Перший – з боку захисту: Про що допитували екс-міністра закордонних справ у суді в справі Януковича

Леонід Кожара став першим свідком сторони захисту, якого було допитано в Оболонському суді Києва

Перший – з боку захисту: Про що допитували екс-міністра закордонних справ у суді в справі Януковича
Леонід Кожара, екс-глава МЗС Reuters

112.ua

Редакційний блог

Леонід Кожара став першим свідком сторони захисту, якого було допитано в Оболонському суді Києва

Міністр закордонних справ України (2012-2014) Леонід Кожара, який обіймав цю посаду за президентства Віктора Януковича, став першим свідком сторони захисту у справі про держзраду екс-президента, якого було допитано в Оболонському суді. Допит відбувся сьогодні, 6 березня. Кожара почергово відповів на запитання адвокатів та прокурорів. Основні тези виступу міністра читайте у нашій добірці.

Про непідписання Угоди про асоціацію України з ЄС

Коли Україна вийшла на пряму до підготовки до Вільнюського саміту, жодна сторона, я вважаю, що ЄС був не готовий так само на підписання, і Україна не готова була підписати і виконувати цю угоду. Це також підтверджується тим фактом, що навіть поспішне підписання цієї угоди нинішньою владою призвело спочатку до започаткування зони вільної торгівлі у тестовому режимі: ми знаємо, що протягом 2014 року Угода ще неофіційно працювала до набуття чинності у тестовому режимі і до обвалення зовнішньої торгівлі України. Ми знаємо, що за результатами 2014 року зовнішня торгівля обвалилася вдвічі, в тому числі з ЄС впала на 25%. Такий мій висновок як професійного дипломата: Угода вільної торгівлі, враховуючи ті засади зовнішньої політики, про які я говорив, стала вигодою і надійним інструментом реалізації зовнішньої політики лише у випадку, коли Україна ставала містком між великими політичними і економічними утвореннями євразійського континенту. Коли Україна почала відігравати роль прірви, ефективність Угоди про асоціацію різко впала. Економічні наслідки цього ми бачимо сьогодні.

Про безпосередню Асоціацію з ЄС

Асоціація для України – це процес десятиліть існування незалежної України від постанови ВРУ від 1993 року, де Україна окреслила для себе зовнішньополітичний курс на зближення з ЄС, який тоді ще не називався ЄС. Протягом усього часу багато урядів і голів держави Україна намагалися покращити ці стосунки. Коли ми вийшли на Угоду про асоціацію, це був довготривалий процес, і Україна, і уряди, які брали участь у підготовці цього документу, постійно намагалися покращити умови і політичної частини для України, і особливо економічної. Тому що розміри економік ЄС і України – різниця за обсягами приблизно у сто разів, це якби ґудзик пришивався до костюму і жодного значення для європейської економіки не мав. Тому тривали напружені переговори протягом як мінімум двох років, і постійно намагалися покращити умови. Коли стало ясно, що ЗВТ з ЄС вступає у конфлікт з іншими ЗВТ, чинними для України, до Єврокомісії, до наших партнерів у ЄС ми почали подавати пропозиції щодо утворення багатосторонніх комісій з мінімізації негативних наслідків започаткування ЗВТ для ЄС. На жаль, через політичні причини, в тому числі про які я говорив, ЄС відмовлявся створювати ці механізми. На мій суб'єктивний погляд, в цьому є велика провина і відповідальність Єврокомісії, що вони вчасно не змогли через внутрішньополітичні причини у ЄС відреагувати на цю ситуацію.

