар. З кінця вересня тенденцію до зниження було переламано, нацвалюта зміцнилася - до 27,9 грн за долар станом на 16 жовтня.

Зниження курсу на початку року відбувається не вперше. Його можна пояснити недостатньою координацією фіскальної та монетарної політики: у кінці року уряд зазвичай дуже активно витрачає гроші. Наприклад, у грудні 2017 року залишок коштів Кабміну на єдиному казначейському рахунку було зменшено в 10,6 разів - з 54,1 млрд до 5,1 млрд грн. Неідеально спрацював тоді й Нацбанк, який у другій половині 2017 року запізнився з підвищенням облікової ставки: передумови для посилення кредитно-грошової політики склалися в серпні-вересні минулого року, а цикл підвищення ставки було розпочато в середині жовтня.

Девальвація гривні, яку ми спостерігали в липні-серпні цього року, була типовою (зазвичай зниження курсу гривні відбувалося у вересні та зачіпало частину жовтня). Тут є кілька причин. Зовнішня причина - цикл підвищення ставки ФРС привів до зростання привабливості активів у доларах США, який істотно подорожчав щодо валют країн з ринками, які розвиваються. Але рівень зниження курсу гривні був значно меншим за рівні девальвації аргентинського песо, бразильського реала, турецької ліри, російського рубля та валют багатьох інших країн з ринками, що формуються. Є дві внутрішні причини. По-перше, схоже, вітчизняні імпортери, які зазвичай активізують діяльність після закінчення періоду літніх відпусток, вирішили "зіграти на випередження": у липні та серпні попит на валюту на безготівковому ринку був значно вищим за аналогічні показники попередніх років. Про це свідчать і показники зовнішньої торгівлі: обсяг імпорту в липні 2018 року був на 25,3% більшим, ніж у липні торік, у серпні поточного року - вищим на 17,4%, ніж у серпні 2017 року. Відповідно більш високим був і попит на інвалюту. По-друге, причиною підвищення попиту на валюту став обсяг гривні, що вийшов на ринок у результаті погашення короткострокових ОВДП, які уряд був змушений емітувати на початку року у зв'язку зі звичайною для січня-лютого непростою ситуацією з держбюджетом (до речі, прихід нерезидентів у середині зими на ринок ОВДП дав можливість переломити тенденцію зниження курсу гривні). Оскільки в нас діє режим плавного обмінного курсу, Нацбанк згладжував різкі коливання курсу, але не міг зупиняти тенденцію, що складається.

До речі, якщо зіставити курс гривні щодо долара на початку року і на 16 жовтня, можна побачити, що за цей час гривня зміцнилася (нехай і незначно - на 0,5%). Чого ж чекати від гривні до кінця цього року? Серед чинників, які впливають на курс гривні, виокремлю найважливіші: ціни на основні експортні товари (сільгосппродукти, міндобрива і продукцію чорної металургії), ціни на основну імпортну продукцію (енергоносії та споживчі товари для населення), перспективи отримання чергового траншу кредиту від МВФ і платежі за держборгом.

Ціни на основні експортні товари. Подивимося на Commodity Metals Price після помірно позитивної динаміки у квітні-липні. У серпні-вересні цей індекс знижувався, проте в жовтні стабілізувався на рівні 77,5. З огляду на сезонність попиту на металургійну продукцію не думаю, що зниження цін на неї триватиме, швидше, варто очікувати помірного зростання. Якщо так і станеться, пропозиція валюти на міжбанківському ринку може збільшитися. Ситуація з цінами на міндобрива є нейтральною. Так, якщо подивитися на індекс Potassium Chloride Monthly Price, можна відзначити дивовижну стабільність: ціна метричної тонни міндобрив перебуває на рівні 215,5 дол., не змінюючись з вересня 2017 року. Щодо цін на сільгосппродукцію. Згідно з даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, після зростання ціни на пшеницю в липні-серпні у вересні відбулося деяке її зниження - на 3% (але світові ціни на пшеницю у вересні поточного року були на 12% вищими порівняно з цінами вересня 2017 року). Причиною зниження цін минулого місяця була активізація найбільших експортерів на початку чергового маркетингового року. Логіка підказує, що в жовтні-листопаді ціни стабілізують. А, зважаючи на цьогорічний врожай, експорт пшениці з України буде стабільно високим, що має позитивно позначитися на пропозиції валюти. Щодо цін на кукурудзу очікується їхнє незначне зниження, але для валютного ринку це буде компенсовано високим обсягом її експорту. Стосовно ще однієї найважливішої для нашої країни експортної торгової позиції - соняшникової олії. Ціни на неї потроху знижуються вже давно, однак обсяги експорту дають можливість очікувати серйозних обсягів надходжень валютної виручки (Україна має 55% світового ринку "сирої" соняшникової олії, потенціал галузі - у збільшенні виробництва рафінованої продукції).

