banner banner banner

На шляху до НАТО: Чому Україні не світить успіх Чорногорії

Цей блог Марії Предеїної був опублікований в кінці травня 2016 року, коли НАТО вирішувало питання про прийняття в свої ряди Чорногорії. Багато експертів тоді обговорювали перспективи вступу України в Альянс, а президент Порошенко навіть пообіцяв провести референдум з цього питання. З тих пір нічого не змінилося в плані наших перспектив, а оскільки сьогодні Верховна Рада проголосила метою країни вступ в НАТО, ми вирішили нагадати, чому на даний момент Україні не світить успіх Чорногорії

На шляху до НАТО: Чому Україні не світить успіх Чорногорії
Фото з відкритих джерел

Марія Предеіна

Журналіст

Цей блог Марії Предеїної був опублікований в кінці травня 2016 року, коли НАТО вирішувало питання про прийняття в свої ряди Чорногорії. Багато експертів тоді обговорювали перспективи вступу України в Альянс, а президент Порошенко навіть пообіцяв провести референдум з цього питання. З тих пір нічого не змінилося в плані наших перспектив, а оскільки сьогодні Верховна Рада проголосила метою країни вступ в НАТО, ми вирішили нагадати, чому на даний момент Україні не світить успіх Чорногорії

Оригінал на сайті Politeka

Насамперед НАТО – організація, і, як будь-яка організація, вона прагне до самозбереження. Новий тренд, що так само старанно проштовхується ліберальними і консервативними експертами в Штатах – мовляв, Альянс зжив себе, – навряд чи звучить музикою для вух у структурах самого НАТО. Тому привітні слова Столтенберга, не звернені ні до кого конкретно, можна зрозуміти: раз НАТО розширюється, а членства в ньому шукають, немов високої нагороди, – значить, Альянс потрібен.

Організація, особливо якщо виконала свою місію (що спірно), здатна розширюватися безкінечно. Але потяг до зростання стримують держави-члени. Одні не хочуть платити (Європа), інші платять (США), але бурчать.

"НАТО не може проковтнути Україну", — вважає директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський, до якого Politeka звернулася за коментарем.

Новини за темою

Експерт вважає, що разом з Україною Альянс візьме на себе реальні зобов'язання щодо стримування Росії, аж до п'ятої статті Північноатлантичного договору: напад на одного є напад на всіх. Але ніхто не збирається вступати у війну з Росією заради нашої країни.

"США не дають летальну зброю Україні через боязнь ускладнень з Росією, — каже в коментарі для Politeka депутат, координатор "Інформаційного опору" Дмитро Тимчук. — Якщо США бояться, то що говорити про лояльних Путіну європейців?".

У США, в Європі немає чіткого переконання, де повинна пройти лінія стримування. Впливові експерти того ж Foreign Policy розмірковують: а може, Україна – сфера "законних" інтересів Росії. Це одна сторона. Інша: Заходу вигідніше працювати з Україною без зобов'язань.

"НАТО і так отримує від України все, — коментує проблему Микола Сунгуровський. — Україна бере участь у всіх операціях НАТО. Але без гарантій з його боку, без п'ятого пункту Вашингтонського договору".

НАТО візьме Україну тоді, коли не буде ніяких ризиків, як з Чорногорією – компактна країна, без збройних конфліктів. Поки ж є проблема Криму і Донбасу, членство в НАТО Україні не світить. У цьому єдині всі опитані нами експерти. Звичайно, правий Дмитро Тимчук, що нагадує про подвійні стандарти: територіальна суперечка навколо Кіпру не завадила НАТО відкрити двері для Туреччини і Греції, залучених в цю суперечку, що ненавидять один одного. Але тоді йшла холодна війна, Альянс щосили боровся з Радами. А тепер інша логіка: економія сил, ухилення від проблем.

Новини за темою

Те, що поки що членство в НАТО не світить, не означає, що можна сидіти склавши руки, чекати, коли у США зміниться концепція зовнішньої політики. Ця концепція, до речі, змінюється, але не на користь України. "Законні" інтереси Росії, співпраця з нею щодо Близького Сходу – нові тренди. Отже, поки в Штатах зайняті своєю справою, Україна повинна робити свою.

А що конкретно, де та головна ланка в ланцюзі реформ, за яку потрібно схопити і тягнути?

"Вирішувати бойові завдання можна з різною зброєю, — каже Дмитро Тимчук. — Польща, Чехія вступали в НАТО з радянською зброєю. Головне, щоб були сумісні штаби. Насамперед потрібно перетворити наші структури управління за стандартами НАТО. Поки українська система дуже громіздка: багато бюрократизму, дублювання функцій".

Це нам стане в нагоді в будь-якому випадку: приймуть в НАТО – добре, не приймуть – все одно буде боєздатна армія. Адже чим більше рівнів управління, тим важче приймати оперативні рішення і легше розкрадати державне майно. Але реформа буксує.

"Перехід на натовські стандарти управління, – розповідає Тимчук, – був започаткований у 2005-му за Гриценка і супроводжувався масовим саботажем на всіх рівнях, від Генштабу до бригад (перехід на нові стандарти загрожує скороченнями у військовому відомстві, - авт.). Я питав у Гриценка: хто ще, крім вас, здійснює реформу? Відповідь — ніхто". Все як завжди: гучні заяви і внутрішній опір системи.

Новини за темою

Є дві структури — НАТО та українська держава. Обидві структури в кризі. Чим криза може закінчитися для НАТО? В гіршому випадку збудеться погроза Трампа: США дозволять Європі захищати себе самостійно. Добре чи погано, але держави-члени виживуть. В Україні все серйозніше, і часу на розкачку немає.

Марія Предеіна

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>