Особливості космічної гонки між США і Китаєм

Китайський апарат на зворотному боці Місяця – це гігантський стрибок, причому не тільки в науці. Китай зумів кинути серйозний виклик глобальному лідерству США. Однак не можна виходити з того, що нова космічна гонка між Китаєм і Америкою стане простим повторенням старої радянсько-американської. Stratfor розповідає про особливості нової космічної гонки

Особливості космічної гонки між США і Китаєм
Місяцехід" Чан'є-4" З відкритих джерел

Stratfor

розвідувально-аналітична компанія

Китайський апарат на зворотному боці Місяця – це гігантський стрибок, причому не тільки в науці. Китай зумів кинути серйозний виклик глобальному лідерству США. Однак не можна виходити з того, що нова космічна гонка між Китаєм і Америкою стане простим повторенням старої радянсько-американської. Stratfor розповідає про особливості нової космічної гонки

Оригінал на сайті Stratfor

Космічна гонка, що починається між Китаєм і США, сильно відрізнятиметься від оригіналу часів холодної війни.

Китайська космічна програма має комерційну спрямованість, як і в НАСА, в силу чого в новій космічній гонці з'явиться економічний вимір, чого не було колись.

Військовий аспект китайсько-американської космічної гонки теж складається інакше, оскільки нині головну увагу приділено захисту й нападу на системи супутникового зв'язку, а не боротьбі з міжконтинентальними балістичними ракетами. Але такий стан речей може швидко змінитися.

3 січня Китайське національне космічне управління посадило на зворотному боці Місяця апарат для місячних досліджень. Це видатне технічне досягнення, яке стало можливим лише завдяки тому, що Китай вже зумів запустити на гало-орбіту, що перебуває за Місяцем на відстані 64 тис. км, супутник-ретранслятор. Цей супутник може передавати сигнали із Землі на дослідницький апарат і назад, що дозволило вирішити проблему зі зв'язком, який полягає в тому, що прямий зв'язок зі зворотною стороною Місяця був неможливий.

Китай досить пізно включився в космічну гонку, запустивши свій перший супутник лише в 1970 році, тобто через 13 років після того, як на орбіту було виведено радянський супутник. Його перший тайконавт полетів у космос у 2003 році, на 42 роки пізніше першої людини в космосі Юрія Гагаріна. Крім того, Китай намагається економити кошти на свою космічну програму, виділяючи вп`ятеро з гаком менше, ніж Сполучені Штати, про що свідчать дані Організації економічного співробітництва і розвитку.

Новини за темою

Проте КНР сьогодні, поза всякими сумнівами, є другою космічною державою. Тому фахівці зі стратегії дедалі частіше говорять про те, що почалася друга космічна гонка, чимось схожа на першу, яку з 1950-х по 1980-ті роки вели Сполучені Штати і Радянський Союз. Але що уважніше ми почнемо приглядатися до деталей, то менше виявимо подібностей між сьогоднішнім китайсько-американським і радянсько-американським суперництвом півстолітньої давності.

Радянсько-американська космічна гонка була прямо і безпосередньо пов'язана з боротьбою за престиж. Прикладом того можуть послужити слова Микити Хрущова, вимовлені як загроза на адресу західних послів у 1956 році: "Ми вас поховаємо". Насправді космічні програми обох країн на початковому етапі дуже сильно залежали від колишніх нацистських вчених ("Наші німці краще, ніж їхні німці", – хвалиться Хрущов у кіноверсії роману Тома Вулфа "Потрібна річ".) Але успішний запуск Совєтами першого штучного супутника Землі та виведення на орбіту першої людини стали приголомшливою пропагандистською перемогою.

Перевершити Москву зуміли тільки американці, які в 1969 році успішно висадилися на Місяці, показавши це по телебаченню в прямому ефірі 530 млн людей в усьому світі.

У певному сенсі сьогоднішнє китайсько-американське суперництво здається схожим на радянсько-американську гонку. Як регулярно заявляє видання китайського уряду China Daily, успіхи країни в освоєнні космосу показують, що Китай наздоганяє західну науку і техніку. Але тут є одна велика відмінність. Хрущов і його наступники говорили, що освоєння космосу Радянським Союзом демонструє перевагу комунізму над капіталізмом. А китайські керівники незмінно заявляють про те, що їхня космічна програма показує силу національної культури КНР, а не перевагу соціалізму.

