"Народження зірки": Цю пісню я вже десь чув

У широкий український прокат вийшов режисерський дебют Бредлі Купера – красиво знята, але утомливо передбачувана музична драма про фатальне кохання

"Народження зірки": Цю пісню я вже десь чув
Кадр з фільму "Народження зірки" Kinomania

Тетяна Ахапкіна

Журналіст

У широкий український прокат вийшов режисерський дебют Бредлі Купера – красиво знята, але утомливо передбачувана музична драма про фатальне кохання

Мюзикл "Народження зірки", мабуть, – одна з найбільш довгоочікуваних і багатообіцяючих прем'єр цієї осені, ажіотаж навколо якої виник ще на етапі виробництва. Сприяло цьому кілька факторів. По-перше, як уже згадувалося, саме з "Зірки" вирішив почати свій режисерський шлях популярний голлівудський актор Бредлі Купер (чотириразовий номінант на "Оскар", між іншим). Крім того, він виступив співавтором сценарію (теж вперше) і продюсером фільму.

Суттєва частка уваги дісталася і його напарниці по знімальному майданчику – не менш іменитій співачці Леді Газі. Для дівчини стрічка стала повнометражним ігровим дебютом, тоді як до цього на її рахунку значилися лише невеликі епізоди або одна помітна, але серіальна роль. Зате з досить успішним і завидним підсумком – за участь у шоу "Американська історія жахів" актриса була нагороджена "Золотим глобусом".

  • Кадр з фільму
    Кадр з фільму "Народження зірки" Kinomania
  • Кадр з фільму
    Кадр з фільму "Народження зірки" Kinomania
  • Кадр з фільму
    Кадр з фільму "Народження зірки" Kinomania
  • Кадр з фільму
    Кадр з фільму "Народження зірки" Kinomania
  • Кадр з фільму
    Кадр з фільму "Народження зірки" Kinomania

На користь "Народження зірки" (інша поширена назва "Зірка народилася") свідчило й те, що їй передували цілих три однойменних картини – 1937, 1954 і 1976 років. Кожна з них отримувала зоряний склад і велику глядацьку любов, а також опинялася щедро уважена різними номінаціями та статуетками – тими самими "Оскарами" і "Золотими глобусами". Нинішня картина, до речі, теж взяла непоганий старт. На сервісі Rotten Tomatoes її рейтинг значиться в районі 8 балів, а на IMDb взагалі – 8,4. А на Венеціанському фестивалі, в рамках якого відбулася офіційна світова прем'єра стрічки, вона отримала невеликий приз.

Об'єднує ці чотири кінороботи і те, що кожна з них є своєрідним зрізом часу – зберігаючи єдину сюжетну структуру, фільми адаптувалися під свій період, відображаючи актуальні проблеми та стандарти суспільства. І в цьому частково криється успіх "Зірки" Купера, яка має приблизно рівну кількість достоїнств і недоліків. Але про все по порядку.

Події стрічки вибудовуються навколо відомого кантрі-музиканта Джексона Мейна, життя якого з дивовижною цілеспрямованістю йде під укіс. Мало того, що його популярність поступово згасає, так натомість ще й починає прогресувати алкоголізм. В цей період він знайомиться з талановитою, але нікому не відомою співачкою Еллі, в яку негайно закохується і якій вирішує допомогти побудувати власну кар'єру. Втім, навіть любові виявляється недостатньо, щоб зіштовхнути Джексона з обраного шляху саморуйнування. По мірі розвитку відносин і зростання популярності дівчини, він все глибше грузне в депресії і все відчайдушніше іде у світ наркотиків і алкоголю.

Незважаючи на те, що стилістично нинішній ремейк найбільше схожий на версію 1976 року з Барброю Стрейзенд і Крісом Крістоферсоном, він досить щільно вписується в актуальний світовий контекст. Наприклад, знайомство героїв відбувається у травесті-барі, всі активно стежать за кількістю переглядів на YouTube, а головна героїня в процесі своєї творчої еволюції починає походити то на одну, то на другу сучасну поп-зірку (хоча частіше за все на саму себе). Соціальну проблематику це, звичайно, не піднімає, але дозволяє стрічці показати свою часову приналежність.

При цьому Бредлі випадково або, навпаки, свідомо випускає з уваги, що з моменту виходу попереднього фільму минуло 40 років, а з першого – всі 80. І сьогодні запозичені звідти сюжетні вузли виглядають наївно і просто банально. Не обов'язково дивитися всі три кінопопередника, щоб легко передбачати дії героїв і десь з середини розуміти, до чого наближається фінал.

Не менше здивування викликає обрана прямолінійність оповіді і примітивність створених образів. Персонажі існують виключно в одній площині (алкоголык, який прагне до забуття, або жертовна висхідна зірка), а їх взаємодії один з одним і з усіма іншими завжди починаються з "козирів", не залишаючи простору для розгойдування або створення правдоподібних обставин. Звідси ж випливає їх нелогічність, яка часом межує з недалекістю і лише помножує подив.

Якесь смутне впізнавання викликає і саундтрек "Народження зірки" – на противагу відчуттям ексклюзивно написаний Купером і Гагою і все ж такий, що заслуговує уваги. Хоча б тому, що під час зйомок усі композиції виконувалися вживу, а це відчутно додало у підсумковому форматі ефекту "тут і зараз".   

Проте найпотужнішим протиставленням наявній банальності і незграбністі виступає виняткова операторська робота, що дозволяє "провалитися" в картинку з першої ж сцени. Відбувається це завдяки професійному оку Меттью Лібатіка – ще одного оскарівського номінанта, відповідального за появу "Чорного лебедя", "Реквієм за мрією" і зовсім свіжого "Венома". Його (наче жива) камера регулярно слідує по п'ятах за героями, кружляє навколо і в якійсь мірі навіть "обволікає" їх, сприяючи повному зануренню і розмиттю екранного бар'єру.

  • Кадр з фільму
    Кадр з фільму "Народження зірки" Kinomania
  • Кадр з фільму
    Кадр з фільму "Народження зірки" Kinomania
  • Кадр з фільму
    Кадр з фільму "Народження зірки" Kinomania
  • Кадр з фільму
    Кадр з фільму "Народження зірки" Kinomania
  • Кадр з фільму
    Кадр з фільму "Народження зірки" Kinomania

Суперечливим, але виправданим здається каст фільму. І якщо з Купером в цьому відношенні все очевидно (питання виникають суто до його режисерського амплуа), то не замислитися про доцільність вибору непрофесійної актриси Леді Гаги було досить складно. І хоча нестача у неї ігрового досвіду кидається в очі досить очевидним чином, виглядає співачка при цьому цілком органічно і якось неформатно привабливо.

Все це, а також максимально зрозуміла "попелюшкіна" історія з великою кількістю драматичних поворотів дозволяють "Народженню зірки" без особливих труднощів знаходитися в межах глядацької уваги більше двох годин екранного часу, і навіть викликати у лірично налаштованих осіб скупу (а деколи – і досить щиру) сльозу.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів