What a fake: Як Москва може втручатися в європейські вибори

Всього через місяць відбудуться чергові вибори в Європарламент, результат яких може призвести до посилення ролі Кремля в Європі, перегляду антиросійських санкцій і ослаблення проукраїнського лобі.

What a fake: Як Москва може втручатися в європейські вибори
Фото з відкритих джерел

Павло Горін

керівник IMEE-analytics

Всього через місяць відбудуться чергові вибори в Європарламент, результат яких може призвести до посилення ролі Кремля в Європі, перегляду антиросійських санкцій і ослаблення проукраїнського лобі.

Про те, що Москва, незважаючи на всі запобіжні заходи Євросоюзу, зробить все можливе, щоб "розділити" Європу на "своїх" і "чужих", вже не викликає майже ніякого сумніву. Мотивів у росіян для цього предостатньо.

У доповіді генерального директора Департаменту зовнішньої розвідки Естонії Мікка Маррана кажуть, що Кремль, очевидно, має намір внести розкол в Європарламент, змусити європейців сумніватися у важливості цього інституту, дискредитувати санкції як метод "виховання" Росії" з подальшим їх скасуванням. Важливо і те, що у відкриту, як це було кілька років тому, росіяни вже не працюватимуть, попереджають спецслужби ЄС. Вони стануть змінювати тактику і стратегію, щоб маскувати свої дії. І на руку їм зіграють ряд прогалин у європейській безпеці, на які звертають увагу експерти.

Новини за темою

Так, естонський політик Тунне Келам запевняє, що в Європі ще не усвідомили реальності російської загрози. Кремлю вдалося приспати пильність європейців, постійно змінюючи свою тактику. "Сила російського підходу полягає в тому, що вона скрізь використовує різні методи. Її інструменти залежать від країни, на яку вона націлилася. Те, що Кремль робить, приміром, у Греції, відрізняється від того, що він робить в Ірландії, — проте всі ці дії є частиною одного інструментарію", - уточнює директор Центру російських та євразійських досліджень суспільства Генрі Джексона Ендрю Фоксолл у коментарі для CNBC.

З іншого боку, Фоксолл переконаний, що методи росіян залишаються незмінними. Вони використовують "точкову пропаганду, а також крадіжку і витік інформації", проводять широкомасштабні інформаційні кампанії в ЗМІ, що поширюють фейки і компромати в соцмережах, організовують міжнародні заходи за кордоном; підкуповують чиновників, політиків і "експертів", шпигують і здійснюють кібератаки.

Уточнимо, що для проведення широкомасштабних інформаційних кампаній за кордоном росіяни не один рік вибудовували систему міжнародних мовників. Були створені орієнтовані на російське зарубіжжя "РТР-Планета", "Росія 24", RT.

А з початком активної фази ведення гібридної війни проти України Кремль реформував ТАСС і РІА Новости, заснував Федеральне державне унітарне підприємство Міжнародне інформаційне агентство "Россия сегодня" і міжнародне новинне агентство і радіо з мультимедійними інформаційними хабами Sputnik.

Для формування "об'єктивного образу Росії за кордоном" створений Фонд співробітництва з російською зарубіжною пресою.

Відомо, що обсяг державних субсидій на період з 2018 по 2020 рік для компаній-власників цих міжнародних мовників - ВГТРК, МІА "Россия сегодня" і АНО "ТБ-Новости" - становить близько 1,7 млрд дол. США.

Для розуміння обсягів їх аудиторії за кордоном глянемо, наприклад, на місячну статистику інтернет-видання Sputnik. Так, "Супутник Німеччина" в середньому охоплює за місяць 2,3 млн користувачів, "Супутник Італія" – 700 тис., "Супутник Польща" – 600 тис., "Супутник США" – 2 млн, "Супутник Франція" – 6 млн, "Супутник Чехія" – 350 тис.

Що стосується соціальних мереж, то роботу в них Кремль проводить через т. зв. Агентство інтернет-досліджень. За даними Google, Facebook і Twitter, опублікованими в жовтні 2017 року, саме Агентство брало активну участь в діяльності з "російського втручання" у вибори президента США в 2016 році.

Згідно з доповіддю естонської розвідки, для проведення кібератак, з використанням простих онлайн-інструментів і тактик, Москва, як правило, залучає хакерські групи APT28 і Sandworm. А вже для більш закритої роботи – пов'язану з ФСБ групу хакерів SNAKE APT.

Але не всі вищезазначені методи втручання так ефективні, як раніше, оскільки в 2017 році НАТО і 10 членів ЄС, включаючи Францію і Німеччину, створили у Фінляндії контрпропагандистський центр з протидії "гібридній загрозі", а в Латвії, Литві та Естонії працюють аналогічні підрозділи НАТО. Крім цього, Єврокомісія співпрацює з компаніями інформаційних технологій, прагнучи "мобілізувати потужності", які б могли допомогти у виявленні джерел дезінформації, і наймає спеціальних осіб для перевірки достовірності інформації. Також в Європі працює безліч громадських структур, які за рахунок фінансування Євросоюзу займаються виявленням та протидією російській пропаганді. 

Паралельно цьому, Facebook і Twitter ввели відповідні обмеження для боротьби з фейками.

Важливо і те, що з 2014 року до діяльності державних ЗМІ Росії за кордоном США і Євросоюз стали підходити більш уважно. Починаючи з 2015 року їх діяльність супроводжується арештами журналістів, відмовами в акредитації, обмеженнями реклами в соціальних мережах або навіть повною забороною. За чотири роки найбільші втрати російські мовники (насамперед, RT і Росія 24. Найменше всіляких обмежень зазнало агентство Sputnik, яке було заблоковано 2016 році в Латвії та Туреччині. Але в тому ж році відновило роботу в Туреччині) зазнали на медіаринках України, США, Канади, Великої Британії, Литви, Латвії, Естонії, Франції, Польщі та Молдови.

Новини за темою

З легальним шпигунством у Кремля теж поки не склалося через відповідні заходи, які Захід робив останнім часом. Зокрема, мова про висилку США та європейськими країнами після отруєння Скрипалів більше 150 співробітників російських посольств, переважна більшість з яких під прикриттям дипломатичного статусу займалися шпигунською діяльністю.

Виходячи з цих обставин, немає жодних сумнівів, що Москва змінить тактику перед виборами в Європарламент і стане використовувати альтернативні методи втручання.

Наприклад, особливістю роботи росіян в соцмережах може стати те, що мережеві провокатори з підриву виборів стануть просувати в цей раз меседжі, що розколюють суспільство через фальшиві акаунти замість того, щоб створювати пропаганду самостійно.

Про можливість таких змін у роботі повідомляє Bloomberg, посилаючись на експертів з кібербезпеки. Так пов'язане з Кремлем Агентство інтернет-досліджень може бути задіяне для обходу обмежень, введених компаніями Facebook і Twitter. "Замість того, щоб створювати контент самостійно, ми бачимо, що вони [тролі] поширюють контент… Тоді він не обов'язково недостовірний, і це створює для них можливість ховатися за кимось іншим", – заявив аналітик компанії FireEye Inc Джон Хальтквіст. Дослідник компанії Symantec Corp Кандід Віст, в свою чергу, відзначає, що інші хакери зламують пристрої і використовують їх для створення безлічі акаунтів в соцмережах. Ці акаунти виглядають правдоподібно і використовуються для накрутки підписок і лайків.

Не виключено також, що Москва може зробити ставку на методи т. зв. "публічної дипломатії", яка передбачає посилену роботу з російською діаспорою, суспільно-політичними та дослідницькими центрами. Хоча насправді такі методи ефективні при переході до "гри в довгу" у передвиборчий період та після їх проведення для інформаційного закріплення досягнутих результатів.

Зазначимо, що особливу увагу російській діаспорі Кремль став приділяти лише в кінці 2015 року. Тоді президент Росії Володимир Путін виступив на V Конгресі закордонних співвітчизників у Москві. Його 20-хвилинна промова не містила сенсацій, але сам факт участі в цьому заході сказав багато про що. Експерти тоді відзначили, що Кремль виявляє зацікавленість не в репатріації росіян та російськомовних, а в придбанні в їх особі інструменту зовнішнього впливу.

В цьому сенсі слід зазначити, що саме при Путіні з'явилася величезна кількість організацій і фондів, які повинні відповідати за роботу з діаспорою та формувати позитивний імідж Росії за кордоном. Вони схожі з американськими організаціями, які спочатку розвалили Союз, а потім відбудовували пострадянський простір за своїм образом і подобою. З тією тільки різницею, що Вашингтон завжди просував демократію, а Москва – російську мову і культуру. За американськими проектами стоять не тільки державні чиновники, але і партійні еліти демократів і республіканців. Ідеологію Росії формує виключно президент і його апарат. Штати роблять ставку на громадянське суспільство, а Кремль на російськомовне населення. Цільова аудиторія американців близько 1 млрд жителів планети, а російської діаспори всього 30 млн.

Тим не менш, для роботи з цією невеликою аудиторією вже створені і працюють: Федеральне агентство у справах СНД, співвітчизників, які проживають за кордоном, і з міжнародного гуманітарного співробітництва (Росспівробітництво), Міжнародна рада російських співвітчизників (МСРС), Фонд "Російський світ", Фонд підтримки публічної дипломатії ім. А. М. Горчакова, Фонд підтримки і захисту прав співвітчизників, які проживають за кордоном.

Але особливо чутливою для Європи на цих виборах все-таки може стати тема зовнішнього фінансування передвиборчих кампаній. Адже загальноєвропейського закону, що регулює цю галузь, немає: в ряді юрисдикцій політичні партії зобов'язані дотримуватися правил своїх держав. А згідно з даними Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам, 4 з 28 країн ЄС не мають ніяких обмежень щодо фінансування політичних партій з-за кордону: Бельгія, Данія, Італія та Нідерланди. Ще в 11 країнах діє часткова заборона на іноземне фінансування, і лише в 13 воно заборонено повністю.

