banner banner banner banner

Нацбанк може стати головним інвестором для фінансових спекулянтів

Нацбанк може стати головним інвестором для фінансових спекулянтів
НБУ

Олексій Кущ

економіст

Жах нашого містечка... Саме так можна описати те, що відбувається в ключових державних інституціях. Замість того, щоб проводити людиноцентричну політику, спрямовану на використання монетарного і бюджетного потенціалу країни в інтересах населення та розвитку економіки (монетарно-бюджетна трансмісія), насамперед у частині інвестицій у соціальний капітал (медицина, наука, освіта, екологія) і малий/середній бізнес, нинішні чиновники остаточно переформатували піраміду державних пріоритетів у бік кредиторів і фінансово-промислових груп, більшість з яких просто наживаються на ресурсному потенціалі національної економіки.

Новини за темою

Прості цифри: 427 млрд грн було витрачено державою в січні-жовтні 2020-го на виплату зовнішніх і внутрішніх боргів, а також на обслуговування заборгованості (виплата відсотків). Якщо порівняти цю цифру з річним бюджетом країни, виходить майже 40% видаткової частини. Ще 118 млрд грн було спрямовано на компенсацію ПДВ, в основному на рахунки кількох десятків експортерів, переважно сировини, в тому числі аграрної. З цієї суми 95 млрд грн припало на Київ і лише 23 млрд грн - на всю іншу країну, що ще раз підкреслює монополізацію і рентну складову цих платежів, які концентруються в офісах центральних київських бізнес-центрів.

Кредиторо-олігархічна складова платежів держави, або просто розмір тієї ренти, яку знімають з України зовнішні і внутрішні групи впливу, становить майже 650 млрд грн, або еквівалент 23 млрд дол., що значно перевищує розмір кредитних програм МВФ. До речі, всі ці групи впливу перебувають у ситуативному консенсусі, коли "внутрішні" еліти забезпечують платежі для "зовнішніх", а "зовнішні" - легітимізують активи "внутрішніх" у західній фінансовій системі.

І зауважимо, цей бенкет відбувається "під час чуми", точніше коронавірусу, коли хворий батько віддає хворому синові кисневий апарат, щоб той вижив, а він помер. Коли хворі отримують кисневу терапію по 15 хвилин на день. І "виборчий протокол" щодо селекції хворих у нас давно вже активовано (хоч міністр Степанов про це і не знає). Тільки якщо в Італії сортували хворих за принципом молодий/старий, то у нас за критерієм бідний/багатий. І якщо у тебе немає грошей і/або зв'язків, то потрапити в Олександрівську лікарню Києва ти не зможеш навіть із важким запаленням легень і загрозою летального результату. Навіть за умови, що там будуть вільні місця.

До речі, дивно, що кисень перетворився в українських лікарнях на дефіцит, і це в країні, яка має низку хімічних комбінатів, які можуть завалити "киснем" весь хворий світ. Деменція влади небезпечніша для суспільства, ніж будь-який вірус. Хоча будемо чесні: нинішні політичні еліти і є вірусом, патогеном, який убиває здоровий організм цілої нації.

Тим часом як центральні банки в десятках країн світу вибудовують монетарні стратегії допомоги економіки і населенню, наш НБУ рефінансує певний "пул" банків під заставу ОВДП на строк до п'яти років. Ні копійки з цих грошей не йде безпосередньо в економіку. Зате кілька банків, допущених "до тіла", отримали можливість заробляти буквально на повітрі. Кредит рефінансування на п'ять років під 6% річних вкладається в ОВДП з прибутковістю 11% річних на ті ж п'ять років. Гроші дає НБУ, Мінфін випускає ОВДП. Річну маржу в 5% заробляє "потрібний" банк. На мільярд гривень - чистий профіт без податків у розмірі 50 млн грн на рік. За весь термін схеми - 250 млн грн, або майже 10 млн дол.

Для реалізації схеми потрібен один комп'ютер та операціоніст казначейства, який натисне на дві кнопки: для відправки заявки на рефінансування і заявки на купівлю ОВДП. Ну і зелене світло з боку Мінфіну і НБУ. Не дивно, що Нацбанк найближчим часом може стати головним інвестором для фінансових спекулянтів і навіть, можливо, стане і ключовим "приватизатором". А хто завадить олігархічним банкам взяти рефінансування в НБУ на п'ять років на кілька десятків мільярдів гривень і за ці гроші купити, наприклад, Центренерго та/або Одеський припортовий? У разі реалізації цієї схеми держава продасть свої кращі активи кільком ФПГ, які розплатяться за них державними грошима, повісивши борги на кілька приватних, кептивних банків. Які через кілька років можна буде благополучно "злити".

Зараз для цієї схеми потрібно передати в заставу НБУ портфель ОВДП, але хто знає, чи не розширять заставний інструментарій під приводом боротьби з кризою. До речі, під вивіскою "боротьби" вже планують запускати операції НБУ на вторинному ринку з викупу ОВДП.

Нерезиденти, які володіють основним ринковим портфелем цих паперів, отримають можливість продати свої портфелі безпосередньо Національному банку. І якщо раніше їхню втечу з нашого ринку капіталу стримувала слабка ліквідність і його вузькість, то у випадку з купівлею НБУ облігацій безпосередньо проблема ліквідності вирішується клацанням пальця на Інститутській: власне, йдеться про створення "вантажного ліфта" ліквідності, коли емісія НБУ буде направлятися на викуп ОВДП у нерезидентів, які за рахунок цих фінансових вливань отримають можливість продати облігації і купити валюту для виведення її за кордон, попутно розхитуючи курс гривні і спустошуючи валютні резерви НБУ, який змушений буде їх витрачати для стабілізації курсової динаміки національної валюти. У цій схемі "прекрасне все": і використання емісії не в інтересах економіки, а в інтересах нерезидентів, і прискорення за допомогою друкарського верстата центрального банку виведення капіталу за кордон, і девальвація гривні, і спрямування резервів НБУ на валютні інтервенції для стабілізації курсу, а фактично – на задоволення попиту нерезидентів на валюту.

Але не відстає і Мінфін. Він теж вирішив запустити свій "ліфт" ліквідності для нерезидентів, попутно перетворюючись з державної фінансової інституції на спекулятивного брокера на фондовому ринку (колишні інстинкти керівників Міністерства з лобі інвестбанкірів дають про себе знати). 

112.ua

Вхідне сальдо ЄКР (млн грн)

Показник

2019

2020

січень

9,861

17,548

лютий

11,928

12,067

березень

8,196

17,182

квітень

14,863

10,517

травень

36,850

червень

29,539

32,489

липень

12,958

75,701

серпень

48,968

51,693

вересень

61,830

45,657

жовтень

61,618

21,275

листопад

53,086

15,146

грудень

55,006

У жовтні-листопаді 2020-го відбулося рекордне зниження ресурсів на єдиному казначейському рахунку (вхідне сальдо). Якщо в 2019-му цей показник становив 61-53 млрд грн, то в 2020–му він скоротився до 21-15 млрд грн. У липні цього року Мінфіну вдалося зібрати з непродуктивних джерел близько 75 млрд грн за рахунок залучення ресурсів державних компаній. За літо всі ці гроші було спущено на "дороги", потреби ФПГ (відшкодування ПДВ) та кредиторів (погашення боргів). Нинішні 15 млрд грн – це мізер, особливо в кінці року, коли необхідно закривати бюджетні програми, і тим паче в період кризи, коли держава повинна створювати нові гроші в економіці за рахунок держвидатків.

Новини за темою

Що робить у цей момент Мінфін? Він ухвалюає "Концепцію з управління ліквідністю" на 2020-2023 роки, тобто програму з використання тимчасових залишків на казначейському рахунку для спекулятивного заробітку, простими словами – "прокручування грошей", коли державні кошти оперативно не відправляються їхнім одержувачам, а направляються на фінансовий ринок з метою фінансових спекуляцій. У концепції так і записано - отримання економічної вигоди (а не оперативне виконання видаткової частини бюджету). Для цього на початку 2021 року планується почати купувати, обмінювати держоблігації і проводити з ними операції РЕПО за рахунок вільних грошових залишків у казначействі. І тут відкривається ціла низка схем.

Перша схема: на цю мить у "Приваті" на балансі є величезний портфель так званих індексованих облігацій, які нікому не цікаві через неринкові умови їхнього випуску (вони були внесені до статутного капіталу банку в процесі його націоналізації). Мінфін може обміняти їх на "хороші" ОВДП (так само, як і НБУ за новою програмою операцій на вторинному ринку). У банку з'являться ринкові випуски, які він зможе успішно продати й отримані гроші спрямувати на кредитування (кому продати, за якою ціною і кого кредитувати – це в наших реаліях майже "прокляте" питання). Схема номер два: викуп ОВДП у тих же нерезидентів. Це, звичайно, не можна порівняти з ресурсом НБУ, але свій "ліфтик" ліквідності для міжнародних спекулянтів, за якими видніються місцеві "вуха", запустити цілком реально.

Ну а всім іншим можна буде дуже довго чекати на державні трансферти. Раніше їх прокручували тільки обслуговчі банки, а зараз і Мінфін перетворюється на брокерську контору, або міністерство зовнішніх кредиторів. Це якраз те, що нам потрібно для подолання нинішньої масштабної кризи…

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected].

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>