НАТО дрімає, Росія посилюється в Арктиці та Чорному морі

НАТО дрімає, Росія посилюється в Арктиці та Чорному морі

Chatham House

Аналітичний центр в галузі міжнародних відносин

Оригінал на сайті Chatham House

Саміт НАТО у Брюсселі 11-12 липня, ймовірно, буде дуже політизованим. Північноатлантичний альянс дедалі більше поляризується через  розбіжності щодо механізмів розподілу фінансового навантаження, внесків країн-членів і трансатлантичної солідарності. Але члени НАТО не можуть дозволити цим розбіжностям встати на шляху розв`язання "російської проблеми" — зростальної напруженості з Москвою, оскільки Кремль вивчає кордони допустимого в ескалації з альянсом і намагається дестабілізувати його.

Перспективи поліпшення відносин з Москвою мінімальні, особливо у світлі останніх подій. За підсумками останнього засідання Ради Росія — НАТО 31 травня (перше з жовтня 2017 року, —  прим. автора) і зустрічі начальника Генерального штабу Збройних сил Росії Валерія Герасимова з головою Об'єднаного комітету начальників штабів США Джозефом Данфордом 8 червня було досягнуто дуже небагато. При цьому нещодавнє затвердження плану "Чотири тридцять", спрямованого на зміцнення військ НАТО і підвищення боєготовності, який є довгоочікуваним доповненням до архітектурі Альянсу в Європі, змусить Кремль до ще більш наполегливої протидії.

Новини за темою

З 2014 року альянс адаптувався до того, щоб зосередитися на діях Росії у Східній Європі, особливо в Балтійському регіоні та в Польщі. Угоди, досягнуті під час Варшавського саміту НАТО в 2016 році, зокрема так звані "3D", що стосуються "захисту, стримування і діалогу" ("defence, deterrence, dialogue" — прим. перекл.), як і раніше, є актуальними і їх має бути розширено.

Але зміцнення східного флангу НАТО недостатньо. Мало що було зроблено для вироблення узгодженого бачення того, як захищати інтереси НАТО в Арктиці та на Чорному морі. Це викликає тривогу, оскільки Росія дедалі активніше діє в обох регіонах, що видно з таких прикладів, як маневрування літальних апаратів у провокативній манері, агресивна ступінь боєготовності з'єднань і безперервна військова підготовка.

В Арктиці і більш широкому регіоні, відомому як Крайня Північ, Росія проектує військову міць, очікуючи конкуренції з розташованими тут країнами, а також Китаєм. Свою Арктичну стратегію Кремль окреслив ще в 2008 році, а у військово-морській доктрині 2017 року назвав Крайню Північ стратегічно важливим регіоном.

Росія нарощує свою військову присутність з 2014 року за рахунок розгортання сил і техніки — відкриття військових баз у Північному Сибіру, на Новій Землі та Землі Франца-Йосифа, а також за рахунок додаткової кількості навчань і патрулів, у тому числі активності підводного флоту. Це впливає на торговельні шляхи і лінії комунікацій між Арктикою і Північною Атлантикою.

Новини за темою

НАТО, навпаки, не має певної порівнянної стратегії для Крайньої Півночі: в його стратегічній концепції 2010 року про регіон навіть не згадується, а дискусії щодо Північної Атлантики не включають автоматично обговорення проблем Крайньої Півночі. Створення нового об'єднаного командування сил НАТО в Північній Атлантиці в лютому цього року без приділення достатньої уваги Арктиці підтверджує цей погляд. Крім того, часто випускається з уваги Фареро-Ісландський кордон (лінія протичовнової оборони НАТО в Північній Атлантиці між Гренландією, Ісландією і Великою Британією, — прим. перекл.), що з'єднує Північну Атлантику з Арктичним регіоном.

Новини за темою

У Чорному морі Москва мілітаризує Крим з моменту його анексії у 2014 році, півострів було перетворено на військову фортецю. Росія займається розгортанням берегових систем протиповітряної оборони, надводних з'єднань та ударного потенціалу авіаційного базування. Тепер НАТО доводиться мати справу з неприємним фактом — члени Альянсу Румунія і Болгарія фактично мають морські кордони з Російською Федерацією.

Кремль також розраховує на роз'єднаність між членами НАТО, які мають вихід до Чорного моря, особливо між Туреччиною і Болгарією. Обоє ведуть з Росією неоднозначну гру, а їхні розбіжності є перешкодою для зміцнення присутності НАТО на Чорному морі.

Останнє, розгорнуте в жовтні 2017 року з'єднання НАТО, — багатонаціональне сухопутне, повітряне та морське угруповання, що базується в Румунії, чисельністю 4 тис. осіб, яке можна порівняти за розмірами з бригадою — посилило присутність НАТО в Чорному морі. Але це не є справжнім засобом стримування.

Рекомендації

Оскільки НАТО не має чіткої єдиної стратегії для Арктики або Чорного моря, обидва регіони зіткнуться з підвищеними ризиками у міру подальшого нарощування Кремлем свого військового потенціалу. Ці ризики включають у себе обмеження свободи доступу і проведення операцій на цих спірних територіях через зміцнення Росією протиповітряної оборони і можливостей заподіяння попереджувального удару.

Ризик прорахунку і тактичних помилок також є. Ненавмисний інцидент може спровокувати катастрофічну військову ескалацію між Москвою і Північноатлантичним альянсом.

Новини за темою

Таким чином, під час брюссельського саміту НАТО слід:

- покласти Арктику і Чорне море підвалиною порядку денного, оскільки обстановка в галузі безпеки в обох районах стає слабким місцем Північноатлантичного альянсу. Мета має полягати в тому, щоб надати обом регіонам таку ж стратегічну вагу, як і східному флангу;

- систематично застосовувати концепцію "3D" щодо Далекої Півночі і Чорного моря. Кремлю не слід вірити в те, що він має там військову перевагу або що доступ НАТО до цих регіонам може бути оскаржено;

- розвивати сили й засоби НАТО для підвищення військової мобільності та обізнаності щодо ситуації, включаючи місії з охорони повітряного простору, повітряного і морського патрулювання та розвідки, протичовнові сили, засоби ППО і системи берегової оборони;

- оновити морську стратегію НАТО 2011 року згідно з останніми подіями і з урахуванням ризику допущення прорахунків;

- для Арктики створити спеціальну арктичну цільову групу — або в рамках Північноатлантичної Ради НАТО, або як самостійний підрозділ. Долучити до неї партнерів, які не входять до НАТО, Фінляндію і Швецію, а також різні зацікавлені сторони, які мають до цього стосунок, такі як ЄС та Арктична рада. Низька напруженість у регіоні має залишатися пріоритетом;

- у Чорному морі нарощувати більш серйозну військово-морську присутність з Румунією як головною силою, намагаючись домогтися дотримання союзницьких зобов'язань від Туреччини і Болгарії.

Матьє Буле

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...