banner banner banner

Ocean Plaza в окропі: Де в Києві може рвонути наступного разу?

Ocean Plaza в окропі: Де в Києві може рвонути наступного разу?
Facebook Олени Сердюк-Слушаєнко

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

Прорив теплотраси біля станції метро "Либідська", в результаті якого затопило окропом нульовий поверх торгового центру "Ocean Plaza", а 7 осіб з термічними опіками кінцівок були госпіталізовані, - не перша масштабна аварія теплотраси в Києві. У листопаді минулого року трубу рвонуло в центрі Києва: на перехресті вулиць Саксаганського та Шота Руставелі, у зв'язку з чим на вулицях в районі НП, як і біля Либідської нині, кілька днів було паралізовано рух транспорту. І це тільки великі, резонансні НП: пересічних проривів, в результаті яких кілька будинків, а часом і вулиць на кілька днів залишаються без тепла та гарячої води, відбуваються тисячі. Тільки протягом минулого опалювального сезону аварійні бригади "Київтеплоенерго" ліквідували щодоби 30-40 пошкоджень мереж. За період минулого опалювального сезону підприємство усунуло більше 6000 пошкоджень. Київська влада навіть створила онлайн карту ремонту теплових мереж.

Новини за темою

За словами заступника Київського міського голови Петра Пантелєєва, минулий опалювальний сезон був особливо складним для міста. Він був першим після розірвання договору з "Київенерго" в 2018 році. Тоді в комунальну власність перейшов (після 17 років перебування в оренді) теплоенергетичний комплекс, що складається з більш ніж ста тисяч об'єктів. Зокрема це 2,6 тис. кілометрів теплових мереж ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, сміттєспалювальний завод "Енергія", станції теплопостачання. 200 котелень, які забезпечували гарячою водою близько трьох тисяч київських будинків. Все це господарство дісталося місту разом з проблемою неурегульованого боргу перед "Нафтогазом" у 5 млрд грн за поставлений газ, з яких 1,2 мільярда гривень становили пеня та штрафи, а 3,8 млрд – борги населення і юросіб. НАК "Нафтогаз України" відмовився укласти новий договір на постачання газу до тих пір, поки "Київтеплоенерго" не визнає себе правонаступником боргів. Міська влада були проти. Поки тривали суперечки з травня і практично до середини вересня, 200 котелень, переданих на баланс комунального підприємства, залишалися без газу – три тисячі будинків сиділи без гарячої води. Ця ситуація, за словами Пантелєєва, сприяла посиленню корозії на теплотрасах і погіршила і без того складну ситуацію.

У минулому році "Київрада" виділила понад 500 млн грн, у результаті чого була проведена наймасштабніша за останні роки програма модернізації теплових мереж і обладнання в місті. Вдалося замінити 130 км теплотрас з більш ніж 2 тис. км, 80% з яких перебувають в аварійному стані. Були застосовані сучасні технології, що дозволяють зменшити тепловтрати, продовжити термін експлуатації мереж і підвищити надійність теплопостачання міста. Гарантійний строк нових труб досягає 25 років, а полімерних — до 50 років.

Радикально вирішити проблему це, втім, не допомогло: адже міняти потрібно мінімум 170 км щороку. "Київенерго" в 2017 році виконало план лише на 11%, а в 2016 році – лише на 20%. Попередньою причиною аварії, що призвела до затоплення Ocean Plazа, до речі, також названа зношеність труб.

У світлі того, що відбувається спливають два головних питання: де може рвонути в наступний раз і чи можливо щось робити, щоб звести ризик масштабних аварій до нуля? На жаль, відповіді на обидва питання невтішні. Міські комунальники попереджають аварії, проводячи нелюбимі киянами гідравлічні випробування в міжопалювальний сезон (киянам у цей час доводиться сидіти без гарячої води). Також обстежують теплотраси із застосуванням тепловізорів. Але! Стовідсоткової гарантії від проривів це все одно не дає: карти найбільш схильних до ризику ділянок на сьогоднішній день не існує. А це означає, що може рвонути в будь-який час доби, в будь-якому районі Києва та з самими, зрозуміло, непередбачуваними наслідками.

Для того, щоб вирішити проблему кардинально, потрібно майже 30 млрд грн і від 5 до 10 років. Заміну теплотрас навіть на невеликій ділянці за день не проведеш. Для цього потрібно перекривати і на тривалий час – від декількох тижнів до декількох місяців – вулиці з серйозним транспортним трафіком. Але саме слабке місце в цьому рівнянні навіть не час, а гроші, яких недостатньо. Потрібні більш масштабні інвестиції на заміну мереж. По ідеї, найпростіший спосіб – це підвищити тарифи на тепло і гарячу воду киянам… Але на цей крок київська влада найближчим часом точно не зважиться, побоюючись кризи неплатежів.

Варто відзначити, що в нинішньому тарифі, розмір якого і без того більшість жителів столиці вважають позахмарними, 80% - це тільки ціна газу. Решта 20% - це утримання інфраструктури "Київтеплоенерго" і зарплати співробітникам компанії. Вмикаємо уяву і уявляємо, наскільки потрібно збільшити тариф, щоб він включав в себе повноцінну інвестиційну складову. Виходить замкнуте коло, розірвати яке київська влада намагається за допомогою альтернатив. Як розповів Петро Пантелєєв, зараз тривають переговори з ЄБРР про залучення кредиту на суму 140 млн євро, які будуть направлені на модернізацію теплових мереж міста.

Але давайте прикинемо, враховуючи, що 500 млн грн вистачило тільки на 130 км заміни тепломереж, очевидно, що і кошти донорів не допоможуть вирішити проблему радикально. Хоча ситуацію необхідно глобально змінювати. Щоб не боятися чергового вируючого океану окропу під ногами.

Олена Голубєва

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>