Непростий вибір для українського уряду на 2019 рік

Непростий вибір для українського уряду на 2019 рік
Пресс-служба Кабмина

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Дуже важким для нас буде наступний 2019 рік. Насамперед тому, що у нас в Україні немає надефективних політиків, які могли би зламати цю економічну модель з немислимо гіпертрофованою роллю олігархів і монополістів. Відповідно, ми не побачимо витончених, ефективних, гармонійних політичних ходів і правильних економічних рішень щодо виходу з цієї важкої кризи. І що робити Кабміну, планувати зменшення бюджету-2019 чи стимулювати попит?

Новини за темою

Насправді, що нам потрібно: посилювати держрегулювання чи стимулювати українських споживачів? Це як два кавуни на одній долоні – чи можна запроваджувати заходи економії й одночасно намагатися стимулювати економічне зростання? Або де потрібні гроші, а де - здоровий глузд? Не люблю давати прогнози, але все ж нам потрібно обирати на наступний 2019 рік перспективу з двох варіантів: або допускати дефляційний шок з новою хвилею банкрутств банків і різким подорожчанням грошей, або друкувати нові емісії гривні і розганяти інфляцію, яка швидко поглине заощадження фінансово заможних громадян.

У цьому зв'язку цікаво дізнатися про те, що впродовж останніх років приріст внутрішнього попиту в Україні відбувався за рахунок споживання. А на що йшов цей приріст? Отже, зі 100 гривень приросту 53-57% покривалися інфляцією, 22-25% - імпортом, і лише 1 гривня з 50-ти стимулювала внутрішнє виробництво. Про що говорять ці безпристрасні цифри? Про те, що якщо зараз ми стимулюватимемо споживання, то на 50-60% стимулюватимемо інфляцію, все інше – імпорт, і тільки на 20% - внутрішнє виробництво. Знову у нас в економіці як завжди: хвіст витягнеш – ніс загрузне.

Так, з одного боку, різке падіння економіки України кілька років тому було пов'язано в тому числі з величезним обсягом короткострокових кредитів, які потрібно було погасити, відповідно, збанкрутувало 96 комерційних банків. Але зараз такої заборгованості у кредитних установ немає, отже, від зовнішніх фінансових ринків слабка залежність. Але з іншого боку – ціна на газ. Тут, навпаки, залежність в останні роки різко зросла (хіба порівняти ціну на газ і рівень тарифів ЖКГ у 2014 та в 2018 році?!).

Також останнім часом все жорсткіше і різкіше стали звучати заяви Нацбанку. Наприклад, 31 жовтня НБУ повідомив, що в січні-вересні дефіцит поточного рахунку збільшився до 3,9 млрд дол. США у порівнянні з 1,5 млрд доларів у відповідному періоді минулого 2017 року, плюс обсяги експорту українських товарів у вересні 2018 року скоротилися на 3,6% – до 3,3 млрд дол. США. І також у повідомленні НБУ уточнювалося: "Динаміка експорту погіршилася за всіма товарними групами, насамперед унаслідок більш низького врожаю ранніх зернових,.. ремонтних робіт на металургійних заводах, труднощів із транспортуванням і деякого погіршення зовнішньої цінової кон'юнктури".

Новини за темою

І зовсім гнітюче на тлі різкого зростання запозичень на світових фінансових ринках виглядають такі тривожні показники від Нацбанку: за січень-вересень цього 2018 року чистий приплив прямих іноземних інвестицій (ПІІ) становив лише 1,5 млрд дол. США, з яких 28% - це операції переоформлення боргу в статутний капітал. А для реального і стійкого підйому української економіки нам щорічно потрібно не менше 10 млрд доларів ПІІ. І ще на нас очікує величезна інфляція витрат. Як з цим боротися?

Ось тепер нехай думає Кабмін Володимира Гройсмана, що – погано, а що – добре. Але ясно одне – стимулювання споживання населення призведе до інфляції і зростання імпорту, особливо при стабільному обмінному курсі. Та й без кредитного закачування від Міжнародного валютного фонду та збільшення податкового навантаження навряд чи вдасться в 2019 році вирішити наші боргові проблеми. І це притому, що всі ми розуміємо: куди не кинь, усюди ризик соціальних заворушень. Що робити? До того ж Національний банк України знову підвищив прогноз інфляції до кінця 2018 року з 8,9% до 10,1%. Чому? Цього разу в "Інфляційному звіті" за жовтень поточного року вони знайшли такі причини: по-перше, внаслідок стрімкого зростання світових цін на енергоресурси і пшеницю, по-друге, через більш суттєве, ніж очікувалося, зростання зарплат в Україні. Ось так!

Але у мене відразу виникають два питання. Перше, якщо подивитися на швидкість обігу грошей – вона у нас падає, то про яке зростання інфляції можна говорити? Друге, якими взагалі монетарними методами НБУ може боротися з інфляцією, якщо її чергова хвиля викликана рішенням Кабміну про підвищення цін на газ, а також підняттям акцизів? Нарешті, якщо Нацбанк займатиметься зменшенням базової інфляції, пов'язаної виключно з грошовою масою, це призведе до того, що в економіці не вистачатиме грошей. Відповідно, це призведе до того, що оподатковувана база продовжуватиме падати, дефіцит бюджету зросте, і самі комерційні банки відчуватимуть себе не дуже добре.

Новини за темою

І це правда. До того ж класичні методи рятування грошей у кризу вже перестали працювати. Поточна ситуація на світових фондових ринках дуже складна і тривожна. Судіть самі, за повідомленням The Wall Street Journal, минулого місяця зниження вартості акцій та облігацій перевищило 5 трильйонів дол. США! Аналітики Bank of America Merrill Lynch стверджують, що це 3-тє за величиною падіння з 1970 року і попереджають: тепер інвесторам ніде "сховатися" від зниження ринків. Причиною такого важкого становища стали, по-перше, очікування, що економіка США перебуває на грані "перегрівання", по-друге, небезпечні загрози торгової війни між США і Китаєм. Отже, сьогодні навіть сума в доларах США не зберігає вашого статку.  

Ну і головне – в 2019 році ми будемо свідками президентського забігу і безкомпромісної, грубої сутички за депутатські крісла. Так, у політиці, як і в боротьбі без правил, – всі відомі нам політичні лідери, як і борці, витрачатимуть приблизно однаково енергії, але посаду президента отримає лише один переможець. Й аргументи, що я багато працював, багато виступав, багато спілкувався з виборцями тощо – нікого не розжалять. Ніхто з великого бізнесу за невдачу не заплатить, найімовірніше, з'являться рахунки у невдах, які потрібно буде сплатити.

І тому мимоволі згадую пророчі слова Кромвеля: "Далі всіх зайде той, хто не знає, куди йти". Це небезпечно, але іншого виходу, схоже, у нас немає. Щоправда, особисто я думаю, що треба йти до парламентсько-президентської системи, інакше як нічого путнього не було, так нічого ефективного і не буде. Адже всі відзначають, що в Україні реально чинна президентська система влади й економічна політика приречені, наголошую, приречені на 100%. Хоча, треба визнати, поки що гігантський політичний вплив олігархів надійно блокує не тільки реальні кроки до серйозних змін, але навіть які-небудь серйозні розмови про них.

Олександр ГОНЧАРОВ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>