Виступаючи на церемонії запуску космічного корабля "Шеньчжоу-10" у 2013 році, Сі Цзіньпін сказав, що тайконавти "здійснюють космічну мрію китайської нації і представляють благородні устремління китайського народу".

Совєти полюбляли давати своїм космічним кораблям соціалістичні назви ("Супутник", "Союз"), але Китай воліє брати назви зі своєї міфології, що знаходить широкий культурний відгук. Місяцехід "Чан`є-4", який здійснив минулого тижня посадку на Місяці, названо ім'ям богині, яка випила еліксир безсмертя, полетіла на Місяць і побудувала там палац. Все в цій місії наголошує на китайських національних особливостях програми.

На борту "Чан'є-4" перебувають кокони шовкопряда, який є однією з ікон китайської культури (щоправда, космічний корабель також доставив на Місяць насіння картоплі, а це сільськогосподарська культура насамперед західної півкулі).

Новини за темою

Йдучи слідами богині Чан'є, Китайське національне космічне управління опублікувало відео, в якому оголосило 24 квітня Національним днем космосу та відзначило, що "китайська мрія оселитися в місячному палаці незабаром стане реальністю". Головний конструктор проекту У Вейжень пророкує, що ця мрія здійсниться до 2030 року. А добровольці вже проводять тренування всередині копії місячного палацу, зведеного на Землі.

Вони харчуються борошняними хробаками і, подібно до героїв науково-фантастичної книги Енді Веера "Марсіанець", їдять рослини, які удобрюють власною сечею. Навіть супутник зв'язку, який уможливив посадку спускного апарата, має назву "Цюецяо" ("Сорочий міст"). Це розповіді про те, як сороки раз на рік збираються в зграї, щоб побудувати міст через Чумацький Шлях і возз'єднати розділених коханців.

У цьому величезна відміна від радянської космічної програми, в якій дослідження космосу були уособленням перемоги пролетаріату. Ми змушені зробити висновок, що у відкритому космосі, як і на Землі, в суперництві великих держав націоналізм сьогодні бере гору над соціалізмом і капіталізмом.

Використовуючи побічні технології

Економічний аспект другої космічної гонки ще більше відрізняє її від першої. Радянський Союз так і не знайшов (а якщо говорити відверто, то й не шукав) економічних вигод від своєї космічної програми. НАСА, на відміну від нього, енергійно заохочувала внесок приватного сектора в космічні дослідження і намагалася з вигодою використати свої великі досягнення.

До кінця 1960-х років американське космічне відомство з'їдало 4% федерального бюджету, а опитування громадської думки незмінно показували, що половина американців не хотіла фінансувати програму "Аполлон". Але зрештою в рамках цієї програми було зроблено 6 300 винаходів, тож вона з лишком окупила витрачені на неї гроші. Якби не програма "Аполлон", персональні комп'ютери, глобальні системи навігації та інші зразки техніки, які ми сьогодні сприймаємо як належне, ми відстали би від свого нинішнього рівня на роки, якщо не на десятиліття.

Космічну гонку 2010-х років відрізняє те, що китайська програма має таку ж комерційну спрямованість, як і НАСА. В її рамках вже створено супутникову систему глобального позиціонування, яка стала альтернативою старим американським, російським та європейським системам навігації. Сьогодні вона дає щорічний прибуток обсягом 30 млрд дол. Рівно за тиждень до посадки "Чан'є-4" на зворотному боці Місяця в дію було введено новітню версію цієї системи "Бейдоу-3". Китайці стверджують, що вона вдесятеро точніша від американського аналога.

Але Китай має ще більш грандіозні прагнення. За словами генерал-лейтенанта Чжан Юліня з Центральної військової комісії, "простір Земля-Місяць має стратегічне значення для великого відродження китайської нації". Чжан розповів, що китайські інженери від початку 1990-х років думають про вироблення сонячної енергії в космосі.

Вчені з Китайської академії космічних технологій кажуть, що до 2035 року вони побудують сонячну електростанцію між Землею і Місяцем потужністю 100 мегават. Ця станція буде довжиною в 1 км, а важитиме 10 тис. тонн (в 25 разів більше, ніж Міжнародна космічна станція, яка на сьогодні є найбільшим штучним об'єктом на орбіті).

