Новий Ден Браун і стара війна: 5 книг, які варто прочитати до літа

Довгоочікуваний вихід нових міжнародних бестселерів, які стануть подією на цьогорічному Книжковому арсеналі, не скасовує проблем, про які пишуть наші вітчизняні автори. І неважко визначити, як зауважує один із них, яка саме література стане пам'яттю, за якою звірятимуть такі фундаментальні речі, як героїзм, зрада чи самовідданість

Новий Ден Браун і стара війна: 5 книг, які варто прочитати до літа

Ігор Бондар-Терещенко

поет, драматург, арт-критик

Довгоочікуваний вихід нових міжнародних бестселерів, які стануть подією на цьогорічному Книжковому арсеналі, не скасовує проблем, про які пишуть наші вітчизняні автори. І неважко визначити, як зауважує один із них, яка саме література стане пам'яттю, за якою звірятимуть такі фундаментальні речі, як героїзм, зрада чи самовідданість

Ден Браун. Джерело. – Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2018

Сучасна література опановує дедалі нові сюжети про найактуальніші відкриття, у тому числі про штучний інтелект, пропонуючи нам захоплююче чтиво. Зокрема, новий містичний роман від культового автора "Кода да Вінчі" - це найважливіша книжка року, світовий бестселер та найочікуваніша подія на Книжковому арсеналі. Як завжди, на нас чекає таємнича історія, в якій сорокарічний мільярдер і футуролог, чиї високотехнологічні винаходи і сміливі прогнози зробили його всесвітньо відомою фігурою, збирається здійснити дивовижний прорив, який дасть відповіді на два фундаментальних питання людського існування. За сюжетом, в результаті релігійного інциденту гинуть відомий єврейський філософ та ісламський богослов, є підозра, що в цьому винне відкриття головного героя, про яке фанатики усіх мастей не дають виголосити. "У міру того як Амбра читала новини, ставало дедалі зрозумілішим, що: засоби масової інформації по всьому світу цікавить те саме питання: що ж такого міг відкрити Едмонд Кірш, що могло б загрожувати впливовому єпископу та консервативній католицькій секті - аж до того, що вони спланували вбивство, аби змусити науковця замовкнути? - Кількість глядачів просто неймовірна, - сказала Амбра, відриваючись від екрана. - Цікавість суспільства до цієї події безпрецедентна… просто немовби всі очі до неї прикуті".

Зоран Жмирич. Блокбастер. – Х.: Фабула, 2018

Насправді це гостросюжетне чтиво, що нагадує фільми Кустуриці, не зовсім про війну – воно про життя, яке триває попри будь-які світові катаклізми. Будучи присвяченим подіям, що відбувалися на батьківщині автора у 1991–1995 рр., коли палало протистояння між прибічниками примарної "Великої Сербії" і тими, хто прагнув незалежності на своїх землях, роман розповідає про звичайних "людей війни". Звісно, вони вже не "мирні", бо "частина мала завдання знищувати цивільних у селах, інша частина повинна була йти до розташування нашої бригади", але навіть у нелюдських умовах все одно залишаються "колишніми". Вчителями, студентами, любителями музики і кіно. Тут навіть вороги з ворогами сперечаються про те, хто кращий у кінематографі 60-х: Серджо Леоне чи Акіра Куросава, бо "ми любили ті самі фільми, сміялися з тих самих анекдотів", як згадує головний герой роману. "Я міг посеред вечері гукнути: "Шиме! "Золота пальмова гілка" вісімдесят четвертого!" — і голова, схилена над тарілкою, підводить погляд, ковтає, що є в роті, і відказує: "Вім Вендерс, “Париж, Техас”". І не дивно, що мирний "блокбастер" має в романі кілька значень крім назви загону, бо ця книга - не військовий бойовик, а справжня людська трагедія, що калічить не тільки тіла, але й душі.

