Олімпіада рекордних проколів і скандалів

Ігри-2016 в Ріо-де-Жанейро увійшли в історію рекордною кількістю скандалів і негараздів

Олімпіада рекордних проколів і скандалів
Фото з відкритих джерел

Ігор Левенштейн

Журналіст

Ігри-2016 в Ріо-де-Жанейро увійшли в історію рекордною кількістю скандалів і негараздів

Отже, XXXI літні Олімпійські ігри пішли в історію, і можна по свіжих слідах підвести перші підсумки. Про власне спортивну сторону Ігор сказано чимало, і докладні розбори фахівців ще будуть. Тут же мова піде про те, чим "проблемна Олімпіада смутного часу" запам'ятається учасникам і глядачам.

Рекорд по скандалам

Відомо, що ОІ-2016 встановили рекорд за кількістю країн, чиї спортсмени завоювали олімпійські медалі. Однак на рахунку Ігор у Ріо-де-Жанейро ще і безумовний рекорд за кількістю різного роду скандалів і казусів, які увійдуть в олімпійську історію поряд з феноменальними досягненнями Майкла Фелпса і Усейна Болта.

Новини за темою

Перші Ігри в Південній Америці і перші Ігри президента МОК Томаса Баха ознаменувалися великою кількістю нестандартних ситуацій – як на спортивних об'єктах, так і за їх межами.

Слава Богу, тривожні очікування, пов'язані з загрозою терактів, не виправдалися – мабуть, тут непогано попрацювала ізраїльська фірма ISDS, найнята за 2,2 млрд дол. для забезпечення безпеки. Однак про громадський порядок у Ріо-де-Жанейро турбувалася місцева поліція, і тут успіхи були далеко не блискучими: 14 трупів у перестрілках поліції з правопорушниками в проблемних районах міста, безліч випадків пограбувань гостей Ігор і крадіжок в учасників і туристів – все це неабияк зіпсувало імідж приймаючої сторони, і настрій якоїсь кількості людей. Нехай ці неприємні моменти не могли заступити загальний блиск спортивного свята – з його емоціями і інтригою, але загальне враження було дещо змазане.

Скандали в Ріо були на всі смаки і теми. І технологічні – коли, наприклад, раптово позеленіла вода в олімпійському басейні (щось не розрахували з хімічними реактивами), або коли в Олімпійському парку зірвалася і впала телевізійна камера, яка травмувала сімох людей. І кримінальні – коли спортсменів обкрадали (як іранських легкоатлетів в олімпійському селі) або били (як бронзового призера з дзюдо голландця Дірка Ван Тіхельта на пляжі Копакабана). Втім, самі спортсмени теж відзначилися в частині правопорушень: взяти хоча б дві спроби зґвалтування покоївки в олімпійському селі (намібійський боксер Джонас Джуніус і марокканський боксер Хасан Саад) або безчинство американських плавців на чолі з Райаном Лохте на автозаправці. І комерційні – коли президент Європейського олімпійського комітету Патріка Хіккі (Ірландія) був заарештований за спекуляцію квитками на олімпійські змагання. І шахрайські – коли дев'ятьох австралійських олімпійців поліція затримала за підробку акредитацій з метою потрапити на півфінал з баскетболу. І політичні – коли ліванська делегація не пустила спортсменів Ізраїлю в автобус, або коли єгипетський дзюдоїст Іслам аш-Шахабі відмовився після програної битви потиснути руку супернику з Ізраїлю Ору Сассону. І поведінкові – коли президент Федерації боротьби Росії Михайло Маміашвілі обматюкав і побив борчиху вільного стилю Інну Тражукову після програної нею сутички.

Фото з відкритих джерел

Новини за темою

Крім того, бразильські вболівальники сумно відзначилися поганим наповненням трибун і потворним засвистуванням суперників бразильських атлетів.

Відзначимо також дезертирство серйозної частини волонтерів, які кинули роботу через напружений графік і незадовільне харчування. До кінця Олімпіади з 50 тисяч волонтерів залишилися 34 тисячі. Втім, на плутанину глядачі скаржилися ще до початку Ігор, коли волонтерів було в надлишку.

Олімпіада – не карнавал. Швидше за все, МОК врахує бразильський досвід, і надалі утримається від геополітичних експериментів при виборі столиць майбутніх Олімпійських ігор.

Правосуддя не для всіх

А ще XXXI Олімпійські ігри ознаменувалися потворним суддівством у тих видах спорту, які залежать від оцінок арбітрів. Велика кількість кричущих випадків упередженого суддівства в черговий раз змусила говорити про доцільність перебування деяких видів спорту в олімпійській програмі в їх нинішньому вигляді. І заодно – практично знівелювала суддівську присягу, яку приносять на церемонії відкриття Ігор.

На превеликий жаль, об'єктами недобросовісного суддівства в Ріо неодноразово ставали спортсмени України. Ми всі бачили, як гимнасту Олегу Верняеву на останньому снаряді (перекладини) виставили оцінку, яка з ювелірною точністю вивела на перше місце в абсолютній першості японця Кохея Утимуру. Ми всі бачили, як рефері Темо Казарашвілі, грузин, який проживає в Росії, "вбивав" Жана Беленюка у фінальній сутичці з росіянином грузинського походження Давидом Чакветадзе. Ми бачили дивне суддівство у фехтуванні та синхронному плаванні. І яким чином Ганна Різатдінова, яка виступила набагато краще своїх російських суперниць, опинилася лише на третій сходинці п'єдесталу.

Новини за темою

Але жертвами суддівського свавілля виявлялися далеко не тільки українці. Яскравим прикладом нез'ясовного нічим, крім суддівської зацікавленості, рішення став фінальний бій боксерів-важковаговиків, в якому росіянину Євгенію Тищенку скандально віддали перемогу Василю Левіту з Казахстану. Глядачі освистали чемпіона під час нагородження, а АІБА (Міжнародна асоціація любительського боксу) незабаром відсторонила суддівську бригаду від роботи на Іграх в Ріо. Цей скандальний поєдинок нагадав про фінал середньоваговиків в Сеулі-1988, коли судді за вуха витягли переможця господаря рингу корейця Пак Сі Хуна в бою з майбутньою легендою Роєм Джонсом.

Ще один боксер – ірландець Майкл Конлан (до 56 кг), якого судді пограбували у чвертьфінальному бою проти росіянина Володимира Нікітіна, після бою в серцях відкритим текстом запитав АІБА, за скільки Путін купив перемоги для своїх боксерів.

Фото з відкритих джерел

В цьому ж сумному ряду змагання штангістів-суперважковаговиків, де іранцю Бехдаду Салімі Кордасіабі не зарахували чисто взяту вагу в поштовху, зім'явши весь його виступ. Іранські тренери трохи не застосували до арбітрів силу, а потім публічно заявили про суддівську змову з метою обмежити медальну скарбничку збірної Ірану двома золотими нагородами – типу більше двох в одні руки не давати.

На всіх Олімпіадах трапляються казуси поганого суддівства, але Ріо-2016 в цьому плані переплюнули всі попередні. Необ'єктивне суддівство – явище не менш огидне, ніж застосування допінгу. Шкода, що боротьба з ним ведеться далеко не так серйозно і ефективно.

Український вимір

Україна завершила Олімпіаду-2016 з 11 медалями (2 золотих, 5 срібних, 4 бронзових) – на 31-му місці в загальнокомандному заліку. Це найгірший показник за всю історію виступів збірної незалежної України на літніх Олімпійських іграх. Нагадаємо, що чотири роки тому в Лондоні наша команда була 14-ю, маючи в своєму активі 18 медалей: 6 золотих, 4 срібних, 8 бронзових.

Такий крок тому цілком зрозумілий, він, по суті, був очікуваним. Серед системних причин здачі позицій українського спорту: загальнодержавне байдуже ставлення до фізкультури і спорту, дефіцит фінансування, нерозвинена спортивна інфраструктура, відсутність реформ вітчизняного спорту. Також зіграли свою негативну роль війна на сході України, відтік спортивних кадрів за кордон, внутрішні конфлікти в спортивних відомствах і федераціях.

На самих Іграх в Ріо ряд українських спортсменів став жертвою необ'єктивного суддівства, про що вже говорилося вище. Тут слід з сумом зазначити, що Україну у світовому спортивному співтоваристві сприймають як проблемну периферійну країну, з якою можна не рахуватися, і в разі рівної ситуації з представниками провідних спортивних держав наших спортсменів постійно відсувають на більш низькі місця.

Фото з відкритих джерел

Так що результат збірної України в Ріо-2016 будуть трактувати в залежності від точки зору. Прихильники спортивної реформи напевно піддадуть політику міністра спорту Ігоря Жданова нищівній критиці і будуть спонукати до змін, аргументуючи різкою здачею позицій за підсумками Олімпіади. Прихильники консервативних підходів стануть прикриватися блиском нагород Олега Верняєва, Юрія Чебана та інших наших олімпійців і стверджувати, що в принципі все йде нормально – от якби ще судді були чеснішими, та удача частіше посміхалася.

Новини за темою

Але в цьому сенсі Ігри в Ріо-де-Жанейро в черговий раз невблаганно нагадали, що удача посміхається сильнішим. Свідченням цього – успіхи США, Великобританії, Китаю. А ми поступово зміщуємося на узбіччя свята спортивного життя. Хотілося б вірити, що ця тенденція зміниться в кращу сторону за чотири роки до Токіо-2020.

Ігор Левенштейн

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>