Нова спроба перейти від розподільного механізму до накопичувальної системи пенсійного забезпечення

Нова спроба перейти від розподільного механізму до накопичувальної системи пенсійного забезпечення
З відкритих джерел

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Замість обіцяного прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом запуску з 1 січня 2019 року другого накопичувального рівня нашої 3-рівневої пенсійної системи, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку лише 28 березня, нарешті, повідомила про завершення розробки законопроекту "Про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення" і про його погодження з міністерствами та відомствами.

Тепер знову треба чекати, що після затвердження на черговому засіданні Кабміну цього проекту закону він, як урядовий, буде переданий у Верховну Раду.

Новини за темою

Причому, цей законопроект повинен буде доповнювати діючу солідарну пенсійну систему другим накопичувальним рівнем, де кожен працюючий громадянин зможе направляти свої внески на персональний пенсійний рахунок і по досягненні пенсійного віку почне отримувати додаткові виплати з раніше зроблених платежів.

Також, в разі передчасної смерті власника рахунку, пенсійні накопичення можуть бути в повному обсязі успадковані його нащадками, що зараз неможливо з коштами солідарної системи.

А що означає в нинішніх умовах розподільчий рівень пенсійної системи? Відразу зазначу, що на 1 січня 2019 року у Пенсійному фонді України перебувало на обліку 11 470 405 пенсіонерів (на 255 тисяч осіб менше порівняно з 1 січня 2018 року, а з 2013 по 2018 роки пенсіонерів стало менше на 2,1 млн осіб).

Із загальної кількості пенсіонерів 7 010,1 тисяч – жінки (61,1%) та 4 460 тисяч – чоловіки (38,9%). Ну, і скільки тепер працюючих українців припадає на одного пенсіонера?

Відповідь на це питання дав голова Національної ради економічного розвитку Олексій Дорошенко, зазначивши: "На кінець першого півріччя 2018 року чисельність економічно активного населення від 15 до 70 років становила 18 мільйонів чоловік.

Враховуючи рівень безробіття в 8,3%, чисельність зайнятих склала 16,5 мільйонів чоловік. Пенсіонерів тоді було 11,5 мільйонів, тобто на кожного припадало 1,4 зайнятих".

Тому Пенсійний фонд в минулому 2018 році виплатив 352,7 млрд гривень, а також було призначено 352,9 тисяч нових пенсій та оформлено 418,9 тисяч електронних пенсійних посвідчень.

7,2 мільйона пенсіонерів отримували пенсії через банки (було виплачено 240,8 млрд гривень), а 4,3 млн громадян видали пенсії у відділеннях поштового зв'язку.

Тільки в комплексі, враховуючи всі ці фінансово-економічні показники і статистичні дані, Кабмін Володимира Гройсмана повинен приступати до введення накопичувального рівня і здійснювати цей процес у суворій відповідності з певними умовами. Серед них, зокрема: рівень економічного зростання; збалансованість бюджету Пенсійного фонду України; створення відповідних інституційних компонентів і багато іншого.

Далі слід враховувати:

- демографію (кількість і вікову структуру населення, міграційні процеси);

- стан української економіки;

- інституційний розвиток національного фінансового ринку;

- особливості державного регулювання (структура і функціональна організація держрегуляторів).

Першочерговими завданнями на шляху до впровадження накопичувального рівня пенсійної системи також є визначення:

- способів акумулювання та інвестування пенсійних коштів - централізоване (державне) або нецентралізоване (недержавне);

- платника пенсійних внесків (роботодавець або працівник);

- вікових категорій громадян-учасників.

І, звичайно ж, принципове значення має питання, як будуть використовуватися кошти накопичувальної пенсійної системи в процесі інвестування і на які цілі?

Справедливості заради треба визнати, що в даному законопроекті НКЦБФР передбачається, що управляти пенсійними коштами будуть професійні компанії з управління активами (КУА), які будуть проходити відбір (авторизацію) на прозорих і конкурентних засадах на відповідність найвищим професійним і етичним стандартам.

У проекті закону є і незалежний від уряду статус керуючих пенсійними коштами.

Цей законопроект надає кожному громадянину право вільного вибору авторизованого недержавного пенсійного фонду (НПФ) або компанії з управління активами, в яких він буде формувати свої пенсійні накопичення.

Тут містяться і строгі вимоги до механізмів інвестування грошей власників персональних пенсійних рахунків, тобто виключно в диверсифіковані і найбільш надійні фінансові інструменти, обумовлена процедура адміністрування та зберігання активів у банківських установах.

Законодавцями повинні бути введені різноманітні заходи для запобігання шахрайських дій та зловживань.

Новини за темою

Розробники проекту закону "Про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення" виходили з того, що основним принципом фінансування недержавних пенсій є довгострокове систематичне накопичення пенсійних коштів (пенсійних внесків та інвестиційного доходу) для забезпечення виплат пенсій.

При цьому кошти, акумульовані НПФом, будуть інвестуватися радою Фонду безпосередньо або з допомогою КУА з метою отримання додаткових доходів, необхідних для виконання зобов'язань з пенсійних виплат.

Використовуючи в цьому зв'язку міжнародний досвід, народним депутатам доведеться брати до уваги політичну готовність країни до проведення пенсійної реформи, а також технічну можливість щодо застосування позитивного зарубіжного досвіду і наявність наступних ресурсів: матеріально-технічних; фінансових; людських, часових.

Отже, нам поки що нічого іншого не залишається, як чекати наступну обіцянку прем'єр-міністра Володимира Гройсмана про внесення на розгляд Верховної Ради законопроекту "Про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення".

Тільки б ця реформа пенсійної системи знову і вкотре вже не наштовхнулася на шалений опір наших малоосвічених бюрократів, щоб вона не була заблокована і не була переведена в процес "багаторічного обговорення".

Що в підсумку можна підкреслити? Ні Кабмін, ні Верховна Рада так і не вирішили накопичені пенсійні проблеми, вони їх тільки відсунули на більш пізній період.

Навіть не намагалися розібратися з тим, що за попередні роки робилося не так у реформуванні пенсійної системи України, і навіть не намагалися виправляти помилки і прорахунки попередників.

Так, біда не пішла, її лише знову відсунули.

Олександр Гончаров

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]



відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>