Наскільки "Північний потік-2" і "Турецький потік" загрожують транзитним перспективам України

Ми порахували наслідки від реалізації проектів "Північний потік-2" та "Турецький потік" для української ГТС

Наскільки "Північний потік-2" і "Турецький потік" загрожують транзитним перспективам України
Газпром

Ми порахували наслідки від реалізації проектів "Північний потік-2" та "Турецький потік" для української ГТС

Фрагменти інтерв'ю Тамари Ковені для 112.ua

Як відомо, основний транзит природного газу до Європи РФ здійснює через магістральні трубопроводи "Північний потік" та українську ГТС, конкуренція між якими поки що є досить відносною. Діючий газопровід "Північний потік" має протяжність 1224 км та складається з двох паралельних ниток пропускною спроможністю 27,5 млрд куб. м на рік кожна (сумарно – 55 млрд м3 на рік). У 2014-му транзит російського ПГ через "Північний потік" склав 39,1 млрд м3, у 2015 році – 35,5 млрд м куб. (71% завантаження від номінальної потужності). Очікується, що в цьому році транзит ПГ через "Північний потік" збільшиться на 20% і складе близько 40 млрд м3.

Потужності з транзиту через українську ГТС складають 110 млрд м3. Фактичний транзит ПГ через магістральну ГТС становив, за даними Газпрому, в 2014-му - 59,4 млрд м куб., 2015-го – 67,1 млрд м куб. Таким чином, сьогодні через Україну в Європу прокачується 66% російського ПГ, і українська ГТС є важливою складовою транзитних поставок трубопровідного газу в Європу.

У червні 2015-го Газпром і низка європейських компаній підписали меморандум про розширення потужностей "Північного потоку". Вартість будівництва "Північного потоку-2" оцінюється в 8 млрд євро, його початок заплановано на квітень 2018-го, завершення – в 2019-му. Дата 2019 р. є не випадковою, оскільки тоді завершується дія чинного контракту між Газпромом та Україною на транзит російського газу через український магістральний трубопровід.

Новини за темою

"Північний потік-2" має стати ідентичним "Північному потоку", тобто сумарно вони зрівняються з потужністю української ГТС. Тим більше, за даними компанії Nord Stream, тариф "Північного потоку-2" буде нижчим, ніж діючий тариф при транспортуванні газу через Україну.

Введення в експлуатацію "Північного потоку-2" повинно забезпечити створення компенсаційних магістральних потужностей для перекидання основних обсягів прокачування ПГ, які здійснюються сьогодні через українську ГТС.

Саме з цих причин даний проект розглядається більшістю як політичний, особливо якщо взяти до уваги дату його реалізації, яка збігається з задекларованою відмовою Газпрому від продовження контракту на використання транзитних потужностей України.

Тому, ризики для вітчизняної ГТС у разі реалізації росіянами даного проекту, на мій погляд, можуть бути наступними: Газпром може повністю відмовитися від українського транзиту (можуть залишаться лише локальні поставки до Молдови та деяких інших прикордонних країн); Україна втратить значну частину доходу від транзиту (на сьогоднішній день це близько 2 млрд дол. США на рік) і можливість купувати відносно дешевий реверсний газ у Європі; Словаччина також позбудеться доходу від транзиту ПГ, а це близько 800 млн дол. США на рік; ПГ неминуче подорожчає, особливо для країн Південної Європи (через зростання витрат на транспортування); виключення України з числа транзитерів газу може ускладнити для європейців доступ до українських підземних сховищ газу, які можуть бути їм потенційно цікавими.

Новини за темою

Проте, слід відзначити, що реалізація даного проекту, як компенсаційного, призведе до утворення нової конфігурації поставок трубопровідного ПГ у Європу.

У середині березня цього року проти реалізації проекту виступили вісім членів ЄС: глави урядів Чехії, Естонії, Угорщини, Латвії, Польщі, Словаччини та Румунії, а також президент Литви заявили, що його реалізація несе геополітичну загрозу. США також вважають, що проект не буде сприяти розвитку конкуренції на газовому ринку Європи, і що він не є комерційним.

У липні поточного року австрійська OMV, французька Engie, англо-голландська компанія Shell і німецькі Uniper та Wintershall відкликали клопотання на адресу польського антимонопольного регулятора UOKiK про створення спільного підприємства по газопроводу "Північний потік-2" через побоювання можливих ускладнень для їх бізнесу в Польщі.

Таким чином, Газпром залишається єдиним акціонером "Північного потоку-2", оскільки зареєстрована в Швейцарії компанія Nord Stream AG 2 повністю належить російській корпорації, західні компанії не ввійшли в її акціонерний капітал.

Таким чином, сьогодні будівництво "Північного потоку-2" зіткнулося з серйозними загрозами та ризиками: якщо Газпром на тривалий період залишиться єдиним акціонером компанія Nord Stream AG 2, він змушений буде фінансувати будівництво газопроводу за власний кошт; ізоляція будівництва газопроводу "Північний потік-2" з боку Європи не дає Газпрому розуміння того, в якому правовому полі і під які контракти працюватиме нова нитка магістрального трубопроводу; загострення проблеми з доступом Газпрому до європейського магістрального газопроводу OPAL, оскільки у серпні 2015-го Єврокомісія дозволила російській компанії користуватися лише 50% потужностей OPAL.

Зараз рішення щодо використання 100% потужностей OPAL відкладене на невизначений період. Відсутність на трасі МГП "Північний потік" достатньої кількості підземних сховищ не дозволить Газпрому знижувати ризики при піковому споживанні газу.

Новини за темою

Все ж таки, незважаючи на можливість зупинки проекту та усім зрозумілі ризики, Газпром продовжує вести морську розвідку, вносяться уточнення в технічний проект, опрацьовується оцінка впливу на навколишнє середовище, з вересня поточного року розпочалися поставки труб.

Тобто триває планова робота над реалізацією проекту. Такі дії можуть свідчити про наявність певних неафішованих домовленостей з Німеччиною щодо підтримки реалізації даного проекту або ж про існування запасних преференційних пропозицій з боку РФ, які можуть пом’якшити позицію європейських партнерів.

Зрозуміло, що Газпром і урядові структури РФ докладуть максимальних зусиль на усіх рівнях для відновлення необхідного правового поля щодо будівництва "Північного потіку-2", оскільки реалізація даного проекту є безумовно вигідною для Росії, оскільки однозначно і довгостроково закріплює монопольний статус російських МГП у постачанні трубопровідного природного газу в Європу.

З іншого боку, цей проект суперечить задекларованій політиці ЄС на усунення зовнішньої монополії в поставках ПГ. Насамперед, він не відповідає нормам Третього енергетичного пакета Євросоюзу, який забороняє одній і тій же компанії постачати газ та займатися його транспортуванням. Причому мова йде не лише про його надземну частину в Німеччині, а й про морський відрізок.

Аналіз практичних дій європейців у частині реалізації енергетичної політики упродовж останніх років підтверджує, що Європа налаштована на досягнення заявленої пріоритетної мети щодо нейтралізації зовнішньої монополії в поставках ПГ, навіть якщо в окремі періоди такі дії будуть ірраціональними і не відповідатимуть комерційним інтересам країн-членів ЄС.

Між тим, досягнуті рішення щодо реалізації проекту "Північного потоку 2" поки що не вийшли за межі переговорного процесу і процес залучення зовнішнього капіталу компанією Nord Stream AG 2 в найближчі півроку покаже, чи повторить він успіх "Північного потоку", чи стане невдачею, як "Південний потік".

* * *

Проект "Турецький потік" передбачає створення трубопроводу потужністю 64 млрд м куб., який повинен пройти через Чорне море і далі по території Туреччини до турецько-грецького кордону, де планується створити газовий хаб для розподілу потоків російського газу в країни Європи. Доходи Туреччини, як країни-транзитера, можуть вирости в разі реалізації цього проекту до 300 млн дол. на рік.

Вартість 4-ниткового МГП "Турецький потік" протяжністю 910 км і пропускною потужністю близько 64 млрд м куб. ПГ на рік є надзвичайно високою і становить 24 млрд євро.

Даний проект є альтернативою "Південному потоку", газопроводу аналогічної потужності, від якого Росія в кінці 2014-го було змушена відмовитися через адміністративні заперечення з боку Єврокомісії.

На початку жовтня 2015-го Газпром повідомив, що потужність трубопроводу "Турецький потік" може бути скорочена до 32 млрд м куб. (дві нитки). Зміна проектної потужності пов'язана з будівництвом трубопроводу-компенсатора "Північний потік-2".

Більшість експертів вважає, що будівництво "Турецького потоку", у кращому випадку, обмежиться першою гілкою і даний проект матиме локальне значення. Основна і зрозуміла причина – Газпрому буде важко здійснювати паралельне та одноосібне фінансування будівництва двох газопроводів. Зараз реалізація проекту "Турецький потік" перебуває на етапі здійснення процедури видачі усіх необхідних дозволів, станом на середину вересня поточного року отримано перший офіційний дозвіл на будівництво морської ділянки газопроводу.

Загрози "Турецького потоку" для української ГТС слід розглядати в декількох сценаріях.

Перший сценарій – реалізація першої нитки довжиною 16 млрд м куб. Втрата обсягів транзиту не є критичною. Поставки ПГ в основному будуть "замкнуті" на потребі внутрішнього товарного ринку Туреччини в ПГ, яка буде зростати в короткостроковій та довгостроковій перспективі досить динамічно.

Другий сценарій - реалізація двох ниток трубопроводу довжиною 32 млрд м куб. Втрата транзитних потужностей української ГТС виросте потенційно до 32 млрд м куб. без наявності будь-яких компенсаційних транзитних поставок. Залишок обсягів прокачування для української ГТС становитиме 30-34 млрд м куб. (з урахуванням фактичного транзиту ПГ в останні два роки). Тобто потенційно реалізація Турецького потоку може скоротити перевалку ПГ через українську ГТС, за найкращих умов, вдвічі.

Але є і проблеми. По-перше, ні Туреччина, ні Росія не володіють технологією глибоководного будівництва газопроводів, цими технологіями володіють лише чотири країни. Тобто технологічно "доля" проекту залежить від того, чи погодяться ці країни брати участь у проекті.

По-друге, через Туреччину до її кордонів з Грецією вже будується Трансанатолійський газопровід (TANAP), за яким ПГ з каспійського регіону і, ймовірно, з Ірану та Іраку буде надходити на кордон з Грецією і по трансадріатичному газопроводу (TAP), який буде побудований до початку 2020 року, далі через Албанію в країни Європейського Союзу.

Південний газовий коридор може забезпечити поставку в Європу 10 млрд куб. м газу, починаючи 2020-го, ще 6 млрд кубометрів будуть постачатися для Західної Туреччини. На другому етапі потужність проекту може бути збільшена за рахунок транспортування газу з Туркменії і з Близького Сходу. Фінансування проекту здійснює консорціум компаній з участю ЄБРР. Реалізація цього проекту запланована на 2018 р.

По-третє, можлива реалізація проекту по створенню газопроводу з Ізраїлю до Туреччини по дну Середземного моря. Ізраїль зможе поставляти до Туреччини 30 млрд м куб. ПГ щорічно, з яких 10 млрд м куб. залишатимуться в Туреччині, а 20 млрд м куб. транзитом відправлятимуться в Європу. Загальна вартість будівництва оцінюється в 2,5-3 млрд дол.

Таким чином, для Туреччини реалізація "Турецького потоку", якщо розглядати даний проект у контексті внутрішнього ринку, не є безальтернативною. Російський газ може бути цілком замінений більш дешевим іранським газом після завершення газопроводів TANAP-TAP. Як відомо, Іран володіє найбільшими в світі запасами традиційного газу - 33,8 трлн м куб. (18% світових).

Загалом слід відзначити, що хоча даний проект декларується як паритетний, у його реалізації, якщо провести аналіз усіх передумов та переваг, більше зацікавлена Росія, ніж Туреччина.

Наслідки від реалізації проектів "Північний потік-2" та "Турецький потік" для української ГТС

(с) Тамара Ковеня

Тамара Ковеня

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>