Про призупинення підписання Угоди

Те, що Україна не готова підписати угоду на Вільнюському саміті, було офіційно доведено до європейської сторони заздалегідь, було розпорядження голови уряду від 21 листопада (2013 року, - ред.) напередодні Вільнюського саміту. Якщо проаналізувати заяви з європейського боку, то у другій половині листопада представники Європейської комісії також говорили, що вони не готові. Рішення про готовність підписати на Вільнюському саміті народилося буквально днів за десять до самого Вільнюського саміту. Тут варто згадати заяву президента Єврокомісії Баррозу, який сказав, що підписання можливе за умови виконання Україною певних політичних зобов'язань, – це було у другій половині листопада. Якраз станом на двадцяті числа листопада був проведений Кабінет міністрів, де було ухвалено це рішення, було підписано розпорядження голови уряду Азарова. І це рішення офіційно було доведено послам Єврокомісії Томбінському і послу США Пайєтту в понеділок 25 чи 26 листопада. Україна всі процедури виконала. Але одразу ж Україна відчула шалений тиск з боку наших європейських партнерів, особливо напередодні саміту.

Про Януковича та врегулювання політичної кризи

Янукович фактично прийняв сценарії, які запропонували європейські посередники, і фактично прийняв схему Угоди (про врегулювання політичної кризи, підписану між Януковичем та лідерами опозиції у лютому 2014 року, - ред.), яку запропонували європейські посередники. Ця Угода є у вільному доступі. Це той план, який запропонували міністри закордонних справ Німеччини, Франції і Польщі. Вже після підписання у мене були контакти майже щогодинні, міністри постійно підкреслювали те, що ЄС виступає за повну реалізацію цієї угоди... Я вважаю, що повне і безумовне виконання Угоди могло зняти кризову ситуацію не лише всередині країни, але й багато в чому кризову ситуацію для України на міжнародному рівні.

Про ситуацію в АП після втечі Януковича з Києва

Я подзвонив близько 18:00 на першу приймальню по спецзв'язку, і черговий першої приймальні мене поінформував: "Леоніде Олександровичу, зараз є проблема, тому що з нас повністю знято охорону, нас оточують невідомі люди". Потім я ще один раз дзвонив, тому що я вже не міг урядовим зв'язком дістатися до Віктора Федоровича (Януковича, - ред.); я подзвонив на першу приймальню десь о 19:30 21 числа (лютого, - ред.) з метою дістати прямий телефонний контакт з Віктором Федоровичем. Відповіді ніякої не було – перша приймальня голови держави вже не працювала. Хоча за усіма нормативами вона працює цілодобово... Перша приймальня не працювала з невідомих мені причин. Це, на моїй пам'яті, сталося перший раз з 1992 року, коли я почав працювати в Адміністрації президента. Ніякого зв'язку не було. Те, що стосується мене безпосередньо, – МЗС не було заблоковано, я міг, хоча й з проблемами, діставатися МЗС, і я здійснював роботу, виконував повноваження міністра до моменту зняття мене з посади 23 числа (лютого, - ред.).

Про загрозу життю Януковича

- Чи відомо Вам що-небудь з приводу загроз життю Януковича?

- Нічого не відомо.

Про ставлення кримчан до Євромайдану

Це моя суб'єктивна думка, але я протягом багатьох років і будучи народним депутатом України, і міністром закордонних справ... я у 2013 році кілька разів відвідував Крим, спілкувався з людьми. Я підтримував контакт і з урядом Криму, зокрема з паном Могильовим ми були на контакті, я одержував інформацію про те, що населення Криму різко негативно ставиться у більшості своїй до подій у Києві кінця 2013 – початку 2014 років.

Про блокаду Криму

Повернення територій через свідоме й послідовне їх відокремлення не буває. Чим більше нинішня влада встановлює обмежувальних заходів, тим ми надалі віддаляємо перспективу повернення втрачених територій.

Про своє останнє спілкування з Януковичем

Останній раз я спілкувався засобами урядового зв'язку з Януковичем 21 лютого з 17:00 до 18:30, це був мій останній зв'язок. Я не ставив питання про місце перебування Віктора Януковича. Тема нашої розмови – це був мій ініціативний дзвінок, я передзвонив, бо вів переговори ввечері з міністрами Штайнмаєром і Сікорським. Я доніс до президента позицію цих двох країн і ЄС щодо угоди, підписаної 21-го числа між владою і опозицією. Реакцією було те, що дві країни ЄС, як і ЄС в цілому виходять з необхідності повного виконання угоди від 21-го числа.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів