Через проблеми в організації остаточні підсумки голосування в Айові невідомі досі. Але це вже не так важливо, тому що і без них зрозуміло, що головними переможеними виявилися радикали Берні Сандерс і Елізабет Воррен – згасли їхні надії вийти у фаворити перегонів із допомогою потужного першого ривка. Добре виглядає неформатний Піт Буттіджич – за неповними попередніми даними, він посів перше місце. Позиції поміркованих Джо Байдена і Майкла Блумберга теж непогані. Перший, судячи з усього, посів лише четверте місце, а другий взагалі не брав участі, але для них зараз набагато важливіше, що радикальному крилу Демпартії не вдалося перевернути ситуацію на свою користь.

Щоправда, одна погана новина стосується всіх кандидатів Демпартії. Провалене голосування в Айові показало, що, попри весь антитрампівський пафос політиків, прості демократи, здається, не дуже поспішають до виборчих дільниць – явка несподівано низька.

Технічні перебої

В Айові голосування проходить в незвичайній формі. Приблизно до сьомої години вечора люди приходять на виборчі дільниці – у церквах, школах, тренажерних залах, спілкуються, дискутують і потім розходяться по групах. Кожна група – за одного з кандидатів.

Кількість людей у групах підраховують. Якщо в групі менш як 15% всіх присутніх, то людям пропонують або розійтися по інших групах, або, навпаки, переконати інших приєднатися до них, щоб набрати потрібні 15%. Далі проводять другий підрахунок, потім третій. І лише після цього нарешті визначають кількість делегатів, підтримку яких отримає той чи інший кандидат.

Новини за темою

Раніше до штабу демократів надсилали тільки підсумкове число делегатів. Але через численні скандали на внутрішньопартійних виборах між Хілларі Клінтон і Берні Сандерсом у 2016 році зараз вирішили передавати результати всіх трьох голосувань. Через новий документообіг і виникли проблеми – втручання хакерів (російських чи інших), на щастя, відкинули.

Спочатку завис спеціальний додаток, розроблений для передання результатів голосування (як з'ясувалося, багато працівників комісій взагалі не завантажили його і не навчились ним користуватися). Потім через наплив дзвінків перестала працювати гаряча лінія, яка мала допомагати розв'яати ці проблеми. Штаб демократів теж нічого не міг зробити, його представники майже не ділилися інформацією навіть із самими кандидатами.

У підсумку результати стали перераховувати вручну – їх немає й досі, на другий день після голосування. Є тільки попередні: після обробки 71% голосів перше місце посів Піт Буттіджич (26,8%), друге – Берні Сандерс (25,2%), третє – Елізабет Воррен (18,4%). Джо Байден опинився лише на четвертому місці (15,4%).

Голосування в Айові важливе не тільки тому, що воно перше в кампанії, а й через особливу процедуру. Люди приходять на дільниці, говорять один з одним, обговорюють пропозиції кандидатів, сперечаються, намагаються переконати. Такий підхід вигідний насамперед радикальним кандидатам, які щиро впевнені у своїй правоті й можуть перетягнути на свою сторону прихильників помірніших і – що важливо – багатих кандидатів. Так сталося, наприклад, у 2008 році: кандидатом від народу тоді був молодий Барак Обама.

Саме на Айову зараз робили ставку демократичний соціаліст Берні Сандерс, трохи менш радикальна Елізабет Воррен: їх енергійні прихильники куди переконливіші, ніж ті, хто підтримує помірного Байдена тільки тому, що той виглядає найбільш прийнятним для перемоги над Трампом. Але в підсумку Сандерс виявився одним із тих, хто програв – він повинен був оголосити в прямому ефірі про початок своєї революції, а замість цього заспокоював прихильників і закликав дочекатися результатів.

Для Сандерса і Воррен Айова була вигідна також тому, що 90% її населення – білі. Чорношкірі американці переважно симпатизують Байдену.

Через нерепрезентативний склад населення й архаїчну процедуру голосування Айову дедалі частіше пропонують позбавити першого місця в кампанії: чому це білі сільські жителі мають вирішувати, хто отримає потужний імпульс на старті, а хто вирушить у небуття? Після нинішнього провалу такі заклики будуть лунати ще частіше.

Перебої ідеологічні

Парадоксальним чином голосування в Айові склалося дуже вдало для Джо Байдена. Так, формально він посів лише четверте місце, але плутанина з підрахунком приховала цей скромний результат. Всі вже зосереджені на наступному голосуванні – у Нью-Гемпширі. А після Нью-Гемпшира будуть праймеріз у Неваді і Південній Кароліні, де його загальнонаціональне лідерство – 27% проти 24% у Сандерса – стане помітним і на місцевому рівні.

Голосування у перших чотирьох штатах взагалі має радше психологічне значення. Там можна задати тон всій кампанії, несподівано вирвавшись вперед, як це зробив Обама у 2008 році, але математично вони дають всього 155 з 3979 голосів делегатів на підсумковому з'їзді Демпартії. 

Основний етап настане в березні, коли за неповні три тижні розподілять понад половину голосів. Саме тоді до перегонів приєднається ще один впливовий претендент на Білий дім – мільярдер Майкл Блумберг, який вже вклав у свою кампанію безпрецедентні суми.

Агітація Блумберга вибудувана на тому, що він постає "Байденом здорової людини" – помірним кандидатом, але без численних скандалів та іншого негативу, які накопичилися у Байдена за довгі десятиліття роботи у Вашингтоні.

У стані демократів протистояння зараз йде відразу на трьох фронтах. Один – ідеологічний, між радикалами-соціалістами (Сандерсом і Воррен) і помірними демократами (Байденом і Блумбергом). Другий і третій – особистісні, в кожній із цих пар йде боротьба за місце провідного представника відповідного крила Демпартії.

У боротьбі ідеологій на боці радикалів нові й сміливі ідеї, немислимі всього чотири роки тому: безкоштовна медичне страхування, безкоштовна вища освіта, підвищення податків на найбагатших і запровадження мінімальної зарплати. Саме у радикалів виборці наймотивованіші, найбільш ідеологічно заряджені.

На боці помірних – обіцянка повернутися до стабільності і спокою, дати можливість відпочити після непростих часів Трампа. Помірні кандидати закликають до здорового глузду – за опитуваннями, більшість демократів хоче від кандидата передусім здатності здолати Трампа і лише потім відповідності своїм ідеологічним установкам. Інакше помірні виборці можуть злякатися радикальних гасел і не прийти на вибори, а то й зовсім проголосувати за Трампа.

Два по два

Крім ідеологічних протистоянь, Демпартію послаблюють ще й особистісні. У кожному з таборів кипить своя, внутрішньовидова боротьба. У радикалів довгий час здавалося, що Воррен вирвалася вперед, а Сандерс після серцевого нападу майже зійшов із дистанції, але до початку праймеріз саме літній соціаліст вибився в лідери.

Воррен шкодить те, що вона занадто упирає на свою репутацію людини, що володіє цифрами. Вона постійно нагадує, що раніше викладала в університеті, що прекрасно тямить і в економіці, і в юриспруденції. Але при цьому за всю кампанію вона так і не змогла відповісти, звідки збирається брати гроші на запровадження безкоштовного медстрахування – своєї головної передвиборчої обіцянки. У загальнонаціональних опитуваннях вона опустилася на третє місце після Байдена і Сандерса з результатом всього 15%.

Новини за темою

Сандерс теж не знає, звідки брати гроші, але зізнається в цьому чесно. "Та не знаю я! Ніхто не знає!" – відповів він ведучій телеканалу CBS на пряме запитання. Візіонеру-реформатору всі ці нудні запитання нецікаві, як і його відданим прихильникам з палкими очима.

Сандерс був би найбільш зручним суперником для Трампа. Президент і так планував зображати будь-якого демократичного кандидата соціалістом-радикалом, а тут йому майже не доведеться перебільшувати.

Що стосується сутички Байдена і Блумберга, то тут все остаточно проясниться тільки в березні. Байден дійсно повільно втрачає популярність всі останні місяці, але обвалу його рейтингу так і не сталося. Багато хто скаржиться, що в його виступах не вистачає вогню і драйву, але саме спокій і передбачуваність цінують його основні виборці.

Блумберг поки не зміг перетворити вкладені в кампанію мільйони у високий рейтинг підтримки, хоча і він продовжує бомбардувати телеефір нескінченними роликами. Дізнавшись про скандал в Айові, він дозволив своєму штабу вдвічі збільшити і без того рекордні витрати на рекламу. Блумберг немов не веде боротьбу в праймеріз: майже всі його ролики спрямовані проти головного опонента – Дональда Трампа.

Якщо протистояння Байдена і Блумберга занадто затягнеться, то станеться головний кошмар поміркованих демократів – через розкол зможе вирватися вперед хто-небудь з радикалів-соціалістів, створивши ідеальні умови для перемоги Трампа.

На тлі цієї боротьби на кілька фронтів виділяється самотній Піт Буттіджич, колишній мер маленького містечка Саут-Бенда і переможець голосування в Айові. Він християнин і відкритий гей, ліберал і ветеран – прагне поєднувати в собі якості, які цінують представники різних таборів. Але його бажання догодити всім може, навпаки, призвести до того, що він загубиться в нинішній поляризації. Зараз загальнонаціональні опитування дають йому всього 6,5% підтримки.

Айовський результат, втім, демонструє ще одну тривожну для демократів тенденцію: низьку явку, порівнянну з 2016 роком, коли партія, приречена на Хілларі Клінтон, не бажала голосувати. На тлі нинішнього підйому нових кандидатів і антитрампівських емоцій демократи чекали рекордних показників явки, але виборців прийшло мало, а нових (тих, хто голосував вперше) майже немає.

Щоб перемогти Трампа, демократам потрібна молодь з її залученістю до політики, готовністю йти на виборчі дільниці й агітувати інших. Але такий драйв йде тільки в комплекті з радикальними соціалістичними ідеями, неприйнятними для консервативної більшості. Поки не схоже, щоб демократи знали, як поєднати ці крайнощі.

Олексій Наумов

Інші матеріали Карнегі

Переможний 45-й. Як імпічмент Трампа вплине на президентські вибори

Битва мільярдерів. Чи зможе Майкл Блумберг перемогти Дональда Трампа

Вибори в США і російсько-американські відносини

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected].