Настав час зробити перезапуск роботи з проблемними кредитами банків

Настав час зробити перезапуск роботи з проблемними кредитами банків
З відкритих джерел

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Національний банк України почав публікацію статистики щодо застопорених кредитів (NPL) у відповідності з міжнародними стандартами звітності. І якщо, згідно з даними НБУ, у 2018 році "проблемка" знизилася на 1,69 в. п., до 52,85%, то вже в березні вона скоротилася на 0,56 в. п., до 51,68%, порівняно із січнем 2019 року. Але все одно це дуже тривожні цифри.

"Банкопад", що настав у період керівництва Нацбанком Валерії Гонтарєвої, поставив на порядок денний проведення структурних змін у банківському секторі та формування нових точок зростання кредитних установ. Однак таке зростання принципово неможливе без розчищення їхніх балансів від стресових активів, тобто застопорених кредитів та непрофільних банківських активів.

Новини за темою

І якщо станом на 1 квітня 2019 року загальний обсяг виданих кредитів збільшився на 19,248 млрд грн - з 1,162 трлн грн (на 1 березня нинішнього року) до 1,181 трлн (на 1 квітня 2019 року), із них застопорені кредити становлять 610,655 млрд грн (додалося на 3,398 млрд грн до попереднього місяця).

Визнаючи такі високі рівні простроченої заборгованості, банки змушені також заморожувати власні ресурси в резервах. При цьому Податковий кодекс України передбачає зниження норм віднесення резервів на втрати за позиками на видатки, що також означає необхідність скорочення фінансовими установами рівня резервів.

Що робити в такій ситуації? Щоб, наприклад, як "Ощадбанк" в I кварталі нинішнього (2019) року збільшувати прибуток на 69%, до 70,26 млн грн, і продовжувати нарощування обсягів кредитування. На думку ряду провідних експертів, для цього основними інструментами скорочення резервів для банків досі залишається продаж проблемної заборгованості фінансовим, факторинговим та колекторським компаніям.

У цьому випадку до переваг для банків віднесено також і скорочення їхніх витрат на людські ресурси, які було виділено на роботу з непрофільними для кредитних установ активами, а також отримання ліквідних фінансових ресурсів на ринку і звільнення резервів.

Однак істотним недоліком таких інструментів є необхідність врахування банками податкових витрат, що виникають під час продажу проблемних кредитів. Залежно від дисконту та суми резерву, сформованого за кредитом, податкові витрати можуть перевищити суму економічної вигоди (виручки), отриманої банком.

Водночас апробованим на зарубіжних фінансових ринках механізмом сприяння формуванню нових точок зростання в банківському секторі є переведення стресових активів у незалежне зовнішнє управління зі створенням венчурних інвестиційних фондів.

При цьому виникає можливість відображати банкам інвестиційні сертифікати закритих пайових інвестиційних фондів (або акції корпоративних інвестфондів) в обліку щодо регульованої вартості аж до їх номіналу, переданих в управління активів, тобто не проводячи переоцінки.

Тому останнім часом з особливою гостротою постало питання: а чому би не зробити перезапуск роботи з проблемними кредитами банків? Адже ситуація довкола стресових активів у банківській системі України зберігає тривогу, і ця ситуація може ще різкіше погіршитися.

Тому що дедалі дорожче стає обслуговувати і так дорогі пасиви, а активів катастрофічно не вистачає через проблеми надійності позичальників і досить високі процентні ставки за кредитами. Відповідно, цілий ряд українських банків досить швидко наближається до касового розриву.

Та і як можна давати гроші в кредит, коли немає активів?! Тому вже всім зрозуміло, що треба терміново заново, з урахуванням сучасних вимог НБУ запускати схему розчищення балансів банків від застопорених кредитів (судіть самі: тільки з початку 2019 року в неплатоспроможних банках застопорені кредити зросли на 1,29 в. п., до 53,12%).

Як запустити цю схему в дію вже сьогодні? Дедалі частіше в нашому експертному співтоваристві говорять про новий етап перенесення стресових активів до венчурних пайових та корпоративних інвестиційних фондів.

Насправді компанії з управління активами, згідно з чинним українським законодавством про інститути спільного інвестування, як ніякі інші інституції можуть здійснювати управління стресовими активами, що перебувають у портфелях закритих недиверсифікованих пайових та корпоративних інвестиційних фондів як самостійно, так і із залученням професійних юридичних, факторингових та інших компаній на умовах аутсорсингу.

Адекватна оцінка таких активів, які перебувають під управлінням, і висока прозорість корпоративного управління дозволили би залучати до роботи з проблемними активами кошти зовнішніх інвесторів, зокрема міжнародних фінансових організацій і транснаціональних інвестиційних груп.

Тим паче що поки скорочення частки проблемних кредитів рухається занадто повільно в усіх групах банків: іноземних банківських груп - на 0,47 в.  п,  до 39,18%, у банках з приватним капіталом - на 1,34 в. п., до 21,75%.

Новини за темою

Навіть у "Приватбанку" частка проблемних кредитів скоротилася лише на 0,32 в. п., до 82,36%, а загалом у державних банках (крім "Приватбанку") частка застопорених кредитів скоротилася на 0,37 в. п., до 50,59%. Ось чому учасники ринку пропонують активізувати роботу в цьому напрямі і зосередитися на такому:

  • Запустити пілотний проект зі створення та організації діяльності спеціалізованого закритого недиверсифікованого інвестиційного фонду під управлінням незалежної професійної компанії з управління активами (КУА).
  • Впровадити стандарти роботи фінансових консультантів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) у відповідності з практикою розвинених ринків Євросоюзу і США - безпосереднє впровадження досвіду роботи американських фінансових консультантів - підрядників Федеральної корпорації страхування депозитів США.
  • Ініціювати ухвалення у Верховній Раді проекту закону України "Про облігації, забезпечені окремими активами" та законопроекту "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування операцій з облігаціями, забезпеченими окремими активами)".

І, звісно, потрібні нові правила гри на ринку деривативів (хеджування ризиків). Але коли вони будуть? Коли нарешті буде ухвалено народними депутатами проект закону України "Про ринки капіталу"? Так, вже немає сумнівів, що протягом найближчих 2-3 років, а то й 5 років, на нас чекає досить істотний спад, у рамках якого, ймовірно, і будуть народжуватися нові системи і схеми виходу з цієї економічної кризи.

А також ми маємо знайти відповіді на головні питання: якими є наші можливості та якими будуть наші дії? Однією з таких дій бачу найближчим часом перезапуск роботи з проблемними кредитами українських банків. 

Олександр Гончаров

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>