Перевантаження: Як передмістя Києва стали перед загрозою блекаута

Перевантаження: Як передмістя Києва стали перед загрозою блекаута
Фото з відкритих джерел

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

Київська область нині – жива картинка, яка наочно відображає перетворення, що відбувалися протягом останніх років в Україні. Тут селяться як власники бізнесів і ті, хто має високооплачувану роботу в Києві та пересувається автомобілями преміальних моделей, так і люди, які не мають можливості купити квартиру в столиці, тож годинами простоюють у маршрутках дорогою до роботи. Динамічне зростання котеджного та багатоповерхового будівництва, що виникає внаслідок цього, сильно загострило проблеми із забезпеченням області електроенергією. Раптові блекаути (багато в чому через серйозно збільшене навантаження на мережі за рахунок зростання споживання) сьогодні великий біч локації. У середньому у 2019 році кожен житель Київської області "сидів без світла" 500 хв (і це, по суті, за кілька кілометрів від столиці, а по Україні цей показник вже перевищує 700 хв). У багатьох унаслідок вимикань "горіла" і виходила з ладу новітня сучасна побутова техніка.

У випадку аварійного чи планового відімкнення світла люди дізнаються про це, як правило, тільки в момент, коли в приміщенні раптово зникає електрика (дощ, сніг і від різких поривів вітру). При цьому отримати інформацію про те, коли увімкнуть, практично неможливо. Забезпечує електроенергією Київську область "Київобленерго", оператор системи розподілу, який сьогодні експлуатує 49 тис. км неабияк зношених електромереж (70-80% застарілих) і забезпечує електроенергією майже 1 млн побутових клієнтів, 27 тис. бізнес-клієнтів (інфраструктурні об'єкти, готелі, ресторани, спортивні комплекси, виробничі підприємства). Як і всі обленерго, це природна монополія, альтернативи якій немає.

Новини за темою

Компанію донедавна контролювала компанія групи російських бізнесменів VS Energy, яка розвитком активів в Україні особливо не займалася. Навесні акції обленерго придбала ДТЕК. У травні "Київобленерго" було інтегровано в підрозділ ДТЕК Мережі (управляє 7 операторами системи передач у п'яти регіонах). Компанія обіцяє грандіозну трансформацію та перехід від радянського зразка обленерго до європейської концепції сучасної розумної електромережі Smart Grid. Компанія анонсувала відхід від стандартної аналогової роботи з паперами, з телефонними дзвінками диспетчерам до автоматизованих систем, за допомогою яких всю інформацію можна отримати в мережі інтернет.

Вже наступного року компанія обіцяє запустити зручний клієнтський портал з онлайн-картою планового й аварійного відімкнення електроенергії і мобільний додаток з широким функціоналом – "Мережі онлайн". Додаток фіксуватиме показники лічильників, інформуватиме клієнтів про аварійне та планове відімкнення, про час поновлення подачі електроенергії. З його допомогою можна буде передати інформацію про випадки, які створюють загрозу: повалена опора, дерева на дротах. За геолокацією клієнта фахівці визначать місце НП і виїдуть для її усунення.

Але все це вторинне. Щоб зменшити кількість аварійних відімкнень, необхідна заміна повітряних електромереж на кабельні (прокладені під землею). Частина повітряних ліній проходить у безпосередній близькості до лісових масивів, і дроти часто псуються під час природних катаклізмів. Також потрібна заміна ЛЕП (49 тис. км електромереж, якими управляє "Київобленерго", є зношеними на 70-80%). Потрібна модернізація і ремонт підстанцій (будівництво нових), створення системи розумного обліку (зокрема, й втрат) за допомогою сучасних лічильників.

Без інвестицій розв`язати ці завдання неможливо. На сьогодні інвестиційні можливості всіх розподільних енергокомпаній в Україні обмежено можливостями тарифу, який виводиться на основі інвестиційних програм, які затверджує НКРЕКП за принципом "витрати плюс". Регулятор перевіряє всі статті витрат обленерго і на основі цього вольовим рішенням затверджує розмір інвестпрограми. При цьому компанії не мають можливості залучити позикові гроші: ані повернення кредиту, ані відсотки за його обслуговування в тарифі не враховують.

Енергокомпанії лобіюють перехід на систему стимулювального тарифоутворення, що давно є заведеною практикою в усьому світі (запровадження RAB-тарифів). Це система, яка за умови правильного впровадження стимулює обленерго до скорочення витрат та модернізації мереж. За нинішньої моделі тарифоутворення (витрати плюс) обленерго зацікавлені в роздмухуванні статей витрат і не зацікавлені у зменшенні втрат електроенергії в мережах. Принцип такий: якщо втрати зменшаться, зменшиться й сума, яку вони отримують як "норму прибутку". Якщо компанія знатиме, що протягом наступних п'яти років вона заробить фіксовану суму – відсоток вартості її активів, вона буде зацікавлена в тому, щоб бути більш ефективною. Інше питання, що такий підхід означатиме підвищення тарифів на розподіл електроенергії самої компанії, що неминуче призведе до підвищення цін для кінцевих споживачів. Саме з цієї причини, незважаючи на те що нормативна база для запровадження RAB-тарифів давно готова, влада не наважується на такий крок. Нині з урахуванням зростання цін (після впровадження ринкових відносин в оптовому сегменті) для непобутових споживачів і планів уряду зрівняти ціни для населення і промисловості (відмовившись від перехресного субсидування) це питання постане ще гостріше.

Варто зазначити, що досвід розвинених країн свідчить про ефективність стимулювального регулювання. Великій Британії після його впровадження вдалося вдвічі скоротити втрати розподільних компаній за 15 років. У Румунії зношення активів з 2004 по 2011 р. зменшилося з 75% до 48%.

Потребує невідкладного вирішення і серйозна проблема зростання навантаження на електромережі, яка виникла за рахунок зростання кількості об'єктів житлової і комерційної інфраструктури Київської області. В Обухівському районі ще торік навантаження досягло критичного рівня. З огляду на це до травня технічні умови споруджуваним об'єктів не видавали, відповідно вони не могли підключитися до електромереж. Нині видачу ТУ відновили, і побутові споживачі знову мають можливість підключення, але з обмеженнями не більш ніж 5 кВт/год (стандартний приватний будинок споживає в середньому 10-15 кВт/год). Це серйозна проблема. І для її розв`язання потрібна реконструкція Трипільської ТЕС ("Центренерго") і завершення ремонту підстанції Новокиївської 330 кВт (приєднана ЛЕП до Хмельницької і Рівненської АЕС). Нині з огляду на активну забудову ситуація наближається до критичної межі навантаження і в Києво-Святошинському районі, де розташоване Вишневе – передмістя столиці, що активно забудовується.

Олена Голубєва

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>