Вчені вважають, що до 2050 року станція розпочне роботу, і це стане революцією в глобальній енергетиці. У радянській космічній програмі мало що створювало таку загрозу стратегічним позиціям США, як ці китайські плани.

Військовий аспект

Але було одне вимірювання, в якому радянська космічна програма становила ще більшу загрозу існуванню США. Це було військове значення. Радянська й американська космічні програми були тісно пов'язані з розробленням міжконтинентальних балістичних ракет, які за кілька хвилин могли знищити десятки мільйонів людей з-поміж цивільного населення.

Запущений в 1957 році супутник показав, що Совєти добре освоїли будівництво таких ракет. Але в 1959 році Сполучені Штати наздогнали СРСР. У 1960 році обидві країни навчилися запускати ракети з борту підводних човнів, завдяки чому вони стали практично невразливі для знищення під час раптового нападу. Навіть під час Карибської кризи в 1962 році американці перевершували Радянський Союз за кількістю боєголовок у співвідношенні дев'ять до одного.

Міністерство оборони прогнозувало, що під час американського першого удару буде знищено 100 млн осіб і це призведе до краху Радянського Союзу. Поряд з тим вони визнавали, що під час відповідного радянського удару по містах США і їхніх союзниках, які були набагато більші від радянських населених пунктів, загине 75 млн американців і 115 млн європейців. Це призвело би до руйнування всієї Північної півкулі. Космічна гонка започаткувала епоху взаємно гарантованого знищення.

Військовий вимір другої космічної гонки має зовсім інший вигляд. Від середини 1980-х років кількість ядерних боєзарядів у світі скоротилася в багато разів, і в цей момент світової політики велика ядерна війна видається малоймовірною. Для США, Китаю і Росії космос становить інтерес у військовому аспекті головним чином тому, що вони мають намір захищати свої системи супутникового зв'язку і загрожувати системам зв'язку один одного, але аж ніяк не через їхнє бажання запускати міжконтинентальні балістичні ракети.

Американське космічне командування, яке стало наприкінці 2018 року самостійним військовим командуванням, ясно бачить у цьому свою головну задачу. У 2007 році Китай викликав загальне обурення, коли, подібно до Росії та США, продемонстрував здатність збивати своїми ракетами супутники.

Унаслідок успішного перехоплення супутника кількість сміття на орбіті збільшилася, хоча нині там на відстані 800 км від поверхні Землі (це та орбіта, на яку найчастіше запускають супутники для забезпечення зв'язку, національної безпеки і ведення зйомки) і без того літає 500 тис. фрагментів.

У 2016 році КНР запустила на орбіту космічний апарат з роботизованою рукою-маніпулятором нібито для того, щоб прибирати звідти небезпечні фрагменти космічного сміття. Щоправда, військові аналітики побоюються, що реальна мета запуску полягає в захопленні американських супутників замість того, щоб підривати їх і створювати нове сміття, яке становитиме додаткову небезпеку для всіх.

Космічні війни 2010-х років мають мало спільного із зоряними війнами 1980-х. Однак ситуація може змінитися, особливо якщо у політиків виникнуть підозри, що американські наземні системи протиракетної оборони на маршовій ділянці польоту дійсно спроможні збивати міжконтинентальні балістичні ракети, що наближаються. Випробування, проведені у 2018 році, показали, що в ідеальних умовах імовірність ураження цілі ракетою-перехоплювачем становить 56%.

Це означає, що якщо по кожній МБР випустити чотири ракети, то 97% атакувальних ракет буде знищено. Звісно, прорив навіть 3% ракет означатиме загибель мільйонів, але Сполучені Штати виживуть і зможуть продовжити боротьбу. Таким чином, якщо весь цей галас має підстави, може бути покладено край концепції взаємно гарантованого знищення, і тоді друга космічна гонка піде в жахливому новому напрямку.

"Чан'є-4" являє собою гігантський стрибок, причому не тільки в науці. Китай зумів кинути серйозний виклик глобальному лідерству США. Однак не можна виходити з того, що нова космічна гонка між Китаєм й Америкою стане простим повторенням старої радянсько-американської космічної гонки. Чи думаємо ми про престиж, про економіку або про війну, ситуація з 1980-х років змінилася до невпізнання.

Іен Морріс

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>