banner banner banner banner

Опір поліції - хуліганство?

Опір поліції - хуліганство?
Нацполiцiя

"Адвокат Права"

Юридичний Telegram-канал

Оригінал у Telegram-каналі "Адвокат Права"

Нова судова практика від Колегії суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду України.
Особу 1 було зупинено працівниками поліції на вул. Вишинського, 14 у Львові з метою встановлення її особи та обставин конфлікту, що відбувся в кафе "Піца". Вона не виконала їхньої законної вимоги, поводилася зухвало, чинила фізичний активний опір — відштовхувала працівників поліції, шарпала за одяг і технічні засоби, викрикувала на їхню адресу грубі нецензурні висловлювання, унаслідок чого до неї було застосовано спеціальні засоби.
 
Дійшовши переконання про наявність у діях Особи 1 складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів очевидної неповаги до суспільства (хуліганства), пов’язаного з опором представникові влади, який виконує обов’язки щодо охорони громадського порядку, суд жодним чином не зазначив, чи має якесь правове значення виключення частини обвинувачення, чи тягне це за собою якісь наслідки.
 
При кваліфікації хуліганства перш за все слід звернути увагу на те, що безпосереднім його об’єктом є громадський порядок, тобто суспільні відносини, сформовані внаслідок дії правових норм, а також морально-етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників, і порядок полягає в дотриманні усталених правил співжиття.
Своєю чергою в ч. 3 ст. 296 КК передбачено відповідальність за хуліганство, пов’язане з опором представникові влади або громадськості, який виконує обов’язки щодо охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії.
 
Опір як кваліфікаційна ознака хуліганства виявляється в активній протидії (відштовхування, завдання побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень тощо) представникові влади чи громадськості або іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, з метою позбавити зазначених осіб можливості виконати службовий чи громадський обов’язок щодо охорони громадського порядку. При цьому опір має бути складовою хуліганства, мати місце в період його вчинення.
 
Якщо ж опір було вчинено після припинення хуліганських дій — у вигляді протидії затриманню, він не може бути кваліфікаційною ознакою хуліганства, і відповідальність має наставати за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами ст. 296 і 342 КК.
 
Зі встановлених судом обставин випливає, що опір не був складовою хуліганства, він не мав місця в період його вчинення, оскільки факт хуліганства в приміщенні кафе "Піца", який передував установленій події, виключений як такий, що не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.

Крім того, варто звернути увагу й на те, що суб’єктивна сторона хуліганства характеризується прямим умислом на грубе порушення громадського порядку та мотивами очевидної неповаги до суспільства. Тобто коли винний усвідомлює, що своїми діями грубо порушує громадський порядок, виражаючи тим самим очевидну неповагу до суспільства, і бажає цього.

Відповідно до вироку Особа 1 виражалася нецензурною лайкою виключно на адресу правоохоронців, відштовхувала, шарпала за одяг і технічні засоби. Своєю чергою судом не доведено того, що в неї був умисел саме на грубе порушення громадського порядку.

"Адвокат Права"

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected].

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>