Наскільки реалістичним є новий мирний план Сайдіка-Апакана-Мореля щодо Донбасу

Наскільки реалістичним є новий мирний план Сайдіка-Апакана-Мореля щодо Донбасу
З відкритих джерел

Василь Філіпчук

український дипломат

Оригінал на сторінці Василя Філіпчука у Facebook

З інтересом прочитав новий мирний план трьох дипломатів, які обіймають ключові посади в структурах ОБСЄ, відповідальних за перемовний процес щодо Донбасу. Це крок вперед у роботі над мирним врегулюванням конфлікту на Донбасі, хороший і цікавий документ, появу якого не можна не вітати.

Мені особисто дуже приємно, що дипломати використовують як основу свого плану ідеї, які було запропоновано мною та експертами Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) ще у 2016 році в рамках профінансованого Міжнародним фондом "Відродження" проекту "Моделювання впровадження мінських угод".

Можна привітати МВФ – вкладені ними відносно незначні кошти було витрачено більш ніж ефективно! Усі напрацювання протягом останнього року щодо врегулювання конфлікту на Донбасі базуються саме на наших ідеях.

Перехідна тимчасова адміністрація, яка заповнює вакуум безпеки та легітимності на неконтрольованих територіях, миротворча операція ООН нового покоління (з цивільним і поліцейським компонентом), поширення її повноважень на всю територію.

Спочатку відновлення "нормальності" за допомогою міжнародної перехідної адміністрації і лише після цього вибори, залучення ЄС для проведення донорської конференції щодо відбудови Донбасу…

План "трійки" дипломатів від ОБСЄ відсотків так на 70 базується на цих ідеях і підходах. Але є й розходження, і нові цікаві елементи.

Новини за темою

Отже, план Сайдіка - Апакана - Мореля, так само, як і ми, виходить з того, що є мінські домовленості, погоджені Радою безпеки ООН, і це реалії, з якими треба далі працювати – як би ми усі не ставилися до мінських угод.

Однак крім формально погоджених РБ ООН мінських угод, трійка виходить також з необхідності використати так звану формулу Штайнмаера щодо послідовності дій сторін у процесі підготовки і проведення виборів на території ОРДЛО (закон про вибори, ухвалений у ВРУ: розведення сторін на лінії контакту – проведення виборів – тимчасове запровадження особливого статусу ОРДЛО – верифікація виборів – запровадження особливого статусу на постійній основі).

Причому в тексті прямо говориться про погодження цієї формули у рамках Н4, хоча я не пам’ятаю, щоб де-небудь в Україні, чи то в парламенті, чи десь ще проговорювали і погоджували таку формулу виконання мінських угод.
Трійка дипломатів ОБСЄ будує весь свій план на концепції впровадження саме такої формули і концентрується на необхідних для цього інструментах і ресурсах.

Йдеться про місію ООН – з воєнним, поліцейським і цивільним компонентом, а також місію із забезпечення проведення виборів, за якими, своєю чергою, спостерігає ОБСЄ. І ось тут ми знаходимо цікаві моменти.

Насамперед, автори говорять, що передумовою для початку впровадження такого плану і розгортання місії ООН має бути готовність сторін конфлікту до конкретних і вагомих кроків у політичній, економічній, безпековій та інших галузях, які відновлять довіру і передбачуваність між сторонами.

Тобто має бути відновлено діалог, "нормальність" у відносинах сторін, проте не вказується, чи то Україна і РФ є сторонами конфлікту, чи то український уряд і де-факто "адміністрації". Але якщо вдасться відновити діалог і довіру, то для чого тоді взагалі миротворці? Саме для цього міжнародна миротворча присутність і перехідна адміністрація й потрібні, щоб заповнити вакуум довіри, діалогу, передбачуваності.

Якщо ж сторони конфлікту (хто би не був цими сторонами) це мають зробити самі, то вирішення усіх інших питань – справа техніки…

Далі. Весь світ знає про миротворчий досвід (і хороший, і поганий) ООН. Автори ж плану пропонують зробити операцію спільною з ОБСЄ, зокрема й з погляду оперативного управління. І якщо в ООН після ухвалення відповідної резолюції (в нашому випадку - нової резолюції) РБ ООН оперативне планування, управління і командування покладається на уповноважених Генсеком ООН осіб, які, як і генсек, мають певний рівень самостійності та автономності, то у випадку з ОБСЄ ситуація зовсім інша.

В ОБСЄ зацікавлена країна може заблокувати рішення. Рівень контролю з боку зацікавлених країн значно детальніший, ніж в ООН, тому й ООН є значно ефективнішою, ніж ОБСЄ. Успіх операції ООН в Хорватії, про який часто нині згадують, був зумовлений саме достатньою автономністю її керівництва і самостійністю в ухваленні оперативних тактичних рішень.

Коли було потрібно, то без жодних дозволів з Нью-Йорка генерал Кляйн піднімав свої батальйони і роззброював сепаратистів. Якщо б він мав запитувати дозволи на такі операції у постійної ради ОБСЄ, то сиділи би сепаратисти на своїх базах і дотепер…

Якщо вже давати мандат миротворцям, то за найкращими прикладами, а не видумувати велосипед невідомо для кого та в чиїх інтересах.

Новини за темою

Власне, є й проблеми з описом самого мандату миротворців. Розміщення в "зонах безпеки", "сприяння" (кому?) роззброєнню воєнізованих угрупувань… Не хочу входити в запропоновані модальності відносин з де-факто владою, щоб не лякати читача, але впевнений, що вони не викликатимуть захоплення, а головне, не гарантуватимуть ефективності поставленої мети – реінтеграції Донбасу.

Хоча хто сказав що австрійський чи французький дипломат мають писати щось виходячи з українських інтересів?

Пропозиція Сайдіка - Апакана - Мореля є гарною основою для подальшої дискусії, і наскільки вдасться в процесі дискусії внести до мандату миротворців наші інтереси – це вже питання до якості й ефективності української дипломатії.

Представлений текст дозволяє підозрювати, що до його опрацювання було залучено багато кого, але навряд чи співробітників з Михайлівської.

Щодо хороших несподіванок – Агентство реконструкції Донбасу, яке може бути за балканським зразком інституцією, що входить до підпорядкування Єврокомісії. Можна впізнати почерк посла ЄС в Україні Х'юга Мінгареллі, який свого часу працював у подібній структурі на Західних Балканах.

Ще цікавішою є ідея створення спеціального не підконтрольного українській владі і прямо сформованого Брюсселем антикорупційного офісу, який має право на затримання і проведення слідчих дій. Впевнений, після цього охочих дерибанити гроші ЄС на відбудову Донбасу серед українських корупціонерів буде не просто знайти…

Загалом текст, особливо детально описані додатки щодо етапу планування та запровадження місії, є кроком вперед у процесі визначення шляхів врегулювання конфлікту на Донбасі.

Але, очевидно, цей крок робитиметься вже після президентських, а може, й після парламентських виборів.

Якщо з’явиться справжня політична воля робити такі кроки для реінтеграції Донбасу і відновлення територіальної цілісності…

Василь Філіпчук

Редакция может не соглашаться с мнением автора. Если вы хотите написать в рубрику "Мнение", ознакомьтесь с правилами публикаций и пишите на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>