Не вмієте торгувати з Євросоюзом? Повчіться у Камбоджі та Бангладеш

Не вмієте торгувати з Євросоюзом? Повчіться у Камбоджі та Бангладеш
З відкритих джерел

Олексій Кущ

економіст

Камбоджа – це Європа. Приблизно такий слоган напрошується, коли аналізуєш структуру зовнішньої торгівлі цієї далекої "індокитайської" країни. Одна з найнебезпечніших помилок – це приміряти на цілі країни, а точніше, на їхні економіки, етичні комплекси окремо взятої людини.

У соціумі бути бідним – це погано. У світовому ранжирі країн - теж. Ось тільки паперть для звичайної людини – це, як правило, шлях соціальними сходами вниз, а у світовій економіці – найчастіше наверх. Вміти бути бідним – таке ж мистецтво у глобальному світі, як і можливість бути сильним.

Головне, щоб і в першому, і в другому випадку цей статус не був самоціллю, а лише засобом для досягнення зовсім інших горизонтів. Таким "горизонтом" у сучасному світі є рівень життя громадян тієї чи іншої країни. Саме в добробут нації американці конвертують свою велич і світове домінування.

Новини за темою

У нього ж "відливають" свою "бідність" країни Азії. Абсурдно бути "великим", коли твоя країна живе в злиднях. Доведено тоталітарними режимами ХХ століття. Також безглуздо надувати щоки і видавати себе за багатія, коли обігнати сусідів за темпами економічного розвитку ніяк не вийде (соромно з голим задом бігти попереду, краще вже якось у хвості).

В Україні реалізовується найнезручніша для досягнення нової якості життя модель розвитку – бідність стала інструментом внутрішньої політики, що дістала назву "зубожіння".

Натомість на міжнародних форумах чиновники презентують нашу країну за допомогою оптимістичних відеороликів, на яких успішно злітає "Мрія", зібрана за царя гороха, і долають силу земного тяжіння ракети, які вже давно стали радще легендою, ніж реальністю.

Користі від такого "обдурювання" – як від роздування рапухи: інвестори легко впадають у когнітивний дисонанс, бо не можуть зв'язати технологічні успіхи минулого і жахливу якість підприємницького середовища сьогодення. Тож Україні в кращому випадку вдається випрошувати або гранти, або кредити.

Недолік перших – вони маленькі (в масштабах потреб економіки), а друге – їх доведеться віддавати, до того ж з відсотками.

Насправді досвід таких країн, як Камбоджа, показує, що на етапі структурної перебудови економіки головне – це просити торговельні преференції, а не постійно клянчити гроші. Умовно кажучи, потрібно отримати "вудку", а не рибу в кредит. Адже рибу все одно "з'їдять", причому розтягнуть навіть скелет, а вудка принесе користь і майбутньому поколінню українців.  

Для найбільш розвинених країн світу Євросоюз запустив програму EBA (Everything But Arms), або "все, крім зброї". Її суть полягає в тому, що країни, що входять до списку (частина Азії та Африки), можуть безмитно постачати на європейський ринок широкий спектр товарів, на які встановлюється так званий толерантний принцип.

Для порівняння: Україна, яка уклала з ЄС угоду про створення зони вільної торгівлі, може безмитно постачати деякі види своїх товарів у рамках спеціальних квот, які дуже швидко "вичерпуються" нашими експортерами тієї ж курятини. Все, що вище квоти, підлягає обкладенню за встановленими ставками.

Крім того, Україна має витримувати так званий рівень локалізації. Умовно кажучи, не можна продавати на ринку ЄС товар, повністю зібраний з китайських комплектуючих. Значна частина "начинки" повинна бути місцевого походження.

Лише в рамках угоди Пан-Євро-Мед допускається так звана горизонтальна/перехресна кумуляція для країн, що входять до периферійної торговельної зони з ЄС, коли сорочка, зшита в Україні з єгипетської тканини, вважатиметься в Європі як товар, випущений з дотриманням місцевої локалізації.

Натомість для країн, що входять до програми ЕВА, всіх цих труднощів практично немає. Принцип локалізації, так само як і квотування товарних поставок, допускається лише в тому випадку, коли експорт з бідних країн до Європи надто вже "зашкалює" і завдає європейським компаніям серйозних збитків.

Наприклад, такі захисні заходи у 2019 році було введено проти рису з Камбоджі та М'янми, позаяк низькі ціни на товар з цих країн призвели до зниження частки європейських виробників з 61% до 29%.

Однак стимуляційний економічний важіль ЕВА діє на країни, що розвиваються, набагато ефективніше, ніж формат зони вільної торгівлі. За час дії режиму ЕВА Європа стала основним торговим партнером Камбоджі.

На частку європейського ринку припадає 40% камбоджійського експорту.

112.ua

112.ua

Товарообіг між цією країною та ЄС досяг 5,86 млрд євро на рік, причому експорт товарів з Камбоджі до Європи становить 5,7 млрд, а імпорт європейських товарів у зворотному напрямку - всього 0,16 млрд євро. Камбоджа має з ЄС позитивне торговельне сальдо на рівні майже 97% товарообігу!

А тепер порівняймо ці даними з показниками України: у 2018 році частка європейського ринку в структурі нашого експорту склала 37,6% (дані НБУ), експорт – 16,3 млрд дол., імпорт – 20.6, від'ємне торговельне сальдо для нашої країни – "мінус" 4,3 млрд дол.

Маленька Камбоджа з незначним економічним і навіть сировинним потенціалом зуміла поставити на європейський ринок товарів на 5,7 млрд євро, або 6,5 млрд дол., тоді як весь економічний потенціал нашої країни зумів "згенерувати" лише 16 млрд. Зазначимо, що населення Камбоджі становить 14 млн осіб.

Приблизно така сама схема торговельних взаємовідносин ця країна має і зі США, куди йде ще до 50% місцевого експорту. Переважно це продукція легкої промисловості (одяг і взуття). Ще є рис, каучук, риба, тютюн, продукція лісопереробки. Але 85% експорту – саме легпром, тобто товари з високим рівнем доданої вартості.

Тоді як США застосовують мита на наш метал у розмірі 25%, камбоджійці безмитно постачають до Штатів штани та мокасини…

Може, ми дійсно набагато багатші та не потребуємо торговельних преференцій? ВВП Камбоджі за останні п'ять років зріс з 0,9 тис. дол. на душу населення до 1,4. У рейтингу 2018 року ця країна за рівнем ВВП посідає 153-тє місце у світі.

Новини за темою

Україна – 132-ге з рівнем подушного валового продукту 2,4 тис. Як бачимо, різниця не така вже й "критична".

На першому місці в групі країн програми ЕВА – Бангладеш, який продав на ринку ЄС товарів на суму 15,6 млрд євро. Завдяки європейському ринку, ця країна змогла за підсумками останніх років увійти до групи "можливих індустріальних країн".

України, на жаль, у цій групі немає, так само як і в інших сегментах світового табеля про ранги: серед "нових", "новітніх" і "перспективних" індустріальних країн.

Сумарно на частку Бангладеш і Камбоджі припадає 84% товарних поставок у рамках пільгової програми доступу на ринок ЄС. Це говорить про те, що й прямими преференціями треба вміти ефективно користуватися.

Україна мала чудовий шанс отримати такий самий пільговий доступ на європейський ринок у 2014-2015 рр. Тепер для активації настільки прибуткового торговельного режиму нам доведеться чекати нової економічної кризи. Єдине, що "втішає", - чекати доведеться недовго.

От тільки у нас так і не з'явилися політики, які вміють правильно просити за свою країну в Брюсселі та Вашингтоні. Може, це тому, що при владі досі ті, хто просить "за себе"? Мільйонери у владних кабінетах інстинктивно не можуть відчувати себе бідними.

На відміну від більшої частини народу. Але, на жаль, саме за їхнім "фейсом", "прикидом" й автопарком і судять іноземці про нашу країну. Так, це не бангладешські політики в дешевих курта. Таким торговельні преференції для бідних точно не дадуть.

Олексій  Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>