Ціни на основну продукцію, що імпортується. Світові ціни на нафту з початку року перебувають на порівняно високому рівні, коливаючись в районі 80 дол. за барель. Оскільки часовий лаг між зміною світових цін на нафту і роздрібних цін на паливо в Україні доволі короткий (1-2 місяці), цю вартість нафти вже враховано в цінниках на українських АЗС, а зростання вартості бензину в серпні-вересні було пов'язано з ослабленням курсу гривні.

Середня ціна імпортованого газу цьогоріч становила:

Місяць Ціна (дол. за тис. куб. м)

січень 279,4

лютий 261,1

березень 278,7

квітень 310,8

травень 263,5

червень 267,4

липень 309,1

Але якщо подивитися на графік ціни газу, що склався в кінці вересня - першій половині жовтня на найближчих до України європейських хабах (голландському TTF і німецьких NCG і GASPOOL), помітною стає тенденція до зниження котирувань (протягом останніх двох тижнів ціни впали в середньому на 13%). Обсяг газу, який Україна закачала в підземні сховища станом на кінець вересня, становив 16 млрд куб. м. Отже, період активної закупівлі є близьким до завершення, газу достатньо для забезпечення транзиту і проходження опалювального сезону (його будуть масштабно закуповувати тільки в разі неприємних погодних сюрпризів). Тобто ситуація є штатною, і серйозного тиску на валютний ринок вона чинити не повинна.

Щодо імпорту вугілля ситуація є дещо сприятливою: з початку року середні ціни енергетичного вугілля було знижено з 77 до 68 дол. за тонну. Ймовірно, у міру наближення зими вугілля буде дорожчати, але навряд чи ціни перевищать торічні.

Попит населення на імпортні товари зростає, про що свідчить статистика споживчого кредитування. Так, його обсяг упродовж 8 місяців цього року було збільшено на 20,5% (на жаль, левова частка коштів йде на купівлю товарів іноземного виробництва, тому гостро постає проблема розроблення і реалізації програм імпортозаміщення). У загальних масштабах імпорту вплив цього чинника на майбутню курсову динаміку є не таким значним. Утім, до кінця року зазвичай імпорт споживчих товарів різко зростає, у результаті чого курс гривні може зазнати ситуативного впливу.

Згідно з даними Мінфіну, платежі за зовнішнім боргом у четвертому кварталі мають становити 17,25 млрд грн, або близько 616 млн дол. (з них 429 млн дол. - погашення кредитів МВФ). Цей чинник поряд з невизначеністю щодо отримання чергового траншу кредиту від МВФ є найбільш тривожним. Сподіваюся, що в разі ускладнень Мінфін зможе організувати залучення боргового фінансування (бажано з меншою прибутковістю, ніж це було в серпні). Ще більше сподіваюся на успіх у переговорах з Фондом, принаймні Нацбанк робить для цього все необхідне. Продовження кредитування МВФ є важливим ще й тому, що від цього залежить отримання цьогоріч макрофінансової допомоги від Євросоюзу.

Підіб’ю підсумок. Перше - курсові коливання гривні, які ми спостерігаємо цьогоріч, не настільки значні, як це відбувається з валютами багатьох країн, що розвиваються. Друге - думаю, сезонне ослаблення гривні в 2018 році змістилося з типового періоду "вересень-жовтень" на "липень-вересень", і його потенціал, ймовірно, вичерпано. Третє, вважаю, дію чинників, здатних позитивно і негативно вплинути на курс гривні до кінця поточного року, загалом буде взаємно компенсовано. А якщо вдасться отримати транш кредиту МВФ, уникнути експансії державних видатків в грудні, а також за відсутності потрясінь на світових фінансових і енергетичних ринках, у наступний рік ми можемо увійти зі стабільною ситуацією на валютному ринку.

Богдан Данилишин

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів