Осінній вогонь: Як українці все ще палять листя та чому треба від цього відмовитися

Осінній вогонь: Як українці все ще палять листя та чому треба від цього відмовитися
wwf

World Wide Fund

Всесвітній фонд природи

Осінь в українців може асоціюватися з ранковою прохолодою, жовтим листям, фруктово-овочевим бумом, а ще… запахом диму. Так, хто з нас із дитинства не пам’ятає запах спаленого опалого листя та трави? Та приємного у спогадах мало: “паленим” повітрям важко дихати, а ще частішають алергічні реакції та захворювання дихальних шляхів. Чому так? При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється близько 9 кг мікрочастинок диму, які складаються з пилу, окисів азоту, чадного газу, важких металів та низки небезпечних сполук (наприклад, діоксинів). А все тому, що рослини поглинають діоксини з повітря та акумулюють в собі важкі метали, а при горінні решток - всі ці небезпечні сполуки та речовини потрапляють у повітря, а звідти - до наших легень. Саме тому під час спалювання осіннього листя та трави посилюються тонзиліти, астми та алергії.

Крім очевидної шкоди власному здоров’ю, є ще одна шкода – довкіллю. Прихильники осіннього та весняного спалювання зазначають, що у такий спосіб вони позбавляються від шкідників, бур’яну і збагачують ґрунт поживними речовинами. Втім, ми спробуємо вам продемонструвати інший бік ситуації та довести, що спалювання трави та рослинних решток насправді є шкідливим.

- За звичних умов, при перегниванні листя, речовини повертаються до ґрунту. При згорянні ж утворюється зола. Хоча вона так само використовується як добриво, та у такому разі до ґрунту потрапляє значно менше речовин, ніж за природного процесу гниття. Тобто виходить, що спалюючи траву чи стерню щороку, ґрунт з часом збіднюється. Крім того, при спалюванні листя та інших рослинних залишків руйнується ґрунтовий покрив. Власне, тому поживний шар – гумус – майже не утворюється, а поживні речовини не переходять у форму, яку можуть засвоїти рослини, адже гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми.

- У сухому листі згорають зимуючі комахи. Наприклад, так можуть постраждати сонечка, що знищують попелиць. Крім того, комахи – це їжа для птахів та інших тварин. Навіть якщо людина визначає деяких комах “шкідниками”, для природи – це важливі представники екосистеми.

- Вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує дерева (особливо молоді) і кущі. Часто необхідність паління пояснюють  важливістю знищення бур’янів, але на практиці виявляється, що саме бур’яни стійкіше переносять випалювання і першими відновлюються.

wwf

- Фермери часто спалюють рештки рослин, які протягом літа щедро обробляли пестицидами, – бадилля картоплі, наприклад. Ці отруйні речовини при спалюванні також вивільняються, потрапляючи як до повітря, так і до ґрунту.

- На випалених місцях, особливо при знищенні природної листяної підстилки, під час заморозків ґрунт промерзає набагато більше – 2-4 рази – порівняно з природним рівнем.

- Варто пам'ятати, що при спалюванні пожовклого листя до багаття потрапляє і побутове сміття – насамперед, пластик. Разом з тліючою гумою та виробами з ДСП вони спричиняють дим, що подразнює слизову оболонку дихальних шляхів та горла, викликаючи кашель, алергії та роблячи наш організм більш уразливим до хвороб.

Це тільки деякі з фактів, що свідчать про небезпеку паління листя та трави для природи та людини. Часто фермери і дачники просто не хочуть витрачати зайві кошти та час на переорювання землі, тому обирають “простіший” сценарій – підпалити поле, а потім його обробити. Такі дії можуть призвести і до банального перекидання вогню на природні ділянки. Живу ілюстрацію цьому можна часто спостерігати або відчути влітку та восени, коли горять ліси, торф’яники та інші природні ділянки. Наприклад, статистика каже, що більшість степових пожеж починаються саме зі спалювання стерні на полях. У таких випадках фермери не лише завдають шкоду природі, а ще й порушують закон. Зокрема, у статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначається, що “випалювання стерні, лук, пасовищ, ділянок із степовою та іншою природною рослинністю або її залишків без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і для посадових осіб – від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”.

Та штрафи не можуть компенсувати ні шкоду, вчинену довкіллю, ні людям. Найжахливіше, коли вогонь перекидається на особливо цінні природні ділянки, що входять до природно-заповідного фонду, знищуючи іноді цілі екосистеми, разом з пташками та іншими тваринами, не кажучи вже про червонокнижні рослини. На відновлення такої екосистеми можуть піти десятки, а то і сотні років. Саме, щоб попередити такі випадки, одна з волонтерських активностей Всесвітнього фонду природу WWF в Україні передбачає інформування місцевих жителів про небезпеки осіннього паління.

Як зазначає Андрій Плига, координатор волонтерів: “Важливо пояснювати людям, чому шкідливо випалювати рослинність і до яких негативних наслідків така діяльність може призвести. Цього року ми залучили волонтерів для проведення роз'яснювальної роботи в Пирятинському національному природному парку, розташованому в заплаві річки Удай, що сильно страждає від масових підпалів. Волонтери їздили селами і пояснювали селянам, чому так робити не можна”. Крім того, треба пам’ятати, що штраф за спалювання рослинності та її решток на території природно-заповідного фонду карається жорсткіше – для громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів і для посадових осіб – від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

wwf

Не треба забувати, що при спалюванні решток, особливо у вітряний день, існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків. На жаль, вогонь може розповсюджуватися занадто швидко. Так, у вітряну погоду швидкість просування вогню полем чи степом сягає 5 км/год. Саме з такою швидкістю, як ходить середньостатистична доросла людина. Ось чому іноді дуже важко приборкати і вчасно загасити вогонь. Особливо, якщо людина, що розклала багаття, не підготувалась належним чином і не має засобів гасіння.

Ще одним менш очевидним, але не менш шкідливим наслідком спалювання у безвітряну погоду є осідання диму, особливо на автошляхах. Це заважає руху і іноді може стати причиною аварії.

Щоб зупинити недобру традицію осіннього паління, потрібна сміливість та завзяття. Людям складно відмовитися від усталених та “протоптаних” не одним поколінням методик ґаздування. Та варто почати поширювати інформацію про шкоду принаймні серед своїх родичів, друзів та сусідів. Навіть найдовший шлях починається з малих кроків. У випадку зі зміною поведінки у темі осіннього спалювання він не настільки складний та довгий.

Тетяна Карпюк, координаторка з екоосвіти WWF в Україні

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів