Ми - чемпіони світу! І це не сон

Ми - чемпіони світу! І це не сон
З відкритих джерел

Максим Шилін

Журналіст, 112 Україна

Україна – чемпіон світу з футболу! Це не сон і не досягнення в комп'ютерній грі, а реальність, яка увійшла в історію. Молодіжні мундіалі прийнято недооцінювати, але ніхто не стане сперечатися – перемога на подібних турнірах розвиває ментальність гравців і дарує вболівальникам найкращі моменти життя.

Новини за темою

Обігравши Італію у вівторок ввечері, команда Олександра Петракова доставила приємну головну біль тисячам українців: як дістатися до Лодзя, щоб потім розповідати дітям про те, що на твоїх очах творилася історія? Оптимальних варіантів за два дні до фіналу залишалося небагато: літак до Варшави і півтори години на автобусі до Лодзя або рейсовим прямо з України і перекладними. Ті, хто поставив на другий спосіб, зіткнулися з істотними проблемами: їх довго тримали на кордоні, ретельно перевіряли всі документи і наявність грошей. Когось навіть завернули. Коротше, одні нерви. Літак виявився дорогим, але зате спокійним варіантом.

Друга проблема, з якою зіткнулися вболівальники – квитки не матч. Продавали їх на офіційному сайті ФІФА від 15 до 40 злотих за штуку. За курсом множимо на 7. Однак на ділі купити їх за таку ціну виявилося нереально. Коли стало відомо, що Україна вийшла у фінал, на веб-ресурсі вони вже були недоступні. З наших джерел в Українській асоціації футболу нам стало відомо: ФІФА ще задовго до вирішального матчу 80% квитків роздала школам і університетам в Лодзі, тому що побоювалася напівпорожніх трибун, а таке на турнірі зустрічалося повсюдно.

Приїхавши в місто, ми познайомилися з українським студентом, який лише підтвердив вищесказане: староста групи отримав півтори тисячі квитків та займався їх реалізацією за номіналом, але такими порядними виявилися одиниці. Занадто великою була спокуса поляків, та й наших громадян, які живуть в Лодзі, до легкої наживи. В інтернеті пропонували квитки по 250-300 злотих, під стадіоном за кілька годин до матчу зустрічалися пропозиції подешевше – за 100 злотих.

Справжнім відкриттям стали фанати Південної Кореї. У день гри, ближче до обіду, на вулицях Лодзя вони зустрічалися частіше. Біля стадіону їх скупчення досягло максимуму. Арена Відзев вміщує 18 тисяч уболівальників. Візуально половину місць на трибунах займали фани азійської збірної. Кім Юн Чи добирався до Польщі 37 годин. У повній бойовій розкрасці, загорнутий в національний прапор, він охоче давав інтерв'ю і розповідав про свої пригоди: "Для двох команд - це історичний момент, і я не міг дозволити собі пропустити таку подію. Хочу насолодитися ним сповна". Дорога обійшлася приблизно в тисячу доларів. І тут зайвий раз мимоволі замислюєшся про те, як бідно ми живемо. Скільки українців поїхали на фінал, скажімо, в Японію?

Зі стартовим свистком трибуни заревли і понеслася. На перших хвилинах пенальті в наші ворота. Потім відігралися, а в другому таймі забили корейцям ще два м'ячі. Дії футболістів в окремих моментах видавали в них двадцятирічних хлопців, хоча зовні деякі виглядали набагато старше. Ось динамівець Георгій Цитаішвілі забиває третій гол, пробкидуючи м'яч метрів на десять від захисника. Навряд чи на більш високому рівні йому дозволять робити подібні речі. Атмосфера ж нічим не відрізнялися від поєдинку, наприклад, дорослої Ліги чемпіонів.

За підсумками чемпіонату збірна Україна U20 залишилася непереможеною. Голкіпер мадридського "Реала" Андрій Лунін отримав золоту рукавичку, а команда – заповітний кубок. Він продемонстрував найвищий клас і якраз за його майбутнє побоювань менше всього. На матч з корейцями приїхали рідні гравців: Сергій Булеца після церемонії нагородження прибіг до трибун обійняти бабусю. Виглядало страшенно зворушливо.

По телефону команду відразу привітав і президент України Володимир Зеленський, а багато зірок спорту і просто впливові люди країни відзначили досягнення юніорів у соцмережах.

Новини за темою

Сьогодні ввечері збірна прилетить в "Бориспіль" варшавським рейсом. Завтра у хлопців почнеться відпустка, в якій їм належить осмислити подію, але ні в якому разі не варто звеличувати себе. Пам'ятаєте, в 2006-му Україна U21 виступала у фіналі Євро, програвши Нідерландам? У складі тієї команди грав Андрій П'ятов, який став першим номером дорослої збірної, Дмитро Чигринський цілий рік провів в "Барселоні" Пепа Гвардіоли, Тарас Михалик, Олександр Алієв та Артем Мілевський блищали, але не так довго і яскраво, як могли б. А ось всі інші просто загубилися в середняках клубів української вишки.

Тренер Олександр Петраков зліпив по-справжньому міцну команду – єдине ціле добротних футболістів. Захисники Віктор Корнієнко, Валерій Бондар, Денис Попов і Юхим Конопля, нападники Владислав Супряга і Данило Сікан – їм всім потрібно починати грати у дорослих командах вже зараз. Проблема лише в тому, що майже всі гравці цього покоління збірної належать "Шахтарю" і "Динамо", де до української молоді до недавнього часу ставилися зневажливо, хоча і відпускати не поспішали. Багато хто просто пересиділи в дублі і занапастили кар'єру. Є надія, що чемпіонів світу чекає інша доля й після цього тріумфу на хлопців звернуть увагу європейські скаути.

Максим Шилін

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>