banner banner banner banner

Нацбанк загнав економіку України в глухий кут: Член Ради НБУ розкритикував політику регулятора

Нацбанк загнав економіку України в глухий кут: Член Ради НБУ розкритикував політику регулятора
Голова Нацбанку Яків Смолій Reuters

Богдан Данилишин

Екс-міністр економіки України

Оригінал на сторінці Богдана Данилишина у Facebook

Сьогодні багато ЗМІ запитують як я оцінюю рішення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики "Про доповідь голови Національного банку України Верховній Раді України про діяльність Національного банку України".

Скажу відверто, я особисто - як член Ради НБУ підтримую дане рішення і прошу Верховну Раду України його також підтримати. Ось 5 вагомих причин:

1. Надмірна жорсткість та незбалансованість політики Національного банку призвела до падіння економічної активності в Україні та збільшення розриву у рівні життя в Україні та країнах Східної Європи.

Визначена законом України "Про Національний банк України" пріоритетність цілей призвела до суттєвого домінування інфляційної цілі НБУ над ціллю з підтримки економічного зростання. Наслідком такої політики стало зниження ВВП у 1-му кварталі 2020 року – на 1,5% (вперше з 2015 року) та прискорення падіння промислового виробництва – до 16,2% у квітні 2020 року.

Економічні втрати України від жорсткої монетарної політики можна оцінити розміром 2,5-3% реального ВВП (оцінка на основі методології, запропонованої окремими економістами МВФ).

Жорсткі монетарні умови та жорстка фіскальна політика доповнили структурні шоки пропозиції, пов'язані із втратою ринків збуту та тарифними реформами в енергетичній сфері.

В результаті - сукупний попит економіки гальмувався, виникла стагнація економіки, яка у поєднанні зі штучним здешевленням імпорту стали причинами досягнення цільової інфляції.

Новини за темою

2. Процентні ставки за кредитами реальному сектору та державними запозиченнями кратно перевищують рівень ключової ставки НБУ. Фокусування Національного банку на короткострокових процентних ставках (до 3 місяців) обумовило 3-разове перевищення ставок за довгостроковими кредитами реальному сектору та 2-разове перевищення ставок за ОВДП над рівнем облікової ставки НБУ.

Високі процентні ставки не лише обмежують доступ бізнесу та громадян до кредитів, але й збільшують кредитні ризики самих банків. Висока вартість фінансування дефіциту державного бюджету створює ризики стійкості державного боргу у середньостроковому періоді.

3. Потенціал банківської системи для фінансування економіки знаходиться на рекордно низькому рівні за весь час незалежності України. З 2013-го по 2019 рік співвідношення між депозитами банків і ВВП знизилось з 48% до 25%, а частка строкових депозитів знизилась з 68% до 44%.

В результаті банківська система України значно ослабила виконання своєї основної функції фінансового посередника між вкладниками та позичальниками.

4. Надмірна зарегульованість банківського сектору не сприяє розвитку кредитування реального сектору економіки. Кредитування підприємств перебуває у стагнації третій рік поспіль: обсяг працюючих кредитів банків знизився до 11% ВВП, що в 4-5 разів нижче, ніж в країнах Центральної та Східної Європи.

Понад 50% наданих банками кредитів не обслуговуються. Внаслідок викривлення стимулів банківської системи суттєво зросли вкладення банків у безризикові інструменти (депозитні сертифікати НБУ та державні цінні папери), частка яких становить 1/4 загальних активів та 1/3 чистих активів банківської системи.

5. Неефективна валютно-курсова політика у 2019 році обумовила укріплення обмінного курсу гривні під впливом спекулятивного попиту на ринку ОВДП з боку нерезидентів. Обсяги купівлі Національним банком іноземної валюти у резерви були недостатніми для протидії необґрунтованому зміцненню курсу гривні.

Результатом стало погіршення цінової конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників на внутрішніх та зовнішніх ринках, вимивання коштів з реального сектора та бюджету на користь банків та міжнародних кредиторів та суттєве недоотримання доходів до Державного бюджету.

6. Деструктивна політика Національного банку стала можливою внаслідок відсутності ефективних механізмів державного контролю за політикою правління Національного банку та інструментів забезпечення виконання рішень Ради Національного банку.

Відсутність дієвої системи контролю та відповідальності обумовлює відсутність ефективної взаємодії між Національним банком та урядом та прийняття правлінням НБУ рішень, які суперечать цілям загальнодержавної економічної політики.

Богдан Данилишин

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>