banner banner banner

Не можна довіряти вихід з кризи тим людям, які нас в неї завели

Особисто я переконаний, що для України зараз головне завдання – це постаратися якомога швидше видертися з того "державного" олігархічного устрою, який в результаті останніх 25 років вийшов. А саме того, що вийшло в результаті підсумків масової приватизації під керівництвом Кучми, в результаті "розброду і хитання" ющенківського періоду, в результаті цинічної абсолютної влади "сім'ї" Януковича

Не можна довіряти вихід з кризи тим людям, які нас в неї завели
АПУ

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Особисто я переконаний, що для України зараз головне завдання – це постаратися якомога швидше видертися з того "державного" олігархічного устрою, який в результаті останніх 25 років вийшов. А саме того, що вийшло в результаті підсумків масової приватизації під керівництвом Кучми, в результаті "розброду і хитання" ющенківського періоду, в результаті цинічної абсолютної влади "сім'ї" Януковича

У ці дні ми повною мірою пожинаємо плоди слабкості і некомпетентності Кабміну як макроекономічного та фінансового координатора. Можна лише констатувати, що наш національний борг продовжує зростати, економіка не вийшла з рецесії, і інвестицій немає. Навіть за результатами офіційної статистики, можна стверджувати, що проблема держборгу все ще не вирішена, і фінансово-економічна криза триває.

Відповідно всі проблеми зараз навалилися на уряд Гройсмана, а інвестори не розглядають його як надійного антикризового партнера. Тому далі ситуація буде погіршуватися. Навіть якщо Кабінет міністрів створить більш ефективну і централізовану систему регулювання фінансового сектора, посилить контроль над бюджетною політикою, все одно в даному бюджетному і економічному циклах це їм вже не допоможе. Можливо, це допоможе запобігти несприятливому етапу до початку іншої рецесії. Але не зараз.

Новини за темою

Більш того, Володимир Гройсман вже сам провокує швидке зростання інфляції. Чому? Подивіться на розміри підвищення тарифів на газ, електроенергію, тепло і т. д. адже Вони перевищують прогнозні темпи інфляції. А, як відомо, зростання цін іде слідом за зростанням тарифів на послуги природних монополій. Тому що вони проникливі. І коли, наприклад, продавець на ринку прикидає прогнозну ціну на м'ясо або сир, щоб вона як мінімум покрила собівартість, то він користується не офіційним індексом інфляції, а, перш за все, дивиться на те, як зросли ціни на енергоносії.

Тому завищені темпи зростання тарифів на послуги природних монополій відразу ж піднімають загальний інфляційний фон у всіх регіонах України. Що тут говорити, в неефективній економіці завжди інфляція буде вищою. Також як і у розумних людей немає шансів бути почутими. Судіть самі, цифрами в квитанціях сьогодні невдоволені і бідні люди, і багаті. А ті, хто придбав так зване "елітне житло", потрапили в справжню пастку.

Деяких моїх знайомих потрошать вже без жодних докорів сумління. По-моєму, останнім часом стала активно процвітати мораль, мовляв, багатих не шкода – гроші у них нечесні, і держава за буржуїв заступатися не стане. Насправді – це представники середнього класу, яких ще й забудовник продовжує грабувати. Спочатку він продав непомірно дороге житло з купою недоробок, обдуривши людину в перший раз. Потім, організувавши об'єднання мешканців з обраним ним керівництвом, патрає цю ж людину нескінченним підвищенням квартплати. І боротися з цим свавіллям здатні далеко не всі люди.

Нерви мешканців випробовують на міцність мало не кожен день. Боротися людям з представниками ЖКГ доведеться ще довго, і припустити чия візьме дуже важко. До того ж конфліктні ситуації завжди коштують дорого. Ось чому настав час вести переговори не з Гройсманом, а безпосередньо з Фірташем, Ахметовим, Суркісом та іншими мажоритарними акціонерами облгазів та обленерго. Коли нас через тарифи змушують оплачувати 100% вартості газу та електроенергії, куди включені будівництво нових електро- та газо- мереж, то після вводу в експлуатацію нові мережі стають їх власністю. Причому, не державною, а приватною, тобто за наш рахунок примножується капітал відомих нам акціонерів.

Новини за темою

Тоді дайте і нам ці акції. Якщо ні, то нехай держава стане акціонером. На худий кінець, можна підписати інвестиційний контракт. Як тільки ми домовимося, то після цього інвестиційна складова і нехай буде частиною тарифу на послуги ЖКГ. При цьому важливо розуміти і показати в Інтернеті, з чого формується вартість на житлові послуги та окремо на тарифи комунальних послуг.

А адже начебто чиновники по-новому взялися регулювати ціни природних монополій, а насправді ми бачимо нестримне зростання на їх послуги та продукцію. Та так вже дорегулювались, що можна подумати – у нас за Конституцією не соціальна, а природно монопольна держава, яка загрузла в корупції. У зв'язку з цим згадав недавнє політичне ток-шоу, коли всім стало ясно, що ультиматум телеведучого взяв верх над вимогою президента про заборону грубо кажучи "схематозів" з мінімізації оподаткування. Причому ніхто не приховував радості перемоги.

Чи то ще буде попереду! Думаю, тепер Порошенко і Гройсман зрозуміли, що простих і легких виходів з цієї системної кризи у них вже немає. Але, що робити? Особисто я переконаний, що для України зараз головне завдання – це постаратися якомога швидше видертися з того "державного" олігархічного устрою, який в результаті останніх 25 років вийшов. А саме того, що вийшло в результаті підсумків масової приватизації під керівництвом Кучми, в результаті "розброду і хитання" ющенківського періоду, в результаті цинічної абсолютної влади "сім'ї" Януковича.

Немає позитивних підсумків, поки економічні реформи в Україні – це тільки яскраві театральні реформи з іноземним акцентом, результат яких не видно і дуже привабливий лише серед малоосвічених людей. А явне розходження між "правдою", що доходить до нас зі всяких ток-шоу, і поширюваною владою офіційною інформацією призводить до роздвоєння думок. І що ж, насправді, відбувається в "Нафтогазі" і в галузевих міністерствах?

Новини за темою

Думаю, не треба обманювати себе, очікуючи, що держапарат буде знищувати самих себе і основу свого власного благополуччя. Ніякі реформи, які повинні знищити економічні відносини, які годують великих чиновників, у нас принципово неможливі. Думаю, вже всім очевидний той факт, що жадібність наших політиків у владі народилася з діючих законів і морального сенсу життя. Всі вони по цей день показують, що швидке збагачення – тут і зараз – є їхньою головною метою. І не зрозуміють вони істину, про яку говорять усі релігії: будь добрий до свого сусіда, не будь занадто жадібним; тому що, якщо ти жадібний – то, врешті-решт, сам заплатиш за це.

На жаль, поки наша країна ходить з зав'язаними очима. Це називається свідомим розвалом економіки, тому що не можна довіряти вихід з кризи тим людям, які в неї завели. Зростаюче негативне сальдо, як пилосос висмоктує з економіки України валютні кошти і продавлює курс гривні, а щоб утримати ситуацію, потрібні нові кредити, яких немає. Чи зуміють Порошенко і Гройсман переконати олігархів і великий бізнес, що прозорі правила гри краще для всіх, ніж гра в російську рулетку з корумпованою українською бюрократією?

Олександр Гончаров, директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>