Айріс Мердок. Чорний принц. - Х.: Віват, 2018

Цей захоплюючий роман - історія немолодого письменника, який мріє написати, нарешті, воістину великий твір. З одного боку, його пошуки себе в контексті постійних професійних, родинних і побутових проблем можуть видатися рутинними, якби не пригода, яку йому судилося пережити. З іншого, не просто кохання, зрада чи неможливість усамітнення роблять з цього чтива інтелектуальний бестселер з відсиланням до Шекспіра. І не лише розповідь про літератора, який старіє і переживає складне почуття до 20-річної дочки свого колеги, а ціла подорож підсвідомістю героя, хитросплетіння філософії, психології, мистецтва, що затягують у сюжет твору, – ось чим цікавий цей роман. Популярність друга і колеги, легкість, з якою книги виходять з-під його пера, стають предметом гарячих суперечок, і одного разу наш герой вирішує тікати, щоб створити свій власний шедевр. І навіть те, що він одразу стає всім потрібний – другові, його дружині, власній сестрі та навіть колишній жінці – не може загнати його в глухий кут так, як це зробить він сам через свою поступливість, оскільки навіть фінальні невдачі не зможуть відібрати розуміння того, наскільки цінним може бути запізніле кохання, як самотньо може почуватися людина навіть у колі близьких людей. І як мистецтво і література здатні впоратися з цим, роблячи всі життєві та любовні переживання лише робочим матеріалом, стимулом до творчості, імпульсом до дії. "У якомусь сенсі ця книжка - історія мого життя, - підтверджують наприкінці. - Але, сподіваюся, це ще й чесне оповідання, проста історія кохання".

Євген Лір. Підземні ріки течуть. – К.: Видавництво Жупанського, 2018

Автор післямов до класиків "темної" літератури Чемберса, Мерріта, Мекена, а також перекладач "Короля в жовтому" Чемберса і "Місячного дитя" Кроулі вирішив спробувати свої власні творчі сили в жанрі "екзистенціального горору", і це слід визнати, йому вдалося. Попри те, що передмова до збірки його оповідань попереджає, що читачеві нелегко буде пробиратися лабіринтом сюжетів, свічка, яку запалюють на самому початку в таємничому підвалі, світить крізь всю "темну" оповідь автора-дебютанта. Символи і знаки, натяки і здогадки супроводжуватимуть нас протягом всього дійства, яке розгортається в усіх новелах збірки. У кожній з них – своя загадка і таємниця. Молоде подружжя вирушає у мандрівку в самісіньке серце Пітьми, художниця-криміналістка замість об’єктів бачить символи, триває гра в Кита, Острів і Тьму. І все це в обрамленні інфернального жаху, метафізичного страху і безлічі гострих емоцій, які виникають під час читання цієї збірки. Але її основна цінність крім захоплення, яке вона викличе у справжніх цінителів жанру, – це чистота експерименту з висадження пагінців світової "літератури жахів" в український ґрунт.

Іван Бондарев. Прикарпатці в АТО. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2017

Упорядник цієї збірки, присвяченій воякам з Прикарпаття, учасникам подій в районі АТО, недаремно згадує слова митрополита Андрея Шептицького. "Не потоком шумних і галасливих фраз, - писав той, - а тихою, невтомною працею любіть Україну". Відтепер ці тексти, свого часу друковані в івано-франківському тижневику "Репортер" (розповіді вояків, інтерв’ю з ними, спогади про події в АТО), створять новий формат літературних стосунків із сучасністю. І так само не дивно, що один із представників згаданого станіславського феномену в анотації до збірки наголошує: "Крім історії академічної, існує не менш серйозна історія - жива, усна. Та, яку неможливо заперечити, бо вона назавжди стає правдою для цілого покоління. Українсько-російська війна вже стала такою живою історією українців початку ХХІ сторіччя. Тою історією, яка зовсім поруч, надто близько. Яка стане пам'яттю, за якою ще кілька десятиліть звірятимуть такі фундаментальні речі, як героїзм, зрада, самовідданість, підступність, здобутки і втрати. Історією, яка вказує перспективу, яка показує хто є хто".

Ігор Бондар-Терещенко

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини партнерів

Загрузка...