Пекло Іловайська: Спогади бійця добровольчого батальйону, який вижив у "котлі"

Нещодавно Генпрокуратура опублікувала результати розслідування подій в іловайському котлі, який став найжахливішою сторінкою в історії сил АТО за всі роки війни. Слідчі підтвердили, що причиною трагедії стало вторгнення в Україну російських регулярних військ, окремі прорахунки нашого командування і дезертирство в лавах підрозділів сил АТО. Проте рядові бійці, які пройшли Іловайськ, думають інакше. Минулого тижня ми публікували точку зору з цього приводу начальника Генштабу Віктора Муженка, а сьогодні – розповідь бійця батальйону "Шахтарськ", який зміг вижити у тій м’ясорубці

Пекло Іловайська: Спогади бійця добровольчого батальйону, який вижив у "котлі"
Іловайськ, архівне фото Фото з відкритих джерел

Михайло Ухман

Журналіст, доброволець

Нещодавно Генпрокуратура опублікувала результати розслідування подій в іловайському котлі, який став найжахливішою сторінкою в історії сил АТО за всі роки війни. Слідчі підтвердили, що причиною трагедії стало вторгнення в Україну російських регулярних військ, окремі прорахунки нашого командування і дезертирство в лавах підрозділів сил АТО. Проте рядові бійці, які пройшли Іловайськ, думають інакше. Минулого тижня ми публікували точку зору з цього приводу начальника Генштабу Віктора Муженка, а сьогодні – розповідь бійця батальйону "Шахтарськ", який зміг вижити у тій м’ясорубці

Іловайськ. Колись непримітне містечко в Донецькій області, тепер воно стало больовою точкою в війни, що йде на Донбасі. У ці дні три роки тому тисячі українських військовиків і добровольців потрапили в котел, з якого не змогли вийти… Навіть сьогодні невідомо, скільки ж наших хлопців там полягло. Військова прокуратура проводить якесь розслідування, винних у них нема, чого й слід було очікувати. Але що кажуть самі бійці, які там були?

Батальйон "Шахтарськ", згодом перейменований у "Торнадо", має не зовсім хорошу репутацію. Через деяких своїх бійців, які переплутали визвольну війну з криміналом. Та більшість хлопців пройшли найважчі воєнні битви 2014 року. Не оминув їх і Іловайськ. Після невдалої спроби зайти в Донецьк з боку Пісків бійців цього батальйону відправили на відпочинок до Маріуполя. І вже там вони отримали наказ висуватись на Іловайськ. Одним із тих, хто пройшов це пекло, є 28-річний Віталій, уродженець Кіровоградської області, який розпочинав свій бойовий шлях у складі "Шахтарська".

Новини за темою

- Приїхавши під місто, чекали декілька днів, щоб налагодити зв'язок між підрозділами, - розповідає він про початок боїв. - Потім приїхав генерал Хомчак зі штабу, який заявив, що в місті майже немає бойовиків, і це буде для нас легкою прогулянкою. Через день ми виступили. Прямо в лоб ніхто не йшов, а полями, між залізничним вокзалом і селом Виноградним. Нам дали два БТР, а батальйон "Азов" мав на озброєнні "КамАЗ" з кулеметом "Утес". Загальна кількість бійців - близько 200. Пройшли півдороги, аж тут почали працювати ворожі міномети, важка техніка. І нам наказали відступити. Вже були перші вбиті й поранені.

Наступного дня вони знову пішли в наступ. Тільки вже іншою дорогою. Тоді з Віталієм трапився один випадок, який врятував одному бійцю життя. Він знайшов гранату і подарував її хлопцеві з батальйону "Свята Марія", який було прикріплено до "Шахтарська". Вони пішли прямою дорогою на вокзал. І під час бою одна куля влучила тому в шию, поранивши його, а інша - в гранату. Завдяки цьому боєць залишився живим. Хоча сам наступ батальйону не вдався - їх під вокзалом просто розстріляли, і вони разом з пораненими і вбитими повернулися назад.

Було дивно, що керівництво запевняло, що бойовиків там мало, але при цьому бійців зустрічали величезні сили ворога. Так було й під час другого штурму. Вони зайшли у яр, який був на півдорозі до Іловайська, і натрапили на позиції сепаратистів. Там були потужні бетонні укріплення, які неможливо було зробити непомітно. Чому наша розвідка не побачила цього - досі незрозуміло. Ці окопи були такі міцні, що навіть українська артилерія 152-го калібру не могла їм нічого зробити. Хлопці вступили у нерівний бій, тиснули, допоки не почала працювати ворожа артилерія. І тоді наші бійці змушені були відступити, захопивши в полон кількох бойовиків. Наступати далі просто не було можливості, адже терористи підтягнули резерви і почали переважати українців кількісно: і в техніці, і в піхоті.

Новини за темою

Після відступу розпочався хаос. Солдати ділилися на групи, не було ніякої взаємодії між ними. Всі діяли розрізнено. Інколи в цій метушні стріляли один в одного. Артилерія, яка прикривала їх, могла бити по своїх. Ніхто не знав, що буде завтра. 19 серпня основна частина бійців батальйону "Шахтарськ" вийшла з-під Іловайська. Відхід був неорганізованим. Дванадцятеро бійців, в тому числі й Віталій, залишилися в місті. Вони виходили вже разом з усіма в 20-хчислах серпня.

А до того була хаотична стрілянина. Ворог атакував українських бійців на всіх напрямках. Була одна дорога, яка ще не прострілювалася. Саме нею наші намагались вийти. Четверо хлопців влаштували засідку, щоб стримати ворожу піхоту і дати більшості відійти, в тому числі й пораненим. Віталій з хлопцями від’їхали на декілька сотень метрів, але вирішили повернутися, щоб допомогти хлопцям на блокпості. Вони тримались до ранку. Із шістьох людей на блокпості вижило тільки двоє. У них був побитий старенький легковий автомобіль, на ньому вони вивозили тіла друзів. Товаришеві Віталія, який вижив з ним в Іловайську, на той час було лише 16 років. І ця дитина бачила таке, що іншим дорослим дядькам і не снилося.

Дивом вийшовши з котла, Віталій з кількома побратимами дорогою підбирали українських військовиків - мертвих, поранених, живих. Вони перевезли в безпечне місце близько сорока тіл. Згодом Віталика намагалися судити як дезертира. Намагалися пришити йому вбивство мирних жителів. Але зрештою хлопця відпустили. Майже цілих два роки він не брав участі в бойових діях. І тільки весною цього року повернувся на війну вже як боєць "Правого сектору".

Новини за темою

З того моменту пройшло три роки, проте він досі не може забути того побоїща.

- Коли розповідають, що в Іловайську загинуло близько 500 людей, це є повна брехня. Я з впевненістю можу сказати, що в батальйонах "Шахтарськ", "Азов" та "Донбас" у тамтешніх боях втрати становили понад 500 хлопців. А є ще інші добровольчі батальйони. І не потрібно забувати про ЗСУ. У них там була страшна паніка, багато втікали у різні боки і їх розстрілювали пачками. Тому кількість полеглих, напевно, сягнула далеко за тисячу. Просто владі невигідно озвучувати ці цифри. Їй не потрібно, щоб люди знали правду, бо вона надто болюча.

Я з побратимами був за кілька кілометрів від Донецька. Проте ми відступили з боєм після того, як нас обстріляла ворожа артилерія. Ми могли виконати завдання, але командування не змогло забезпечити нас підкріпленням. Потім був Іловайськ, штучно створений котел, якого теж можна було б уникнути.

Михайло Ухман

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>