НАТО вплутується в конфлікт з Росією, не будучи до нього готовим

НАТО недооцінює готовність Москви до територіальної перебудови Європи, що було очевидно ще на прикладі Криму, пише німецька газета Die Welt. Самому альянсу не вистачає військових ресурсів, а його так звана "стратегія на російському напрямку" застаріла. Чи можна стверджувати, що у НАТО все під контролем? Наскільки НАТО взагалі здатний мислити стратегічно?

НАТО вплутується в конфлікт з Росією, не будучи до нього готовим
Генсек НАТО Єнс Столтенберг З відкритих джерел

Die Welt

Німецька газета

НАТО недооцінює готовність Москви до територіальної перебудови Європи, що було очевидно ще на прикладі Криму, пише німецька газета Die Welt. Самому альянсу не вистачає військових ресурсів, а його так звана "стратегія на російському напрямку" застаріла. Чи можна стверджувати, що у НАТО все під контролем? Наскільки НАТО взагалі здатний мислити стратегічно?

Оригінал на сайті Die Welt

В якому стані НАТО в лютому 2019 року, через 70 років після заснування? Незважаючи на всі свої успіхи в справі забезпечення миру, якими альянс цілком може пишатися, він демонструє слабкість: по-перше, президент Росії Володимир Путін заганяє НАТО в кут.

По-друге, альянс часто реагує на ті або інші ситуації із запізненням і, ймовірно, недооцінив готовність Москви до ескалації і її прагнення до територіальної перебудови Європи (анексія Криму, ситуація на сході України).

По-третє, у НАТО немає відповідей на такі важливі питання, як відносини з Китаєм або Іраком. Наслідки: військова загроза для європейців зростає, і її рівень, можливо, навіть перевищує рівень загрози у роки холодної війни.

В той же час цілком імовірна нова гонитва озброєнь, оскільки Китай, Індія, Росія, а також США, суті, не зацікавлені в роззброєнні.

І ще один момент: західні суспільства будуть змушені вкладати все більше і більше своїх коштів (податків) у підвищення власної обороноздатності.

Новини за темою

А це у найближчі роки буде означати жорстокість конкуренції за "бюджетний пиріг" та може призвести до конфліктів усередині суспільства. Причому це особливо стосується Німеччини.

В цю середу міністри оборони країн НАТО вперше обговорили нову ситуацію: розрив двостороннього договору між Вашингтоном і Москвою про заборону ракет середньої і меншої дальності (РСМД), дальність польоту яких складає від 500 до 5 500 кілометрів. Цю угоду врятувати вже неможливо.

При цьому дивно, наскільки НАТО не готовий до ситуації, незважаючи на те, що він розвивалася протягом всіх останніх років, упродовж яких відбулося понад 30 зустрічей представників США і Росії, присвячених цій тематиці.

Несподіванкою стали для альянсу і анексія Криму в 2014 році, і зіткнення російських військових судів з невеликими українськими катерами в листопаді 2018 року недалеко від Чорного моря.

Таким чином, виникає далеко не просте запитання: а наскільки НАТО взагалі здатний мислити стратегічно?

Розроблення Росією ракети середньої дальності 9М729 (SSC-8 класифікації НАТО), яка призвела до руйнування договору РСМД, – це щось набагато більше, ніж просто питання для військових "гурманів". Мова йде про одну з основ НАТО.

Генерал-лейтенант у відставці Генріх Браусс, що був до літа 2018 року протягом багатьох років найвпливовішим представником Німеччини в НАТО, разом з Крістіаном Меллінгом написав у статті німецького Товариства зовнішньої політики, що 9М729 (SSC-8) могла б "серйозно перешкодити зміцненню союзників на околицях альянсу на півночі, сході і південному сході Європи, що перебувають під загрозою" і "паралізувати рішучість захисту європейських союзників у разі виникнення кризи або небезпеки".

Якщо Росія в рамках стрімкої наступальної операції (як в Криму) нападе на країни Балтії, Москва могла б підкріпити цей напад ядерною загрозою за допомогою ракет 9М729 (SSC-8). А чи будуть партнери балтійських країн по НАТО в змозі надати їм підтримку?

Відповідь на це питання може розколоти альянс — так само як і суперечка про розмір витрат на оборону. І саме це і є метою Путіна.

Новини за темою

Але він розраховує не тільки на це: розірванням договору РСМД Москва може, нарешті, сама встановити ракети середньої дальності на своїх південних і східних рубежах, де нібито для неї є загроза. Москва відчуває велике занепокоєння щодо ракет середньої дальності, які мають Індія і Китай.

Нова російська зброя може стати відповіддю на ці загрози, проте в першу чергу ці ракети зможуть долетіти до цілей на території Європи. Як правило, відповідь НАТО може бути такою: альянс підлаштується під нову ситуацію в сфері безпеки, що потребує багатьох мільярдів євро.

Однак їх зараз просто немає. Це суперечить інтересам Вашингтона, який не хоче прямої конфронтації з Росією.

Путін певною мірою загнав НАТО в кут. Нові рішення по посиленню східних рубежів, прийняті після 2014 року, правильні, але вони все одно недостатні для реального стримування Москви. Альянсу не вистачає сучасної техніки, інфраструктури і мобільності великих військових з'єднань.

Так звана стратегія на російському напрямку, розрахунок на стримування при одночасному діалозі, застаріла. І Москва підтверджує це своїми діями - в першу чергу, в Причорномор'ї (Грузія, Україна), тобто там, де НАТО практично не присутній.

Паралельно Росія послідовно зміцнює свої позиції в Африці, заповнюючи вакуум, що виникає після відходу американців. Угода про створення логістичного центру в Еритреї на Африканському розі дає Москві можливість для виходу до Червоного моря.

Аналогічні цілі переслідують також угода про військове співробітництво з Центральноафриканською Республікою і спільні антитерористичні навчання з Єгиптом, а також договір з Каїром про співпрацю в космосі. У Лівії Москва також відіграє важливу роль.

Чи можна стверджувати, що у НАТО під контролем? Останнім часом альянс більш активно займається питаннями, пов'язаними з Китаєм. Пекін, з точки зору Росії і США, є однією з головних загроз.

Проте Китай в майбутньому може стати одним з основних гравців в Афганістані, де альянсу зараз доводиться спостерігати, як постійно посилюють власні позиції так звана Ісламська держава і "Аль-Каїда". Та й "Талібан", як і раніше, залишається досить сильним.

Новини за темою

Тепер же НАТО оголосив про відхід з цього регіону. Але чому ж у Афганістані альянсові практично не вдалося досягти своїх цілей, незважаючи на величезні жертви?

Чому альянс лише зараз збентежився діями Китаю? Незрозуміла ситуація і з невеликим тренувальним центром НАТО в Іраку. Чи можна так досягти чогось суттєвого? І що станеться, якщо жорстокі іранські бойовики будуть вбивати солдатів НАТО в Іраку?

При підписанні Договору про створення НАТО 9 квітня 1949 року президент США Гаррі Трумен сказав, що мета альянсу — "створити захисний щит, що дозволить нам продовжити нормальну роботу уряду в інтересах суспільства, щоб усі наші громадяни могли вести повноцінне і щасливе життя".

Все це залишається в силі. Але досягати цих цілей стає дедалі важче. На НАТО чиниться сильний тиск.

Крістоф Б. Шільтц

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>