Назустріч виборам: Політичні підсумки 2018 року

Якщо війна стає постійною, то вона перестає бути війною. Вона пожирає надлишки благ і дозволяє підтримувати особливу душевну атмосферу, якої потребує ієрархічне суспільство. 2018-й рік, що минає, в українському політичному житті показав, що через майже 70 років фраза, написана Джорджем Орвеллом, продовжує бути актуальною. Слово "війна" у році, що минає, продовжувало бути ідеальним інструментом для політиків усіх мастей і символом страждання для звичайних українців. Однак і крім війни було багато моментів у політичному житті країни, на які варто звернути увагу

Назустріч виборам: Політичні підсумки 2018 року
hubs.ua

Ярослав Конощук

Парламентський кореспондент

Якщо війна стає постійною, то вона перестає бути війною. Вона пожирає надлишки благ і дозволяє підтримувати особливу душевну атмосферу, якої потребує ієрархічне суспільство. 2018-й рік, що минає, в українському політичному житті показав, що через майже 70 років фраза, написана Джорджем Орвеллом, продовжує бути актуальною. Слово "війна" у році, що минає, продовжувало бути ідеальним інструментом для політиків усіх мастей і символом страждання для звичайних українців. Однак і крім війни було багато моментів у політичному житті країни, на які варто звернути увагу

Воєнно-політичний стан. Коли українські кораблі в Керченській протоці атакував агресор, в країні оголосили воєнний стан (що завершився в середу), а наших моряків в Росії відправили за ґрати, один з відомих спікерів фракції коаліції заявив, що особисто готовий повторити шлях моряків. А що? Чудовий привід отримати бонус до рейтингу політичної сили напередодні очікуваних восени 2019 року парламентських виборів. Інші не удавали готових принести себе в жертву, а отримували рейтингові бонуси на іміджі рятівників від російської агресії. Боротьба ж за звільнення моряків, схоже, піде за тим же сценарієм, що і свого часу з Надією Савченко, і це, на жаль, буде справою не днів, а місяців. Значить, ще довго на них будуть піаритися політики.

Назустріч виборам. 2018-й став роком завершення низки кадрових баталій, в тому числі ресурсних, хоча міг стати останнім роком роботи парламенту VIII скликання. Влітку, за неофіційною інформацією, на таке рішення агітувала президента України Петра Порошенка частина його оточення, мотивуючи це низьким рейтингом влади та кадровими апетитами партнерів по коаліції. Подейкують, що під час одного з засідань у гаранта питання стояло руба, і за його підсумками міг з'явитися указ про розпуск вищого законодавчого органу. Втім, як відомо, в цій битві за виживання Ради перемогли соціологія, яка показала, що очікуваного ефекту від кампанії влада не отримає, і Захід, який виступив проти такої пропозиції.

Кадрові баталії 2018 року ознаменувалися в основному посиленням позицій чинного глави держави. Тут і посилення позицій у Центрвиборчкомі, кількість членів якого було збільшено, і тепер, за неофіційними даними, на Банкову орієнтуються більше половини членів комісії. І поява після тривалого опору соратників по коаліції з "Народного фронту" Ірини Фріз на посаді міністра у справах ветеранів. І кадровий розмін у фінансовому відомстві, де Олександра Данилюка, "крові" якого, як стверджують "злі язики", хотіли в парламенті дуже багато, змінила хоч і причислювана до кадрів прем'єра Володимира Гройсмана, але така, що не викликає ідіосинкразії в Адміністрації президента Оксана Маркарова. І посилення позицій Банкової на митниці, керівництво якої офіційно залишив Мирослав Продан, що вважається близьким до прем'єра Володимира Гройсмана. Сам же прем'єр успішно пройшов квест під назвою "Залишитися в живих". Наміри щодо його відставки так і залишилися намірами. Восени парламентарі зробили внесок в інформаційну війну з Росією і побічно – в реалізацію тріади Порошенка "Армія, Мова, Віра". Депутати прийняли закон про припинення дії договору про дружбу з Росією, а також у першому читанні – законопроект про мову, а ще виділили 1 мільярд гривень на фінансування Фонду глави держави.

Антикорсуд з кредитним душком. А ще 2018 рік зайвий раз довів, що гроші або позиція міжнародних партнерів пробиває будь-які бастіони, особливо якщо це кошти іноземних кредиторів, критично необхідні при нинішньому економічному укладі. 7 червня Верховна Рада після тривалих торгів і серйозного міжнародного тиску прийняла законопроект про створення Антикорупційного суду в редакції, узгодженій з кредиторами, що передбачає контроль за набором суддів нового суду з боку Ради міжнародних експертів. Хоча за кілька місяців до голосування на Банковій заявляли, що це порушення Конституції. Втім, незважаючи на прийнятий в редакції кредиторів закон, тактичне завдання у високих кабінетах вирішити вдалося. Суд, напевно, не запрацює до президентських виборів. Іноземні партнери, як подейкують, також стали вирішальним фактором при переформатуванні Центральної виборчої комісії. Хоча, як заявив автору цих рядків один з депутатів-фронтовиків, посольство США не всемогутнє.

Недоторканність знімається повільно. 2018-й продовжив традиції попередніх років, коли і коаліція, і опозиція в єдиному пориві ледве не оголошували хрестовий похід щодо депутатської недоторканності. Розмови про рівність всіх перед законом так і залишилися розмовами, і тепер сесійний зал буде думати над тим, як обмежувати власний імунітет.

Саме ж зняття депутатської недоторканності з народних обранців у поточному році стало рідкістю, і швидше було, як стверджує не під запис низка парламентарів з коаліції, піаром генерального прокурора, а часом – розборок за хлібні посади. Так у березні поточного року депутати позбавили недоторканності народного депутата Надію Савченко. Сама вона опинилася за ґратами за звинуваченням у спробі організації теракту. Тоді ж імунітет втратив представник "Опозиційного блоку" Євген Бакулін, який, щоправда, вже давно не з'являвся в Україні. А в іншому ж промова та матеріали генерального прокурора Юрія Луценка про правопорушення народних обранців не переконували ні Регламентний комітет парламенту, ні сесійний зал.

"Луценко вже дістав усіх необґрунтованими підозрами", - передавав настрої у депутатському корпусі один з членів Регламентного комітету. В результаті зняття/обмеження недоторканності і далі продовжує бути довгограючою телекартинкою, як то кажуть, на всі часи.

Церква є, Томос буде. Однією з головних подій 2018 року в країні і в реалізації виборчої тріади президента стало обрання предстоятеля Православної церкви України, до складу якої увійшли УПЦ (КП), УАПЦ та частина духовенства УПЦ (МП). 15 грудня на об'єднавчому соборі на цей пост був обраний митрополит Епіфаній. Втім, поки передчасно прогнозувати, наскільки монолітним і тривалим буде це об'єднання. В інтерв'ю претендент на посаду предстоятеля ПЦУ Михайло натякав на недовговічність перебування Епіфанія на посаді, та й згідно з даними Державного реєстру юридичних осіб, ні УПЦ КП, ні УАПЦ, які перед початком собору оголосили про саморозпуск, поки юридично не розпочали процедуру припинення діяльності. Незважаючи на це, низка парафій УПЦ (МП) вже заявили про перехід до Православної церкви України.

Ярослав Конощук

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>