Тему впливу Москви на європейські партії досить повно описав свого часу кандидат політичних наук, науковий співробітник Інституту гуманітарних наук (м. Відень) Антон Шеховцов у своїй книзі "Росія та західні вкрай праві: танго нуар". Книга є першим докладним дослідженням критично важливої тенденції, якою нехтували: зростаючого зв'язку між російськими і західними вкрай правими активістами, публіцистами, ідеологами і політиками.

В якості прикладу слід привести правих радикалів "Національного фронту" і більшу частину "Альтернативи для Німеччини". Про те, що Москва активізувала підтримку цих "євроскептичних" партій, намагаючись збудувати міжнародний правопопулістський блок, який транслював би російські інтереси в Брюсселі, пише Times.

У фінансуванні з Росії Брюссель також підозрює провладну Австрійську партію свободи. У грудні 2016 року вона уклала угоду про взаємодію і співпрацю терміном на п'ять років з партією "Єдина Росія".

Є російський слід в діяльності угорської партії "Фідес" та її лідера Віктора Орбана через спільну реалізацію з Кремлем проекту споруди п'ятого і шостого блоків АЕС "Пакш" із реакторами за російською технологією.

Є ще кілька випадків, що демонструють очевидний зв'язок європейських націоналістичних партій з Росією: лідер грецьких націоналістів Панос Камменос часто фотографується в Москві з російськими політиками. А за даними CNBC, очолювана Маттео Сальвіні італійська "Ліга" намагалася отримати російське фінансування через угоду на постачання бензину.

Ендрю Фоксолл просить також не забувати про залякування РФ за допомогою збройних сил.  

Так, наприклад, аналітики EFIS побоюються, що Кремль розглядає вибори (в Європарламент, – ред.) як шанс "посіяти політичний розкол на всьому континенті перед можливим вторгненням у Білорусь чи Прибалтику" "Схоже, що в рамках підготовки до війни "по широкому фронту" Москва концентрує свою військову міць на заході, з чотирма танковими полками і посиленою повітряно-штурмовою дивізією, розташованими в 30 милях від кордону".

В горезвісній доповіді естонців йдеться про те, що на західному кордоні РФ з'явилися сім нових полків. Більшість на кордоні з Україною і Білоруссю, але один – на кордоні Естонії – країни-члена НАТО. Нарощування сил і недавні вчення Росії, на думку зовнішньої розвідки Естонії, говорять про те, що Москва готується до військового конфлікту з НАТО. Причому під прицілом не лише Балтія, але і Західна Європа, на яку вже фактично відбуваються атаки за допомогою все тих же шпигунів.

Проте ймовірність такого розвитку подій в самій естонській спецслужбі вважають малоймовірною. Можливо, це робиться тільки для того, щоб тримати Європу в тонусі і відволікати на негідний об'єкт.

У цьому ж контексті варто згадати спровоковане Москвою недавнє загострення ситуації в Лівії, яке дивним чином збіглося з передвиборчою кампанією в Європарламент. Адже на тлі нової лівійської кризи італійські політики несподівано відкрили вже начебто закрите питання про прийом нелегальних мігрантів.

Чеське видання iHNed радить Європі насторожитися. Росія з допомогою Хафтара може взяти під контроль Лівію і використовувати потік мігрантів в якості гібридної зброї проти західних демократій.

Щоб хоч якось протистояти очевидному російському втручанню в європейські вибори, на думку Ендрю Фоксолла, слід було б забезпечити обмін інформацією між країнами ЄС про фейкові новини, оприлюднити всі спроби зовнішнього впливу, не використовувати вкрадені дані в ході передвиборчої боротьби, підвищити прозорість фінансування передвиборчих кампаній та підвищити явку виборців.

Єврокомісар Юрова пропонує також активізувати діяльність щодо забезпечення самостійності голосування виборців, захист персональних даних, щоб вони не використовувалися для політичних кампаній, забезпечити застосування однакових стандартів агітації, як в традиційних ЗМІ, так і в Інтернеті.

Деякі з цих рекомендацій Євросоюз вже втілює в життя.

Наприклад, в Німеччині 16 квітня правих популістів з АдГ оштрафували за незаконне фінансування. А щоб підвищити явку, Європарламент починаючи з осені 2018 року проводить комунікаційну кампанію під назвою "thistimeimvoting" ("На цей раз я проголосую"), яка незалежно від партійних позицій та ідеологій закликає до демократичної участі у виборах. У зверненні до громадян є такі слова: "Ми, європейці, стоїмо перед цілою низкою викликів – від міграції до зміни клімату, від безробіття серед молоді до захисту даних. Ми живемо в світі, де зростання глобалізації супроводжується посиленням конкурентоспроможності. Референдум про Brexit ясно показав, що членство в ЄС не є незворотнім. І хоча більшість з нас вважає демократію чимось само собою зрозумілим, вона в принципі (на практиці) дедалі частіше опиняється під загрозою".

Але ж погодьтеся, що цього поки що недостатньо.

Павло Горін

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>