"Пасажир": Той, що біжить електричкою

Новий детективний екшен з Ліамом Нісоном не може похвалитися оригінальністю сюжету, зате хорошою постановкою – безперечно так

"Пасажир": Той, що біжить електричкою
Кадр з фільму "Пасажир" IMDB

Блог про Кіно

Редакційний блог

Новий детективний екшен з Ліамом Нісоном не може похвалитися оригінальністю сюжету, зате хорошою постановкою – безперечно так

Судячи з усього, у творчого тандему режисера Жауме Кольєт-Серри і актора Ліама Нісона є в запасі ще багато сюрпризів для шанувальників детективних бойовиків і гостросюжетних трилерів. "Пасажир" – вже четверта їхня спільна робота. Передували йому "Невідомий" (2011), "Нічний утікач" (2015) і багато в чому схожий з новинкою "Повітряний маршал" (2014).

Майкл МакКоулі (Ліам Нісон) – колишній поліцейський, який проміняв повне розслідувань і вбивств життя на мирне існування страхового агента. Ось вже 10 років він щодня їздить на роботу одним і тим самим маршрутом. Приміські електрички стали для нього другим домом, а їхні пасажири – практично сім'єю. Пересічна монотонність буднів могла б тривати до самої пенсії, якщо б у певний момент чоловіка не звільнили.

За дивним збігом обставин в цей же день по дорозі додому до тепер вже колишнього страховика підсіла загадкова незнайомка (Віра Фарміга). Вона представилася соціологом і запропонувала Майклу дивний експеримент. Якщо він зробить одну дрібницю, яка вплине на декого в поїзді, то в нагороду зможе отримати 100 тисяч доларів.

На прийняття рішення у нього є всього одна зупинка. І якщо відмова нічого не буде коштувати, то згода матиме незворотний ефект. Однак є в цій пропозиції і підступ, про який жінка змовчала. Взявши гроші, Майкл підпишеться на куди більше, ніж просто участь у невинному експерименті.

Як і в "Повітряному маршалі", основна дія "Пасажира" (крім хіба що зав'язки та частково фіналу) відбувається в замкнутому просторі. Повторний вибір камерної обстановки, звичайно, не випадковий. В одному з інтерв'ю Кольет-Серра зізнався, що картина є ідейним сіквелом "повітряного" попередника. Тобто стрічка складається з не ідентичних, але цілком схожих елементів та історії.

"Я щасливий в маленькій декорації. По-моєму, чим більш обмежена дія, тим краще проявляється її суть, тому що вона нічим не затьмарюється. Тому я люблю знімати в жорстко обмеженому просторі", – сказав режисер і додав, що таке кіно його дисциплінує і стимулює "вичавлювати максимум з кожної дрібниці".

  • Кадр з фільму
    Кадр з фільму "Пасажир" IMDB
  • Кадр з фільму
    Кадр з фільму "Пасажир" IMDB
  • Кадр з фільму
    Кадр з фільму "Пасажир" IMDB
  • Кадр з фільму
    Кадр з фільму "Пасажир" IMDB
  • Кадр з фільму
    Кадр з фільму "Пасажир" IMDB
  • Кадр з фільму
    Кадр з фільму "Пасажир" IMDB

При перегляді "Пасажира" озвучена педантичність автора дуже добре відчувається. Кольет-Серра вибудовує оповідання і кадр зі знанням справи і сенсом. Він оформляє вступну частину зумисне широкими мазками, приділяючи увагу лише суттєвим для сюжету моментам. Основні сили режисер береже для другого акту, тобто поїзда, в якому з очевидним задоволенням віддається роботі з деталями і фоном.

Багато в чому, до речі, саме якісна постановка рятує від провалу сюжет, який більшою мірою є досить передбачуваним. Головна інтрига фільму розкривається досвідченому глядачеві якщо не з початку, то як мінімум з середини картини. А показова багатоярусність і кілька дійсно несподіваних рішень не можуть поодинці перекрити наявні недоліки.

Втім, яким би парадоксально очевидним чином не були розставлені сюжетні твісти, дивитися "Пасажира" все одно цікаво. Багато в чому, звичайно, це відбувається завдяки вже згаданій старанності режисера, а в чомусь досягається за рахунок стабільно хорошої гри Ліама Нісона і вражаючих екшен-сцен.

Непогано також представлена і різноманітність другорядних персонажів, що створюють певний зріз сучасної Америки середнього класу. Подібний хід робить оповідання виразнішим і дозволяє йому трохи пофліртувати з фільмами соціального спрямування.

Хоча поєднання стилів в будь-якому випадку виглядає досить цікаво – при перегляді виникають невипадкові асоціації одночасно і з недавнім "Вбивством у Східному експресі", і зі стареньким "Втікачем" (з участю Гаррісона Форда). Така хвацька суміш детектива, трилера, екшену і навіть хвилинної драми додає "Пасажирові" ще кілька балів.

Тетяна Ахапкіна

відео по темі

Новини партнерів

Загрузка...