Недитяче питання

Недитяче питання

Денис Борисенко

Депутат Київської обласної ради, голова Секретаріату партії УКРОП

Українські політики звертають увагу на підростаюче покоління раз на рік – 1 червня, у День захисту дітей. Але саме від нинішніх школярів і дошкільнят залежить як майбутнє країни, так і майбутнє самих політиків

Наприкінці травня в Києві проходило важливе змагання світового масштабу, якого з нетерпінням очікували тисячі людей. До арени, де належало змагатися гравцям, вишикувалася величезна черга. Учасники готувалися, вболівальники підтримували. Заради події у столицю приїжджали з інших міст, займаючи чергу о 5-й ранку.

Ні, йдеться не про фінал Ліги чемпіонів УЄФА. В один день з футбольним матчем у Києві проходив чемпіонат із бейблейду. Якщо це слово ні про що вам не говорить – імовірно, у вас немає дітей віком близько 10 років.

Бейблейд – це невеличка пластмасова дзиґа, яка, обертаючись, повинна вибити дзиґу суперника з арени. Ця крихітна іграшка заволоділа умами й серцями дітей у різних країнах. Якщо ти крутий блейдер – ти в тренді. Назви блейдів останніх моделей – універсальні паролі для спілкування незнайомих дітей з різних шкіл і міст країни. Хто володіє цією мовою, той зрозуміє дітей, а діти, у свою чергу, зрозуміють його.

За тиждень після змагань я побачив сюжет про зустріч Володимира Гройсмана з дітьми. Офіційна зала для засідань, дядьки у краватках і чорних костюмах. І діти, що вимовляють завчені напам'ять, вочевидь недитячі запитання.

У мене склалося враження, що прем'єр-міністр живе в якомусь паралельному всесвіті. Він годинами веде мову про реформи, про нові технології, про декомунізацію, але при цьому особисто являє собою картину "Ленін і діти"! Чи стане такий прем'єр авторитетом для дітей?

Ні. Їхній авторитет – Енді. Саме йому десятки учасників чемпіонату з бейблейду махали руками та захоплено вітали. Енді – ютубер. І йому всього сім років.

Так, дітям не важливо, що ви – лідер думок у "Фейсбуці". Їм нецікаві величезні "простирадла" тексту в постах. Їхня соцмережа – YouTube, їхній спосіб отримання інформації – короткі динамічні відеоролики. Найменша ознака нудьги – і ролик безжально перемикається.

Діти, на відміну від нас, не звикли терпіти. Їхній світ швидко змінюється, хто не встиг – той запізнився. Саме тому відмінності між батьками та дітьми, які існували в усі часи, зараз перетворюються на прірву.

Батько половину свого життя користувався одним і тим самим дисковим телефоном. Скільки поколінь смартфонів змінив його син-школяр? У 1980-ті роки у виробництві умовної "Вечірньої казки" був задіяний творчий колектив, величезні студії, купа техніки. Зараз першокласник зніме на смартфон відео, яке в YouTube викличе не менший інтерес, аніж свого часу – згадана телепередача.

Крім того, у нинішніх дітей складно стати авторитетом. Google дозволяє миттєво перевірити будь-який постулат – і нерідко зруйнувати його.

Що робити? Перш за все – дослухатися до дітей. Хочете влаштувати дитячий день в уряді? Посадіть дітей за стіл засідань, роздайте ролі міністрів і послухайте, як вони керуватимуть країною. А потім змонтуйте живий динамічний відеоролик – і зберіть тисячі переглядів на YouTube!

А ще краще – прислухайтеся до порад дітей з управління державою. Гіршого, аніж нинішні дорослі мешканці Кабміну, вони точно не порадять. Я знаю, про що кажу, оскільки часто спілкуюся з дітьми у своєму виборчому окрузі й не перестаю дивуватися їхній маленькій мудрості.

Зараз питання форми є важливим, як ніколи. Вдала форма обов'язково донесе потрібний зміст до аудиторії.

"Об'єднана територіальна громада – це комплекс заходів із..." Стоп! Діти вже переключили канал. Їм "зайде" динамічна п'ятихвилинна графіка "Як зробити свою школу найкрутішою" або "Що ти можеш разом з друзями".

Шкода, що в Інтернеті немає онлайн-перекладача на дитячу мову. Вводиш туди щось на зразок "всебічна консультативна підтримка з окремих питань благоустрою території", а тобі видає: "привіт моїм друзям, сьогодні ми збудуємо крутий спортмайданчик".

Так само потрібно "продавати" дітям Україну. Патріотизм має стати модним трендом. "Диванні" патріоти обуряться: як, невже любов до Батьківщини ще й продавати потрібно? Кожен зобов'язаний її любити й так, а хто не любить – той зрадник!

Але щоб діти обрали Україну, вона повинна обрати їх. Інакше їх оберуть інші. Ми можемо скільки завгодно жартувати про ведмедів у лаптях з балалайкою, але поки Україна робить боязкі спроби освоювати сучасні формати, наші північні сусіди значно далі просунулися у використанні інформаційних технологій. І через той-таки YouTube вони запросто вкладуть потрібні меседжі в тендітну дитячу свідомість. Навіть мультик "Маша та Ведмідь" легко може стати інструментом.

Тоталітарні системи завжди вміли об'єднувати дітей – згадаймо хоч піонерів, хоч Гітлерюгенд. Ми повинні встигнути раніше.

Нинішні учні молодших класів уже через вісім років обиратимуть президента й депутатів. Ці вісім років пролетять миттєво. І ті політики, яким зараз 30-40 років, до того часу навряд чи захочуть закінчити політичну кар'єру.

Раз так – розкажіть про себе дітям. Їхньою мовою. А ще краще – запитайте у них, чим вони живуть і на що сподіваються. Можливо, через кілька років ця молодь обере вас. І свою країну. А не еміграцію в Західну Європу.

Денис Борисенко, депутат Київської обласної ради, голова Секретаріату партії УКРОП

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...