Перший місяць Зеленського: Я вам обіцяв мир на Донбасі? Забудьте

Перший місяць Зеленського: Я вам обіцяв мир на Донбасі? Забудьте
Радио Свобода

Ігор Вальський

політолог

Війна на Донбасі – ключове питання для України і кожного її громадянина. Це факт, який не потребує доведення, це те, що підтверджують соціологічні опитування, це – абсолютно очевидно. Настільки очевидно, що Володимир Зеленський перед виборами поставив це питання в пріоритет своєї кампанії. З тезою про те, що вогонь у Донецькій і Луганській областях потрібно припинити, що необхідно укласти мир, Зеленський за великим рахунком і переміг на виборах. Більш того, він говорив, що повернення всіх військовополонених – це його основне завдання, першочергове. За такі обіцянки народ не міг не проголосувати, адже повірив, що вже хто-хто, а Зеленський примирить країну.

Зеленський взагалі дуже багато говорив про Донбас і, зокрема, про те, що він може і хоче для цього зробити. Наприклад, що готовий до переговорів навіть з Путіним. Висловлював упевненість, що переговори з Росією необхідні, нехай і при “свідках” – США і Євросоюзі. А згадайте, як чудово звучала його інавгураційна промова: "Можу запевнити, що для того, щоб наші герої більше не гинули, я готовий НА ВСЕ. Я точно не боюся приймати складні рішення, втрачати свою популярність, свої рейтинги. І якщо буде потрібно, я без коливань готовий втратити свою посаду, щоб тільки настав мир”.

Дуже красиво і дуже хочеться вірити, чи не правда?

Але що ми маємо в сухому залишку після першого місяця президентства Зеленського?

Неоднозначні кадрові призначення, загравання з НАТО в Брюсселі, заяви на весь світ, що Україна не готова до переговорів з ЛДНР про повернення територій, що Росія – агресор, проти якого потрібно посилювати санкції. А паралельно з цим – обіди на заправках, інтерв'ю на велотренажері і купання у фонтані. Чи має це щось спільне із спробами встановити мир на Донбасі? На жаль, ні.

Більше того, українські політологи в один голос кажуть, що Зеленський продовжив в точності зовнішню політику Порошенка. Став по суті Порошенком версії 2.0 – злегка погіршеної, оскільки не володіє мовами.

Можна, звичайно, було б сказати, що у нього не було можливості, пройшло мало часу або ж Росія відкинула ініціативи України. Але ні, все це не так.

Зеленський як президент відповідає за зовнішню політику, а значить, всі повноваження у нього є. Але він не запропонував Росії жодних ініціатив. Взагалі ніяких. Хоча якщо в тебе в пріоритеті закінчення війни, тобі треба вести переговори. Замість цього Зеленський відмовився від послуг Віктора Медведчука, якого в Кремлі бачать єдиним парламентером, що заслуговує довіри. Зеленський поїхав у Брюссель у штаб-квартиру НАТО, де пообіцяв привести країну до Альянсу (хоча раніше запевняв народ, що це можливо тільки через референдум). Також новий президент заявив, що Росія – агресор, що ніяких переговорів з Донбасом не буде, хоча навіть президент Франції Еммануель Макрон прямим текстом закликав Київ до цих переговорів.

Як ви думаєте, після таких перших 30 днів із Зеленським у Кремлі захочуть вести переговори? По суті, Зеленський за місяць угробив всі можливості налагодити контакт з Кремлем, щоб спробувати виторгувати вигідні для обох сторін умови. За місяць! Упевнений, в Кремлі вже поставили жирний хрест на Зеленському як на людині, з якою взагалі можна про щось говорити. Тому що публічна риторика українського президента нічим не відрізняється від риторики Петра Порошенка. І це в корені неправильний хід Зеленського, який приведе його в глухий кут, як привів колишнього президента.  

Адже можливості хоч якось налагодити контакт з Донбасом і РФ у Зеленського були. Практично одразу після інавгурації до нього звернувся міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Він запропонував українському президенту провести обмін “всіх на всіх”. Це те, чого не робив Порошенко, але чого чекали українці. Якби Зеленський погодився, 62 українці вже могли б бути вдома. Але він просто проігнорував пропозицію глави російського МЗС. Зате тепер голосно і привселюдно заявляє про те, що РФ повинна виконати рішення Міжнародного трибуналу і повернути українських моряків додому. Він, мовляв, у це вірить. Віра – це добре, але надто наївно, якщо ти президент країни. Коли можна було повернути в Україну всіх полонених, наростивши довіру суспільства до себе, Зеленський, мабуть, був надто зайнятий грою в настільний теніс або плануванням переїзду адміністрації президента з Банкової. Або ж його оточення просто не розбирається в дипломатії. Втрачений був момент, який міг повернути історію в іншому напрямку.

Зараз Володимир Зеленський на гострі запитання журналістів відповідає в стилі "ой, а я пожартував". Я пожартував про зниження тарифів, я пожартував про готовність до діалогу з Росією. Все не так, ми додумали, неправильно зрозуміли Зеленського. Ну що ж, такої відмазки від українських політиків ми ще не чули. Воістину нові підходи.

Якщо підсумувати, що ми маємо по Донбасу? Півдюжини обіцянок президента Зеленського, про які він або забув, або відмовився. Українці в полоні досі сидять. А на Донбасі, в зоні бойових дій, загострення ситуації – гинуть і отримують поранення не тільки військові, але й мирні люди. Схоже, парламентські вибори добряче підкоригують рівень довіри суспільства до команди Зеленського.

Ігор Вальський

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>