Навіщо Україні велика приватизація?

Навіщо Україні велика приватизація?
Фото з відкритих джерел

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Є надія, що з приходом довгих інвестиційних грошей у приватизовані підприємства буде забезпечена капіталізація сучасних технологій і зростання виробництва, а також з'являться кошти для балансування держбюджету-2018. І все ж головне зараз – це розуміння того, як до цієї мети прийти і як конкретно по пунктах це зробити. Щоб не повторити провал минулого 2017 року, коли доходи від приватизації планувалися на рівні 17,1 млрд грн, а насправді до держбюджету надійшло лише 3,4 млрд грн.

Думаю, зрозуміло поки що одне: без цього конкурентного середовища і без роздержавлення цілого ряду холдингів і підприємств домогтися цього нам не вдасться. Більш того, масштабна приватизація може активізувати структурні перетворення в українській економіці, вирішити цілий ряд найважливіших проблем, наприклад, боргові в корпоративному секторі. Тому вибір потенційно конкурентних підприємств, що підлягають приватизації, – це перспективна антикризова стратегія для довгострокових інвестицій. Особливо при поточному стані, коли зовнішні умови стали жорсткішими, цінова кон'юнктура гіршою, а накопичені запаси сильно виснажилися.

Новини за темою

Можливо, уряду з допомогою приватизації також вдасться вирішити таку актуальну і злободенну проблему, як безробіття і скорочення трудової міграції. Раніше не вийшло це реалізувати, тому що міністри і народні депутати взялися в першу чергу підтримувати комерційні банки, а не реальний сектор економіки. Зараз законодавці і великі чиновники намагаються цей дисбаланс якось виправити з допомогою продажу об'єктів держвласності, що підлягають приватизації. Звичайно, дуже складно це зробити, але подивимось, як, за якою ціною і в які терміни будуть виставлятися держпідприємства на продаж.

На цьому тлі досить тривожно прозвучала заява в. о. голови Фонду держмайна України Віталія Трубарова: "Ми проаналізували той обсяг державних підприємств, які існують, і це 3500. На жаль, з цих 3500 підприємств 1255 – це, як правило, вже "абищо", тобто які будуть підлягати ліквідації. Держава з цими підприємствами нічого не зробила, і ми їх втратили". Так, безумовно, в цьому процесі є об'єктивна неможливість, а не суб'єктивна нездатність Кабміну Володимира Гройсмана та Фонду держмайна підготувати і ефективно провести масштабну приватизацію 2018-2020 років. При цьому політика нашої влади повинна полягати в тому, щоб запустити роботу держпідприємств, продаючи вже діюче виробництво, і бажано без величезної кредиторської заборгованості.

Але що робити в цій ситуації? Перш за все, порадив би фахівцям ФДМУ точково займатися операційним маркетингом. Нагадаю, у сфері інтересів низки українських корпорацій і великих компаній є такі держактиви, які доповнюють їх виробничі ланцюжки або вдало вписуються в стратегії вертикальної інтеграції. Тому вони зацікавлені в покупці таких об'єктів держвласності, що підлягають приватизації. Правда, якщо ціни по цих активах будуть близькі до справедливих ринкових значень, хоча й набувати їх значно складніше, ніж це було в середині і наприкінці 90-х років.

Тому в даному напрямку треба швидше вдосконалити нормативно-правову базу, на ділі реалізовувати одну з основних цілей нового Закону України про приватизацію – це спрощення процесу роздержавлення, в тому числі за рахунок спрощення класифікації об'єктів приватизації, уніфікації способів продажу, надання можливості оформлення банківської гарантії, скорочення термінів виставлення на продаж активів та інше. Плюс до цього серйозною проблемою залишається методика оцінки держпідприємства, що підлягає приватизації. Особливо такі показники: кому і скільки заборгувала компанія? У цьому зв'язку найбільш актуальним стає подолання цінового розриву в результаті економічної кризи, коли Фонд держмайна сподівається на невеликий дисконт, а покупці розраховують, що будуть виставлятися на продаж держактиви, які сильно подешевшали.

Новини за темою

Як знайти золоту середину? Адже Мінфін у держбюджеті на 2018 рік заклав загальний обсяг надходжень від приватизації на рівні 21,3 млрд гривень! І, відповідно, Фонд держмайна повинен приватизувати понад 900 державних підприємств. Це величезна за масштабами і професійним навантаженням робота. Нарешті, чи будуть в цьому 2018 році ціни на приватизаційних торгах близькі до справедливих ринкових значень? Питання поки що залишається відкритим. Але вже дуже правильно зробили народні депутати, що в новому законі про приватизацію ввели градацію держактивів, розділивши їх на об'єкти великої приватизації з вартістю понад 250 млн грн і малої, об'єкти якої будуть продаватися виключно на електронних аукціонах.

Виходячи із завдань наповнення держбюджету-2018, Фонд держмайна буде прагнути, найімовірніше, якомога більше об'єктів держвласності виставляти на конкурси і аукціони, ну а Мінфіну потрібні конкретні суми грошових коштів для балансування бюджету. І, звичайно ж, Кабміну важко поєднувати ці два ключових напрямки: стимулювання економіки і утримання збалансованого держбюджету на 2018 рік. Тут також експерти бачать істотні ризики, наприклад, для інвесторів і нашої фінансової влади продовжують наростати проблеми високої інфляції і волатильності курсу гривні.

Під час ділових зустрічей з інвесторами та представниками Фонду держмайна України все частіше став відзначати в словах своїх співрозмовників цей тривожний ефект перенесення слабкості гривні в інфляційний показник. І він до цих пір, на жаль, залишається досить сильним. Отже, за оцінками вітчизняних та закордонних експертів, Національний банк України відновить тренд зниження облікової ставки лише за умови, коли гривня стабілізується, а ще краще – якщо почне зміцнюватися на валютному ринку, як ми бачимо це протягом кількох останніх тижнів. До речі, 12 квітня поточного року Нацбанк все-таки залишив облікову ставку незмінною на рівні 17% річних.

Власне, від того, скільки і на яку загальну суму вдасться продати об'єктів до кінця 2018 року, значною мірою буде продемонстрований інтерес Кабміну і Верховної Ради з стимулювання процесів приватизації, а також щодо підвищення ефективності проведення приватизаційних торгів. Побачимо до кінця поточного року скільки з'явиться грошових коштів для балансування держбюджету-2018.

Олександр ГОНЧАРОВ,

Директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів