Переддефолтний період, або Як українське "економічне диво" закінчилося, не встигнувши навіть початися

Переддефолтний період, або Як українське "економічне диво" закінчилося, не встигнувши навіть початися
Фото з відкритих джерел

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

На жаль, провальні рішення або бездіяльність уряду та законодавців призвели до катастрофічних наслідків для економіки України і населення: до триразової девальвації гривні, 302 млрд грн втрат бізнесу і населення внаслідок так званої "чистки" українських банків, загального зростання на 139% споживчих цін за останні 4 роки тощо. Влада так і не зробила корупцію і всіх цих "смотрящих" загальнонаціональним злом, проти якого воює вся нація.

Але ж ми не забули, що "ангажували" президента і прем'єр-міністра виключно для двох цілей: перша - досягнення миру на сході України і друга - підйом української економіки. Однак у потенційно багатій європейській країні Україні маємо численне злиденне населення. Саме в цьому, а не у високій інфляції корінь усіх наших проблем. І наступного, 2019 року, Кабмін і НБУ, як і раніше, не даватимуть людям гроші, тобто фактично не зможуть реально підвищити і проіндексувати зарплати та пенсії. Так, наприклад, вважають у Рахунковій палаті, відзначаючи, що у влади занадто сильно обмежені можливості, оскільки понад 40% доходів держбюджету-2019 потрібно направити на обслуговування і погашення держборгу.

Новини за темою

Відповідно потім ці зароблені гроші наші люди не зможуть витратити на підйом української ж економіки. Чи не тому влада так часто почала пояснювати свої провальні дії одним грізним словом "інфляція"? Однак чомусь у жодній європейській країні немає такої високої інфляції, як в Україні. Й у них чиновники не попереджають населення, мовляв, якщо підвищимо зарплати і пенсії – злетить черговий виток інфляції. До того ж зарплати і пенсії громадян у рази вищі, ніж у наших, однак інфляція ледь піднімається до 1-2%. Останнім часом все частіше в експертному середовищі чую міркування про те, мовляв, потенціал падіння фінансового ринку ще не вичерпано, ні банки, ні наші громадяни не знають, що робити?

Тоді навіщо знову видавати споживчі кредити, якщо населення "на мілині"? І навіщо брати гроші у Міжнародного валютного фонду, якщо майже сидимо по вуха в боргах? Виходить замкнуте коло. А в середині цього кола перша лякачка – це зобов'язання за державними облігаціями, тобто суверенні борги. Друга лякачка – це ринок муніципальних і корпоративних облігацій. Будь-який "вибух" - чи то євробондів і ОВДП, чи то корпоративних боргів – викличе потужний ефект втечі, наприклад, в американську якість, плюс на просіданні товарних ринків отримаємо потужний відтік капіталу з України.

Питання часу, коли почнеться корекція або падіння українського ринку облігацій. Якщо це падіння почнеться, то інвестори, як правило, побіжать з високодохідних облігацій. Ми відразу отримаємо різке падіння ринку ОВДП і сильну девальвацію гривні. Вже до кінця 2018 року вірогідний сценарій, коли почнеться обвал гривневих облігацій і в цілому ризикових активів (чи не тому велика приватизація переноситься на 2019 рік, щоб можна було ще дешевше все купувати).

Новини за темою

Так, це ілюзія, що можна довго жити з величезними державними і корпоративними боргами, маючи при цьому начебто достатню ліквідність у банківській системі. Досвід інших країн показує, що криза боргів настає після початку зростання економіки, після закінчення періоду спаду. Ось і в нас зараз депозитна база трохи збільшується, причому швидше, ніж активи банків, тобто обсяги виданих кредитів. Та найстрашніше не в тому, що активи не відповідають пасивам (це можна "намалювати" для НБУ), а в тому, що активи не приносять грошових потоків. При цьому треба обслуговувати депозитну базу, а тільки за останній тиждень в Україні середні ставки за банківськими вкладами зросли у всіх валютах. Логічно виникає питання: коли настане типовий касовий розрив? І чи не доведеться тоді окремим банкірам виходити до своїх клієнтів і кричати: "Вкладники, які хочуть у нас забрати гроші, нам більше не потрібні".

І хоча сьогодні ми бачимо достатню ліквідність в окремих банках, тобто їхні пасиви формують хороші можливості для кредитування, але кредитувати, на жаль, нікого. Тому у них реальна проблема - куди розміщувати кошти? В ОВДП – небезпечно, а акцій надійних емітентів майже немає. Виникає незначний надлишок поточної ліквідності в низці банків та очевидний дефіцит довгострокової ліквідності. І це дуже небезпечно для банківської системи в цілому, як і для процесу кредитування зокрема.

Новини за темою

Тоді нашій владі треба чесно сказати, що пік економічного розвитку ми пройшли. Причому всі ці найгірші сценарії відбуваються у нас в умовах низької довіри до органів влади, до банківської системи, до дій Мінфіну і НБУ. Словом, банківський сектор України досі так і не врятували, просто дали трохи довше пожити. Тому особливо гостро відчувається потреба в нових ідеях та нових обличчях - вони повинні зробити перезапуск українського ринку, вони ж запропонують проект Інвестиційного кодексу України та нову Національну програму реформування ринку, а не подальшу "зачистку" банківської системи. До речі, на наступний рік ця фінансова влада вже збирається забити в бюджет-2019 додатково 14 млрд грн для Фонду гарантування вкладів, а значить, планує пустити під ніж щонайменше десяток банків.

Що ж, втрата довіри до банків з боку населення - це ключовий фактор, який робить неможливим швидкий вихід української банківської системи та реального сектору економіки на якісно новий рівень. І, на жаль, ми досі не бачимо в економіці країни хоч якихось позитивних зрушень. Чому? Бо бюджетними ресурсами керують корумповані і бездарні відомства. А фінансово-економічні реформи, ще не розпочавшись, з тріском провалилися. Ну і тепер пішов процес зниження важливості України як партнера Західного блоку. Особливо європейці виявилися неготовими до такого високого рівня фінансових запитів українських топ-чиновників і політиків.

Нарешті в Євросоюзі зрозуміли, що той обсяг коштів, який знадобиться від Заходу на утримання української економіки і соціалки, буде для нього непідйомним. На жаль. А взагалі на Банковій і Грушевського розуміють, що це неминуче викличе чергову і більш жорстку спробу перегляду соціального контракту з владою? Можливі і нові соціальні потрясіння, результат яких зараз прорахувати просто неможливо. Тому час згортати піар, він вже не спрацьовує, ми увійшли в переддефолтний період, що стане кінцем часу "економічного дива" Володимира Гройсмана і його Кабміну. Пустодзвонність закінчилася.

Олександр Гончаров, директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів