Може, і в нас, як в Америці, виборці почнуть голосувати з калькулятором у руках?

Може, і в нас, як в Америці, виборці почнуть голосувати з калькулятором у руках?
З відкритих джерел

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

А як інакше? Подивіться, яка тепер ситуація зі зміною політичної еліти, включаючи корумпованих великих чиновників, які набрали колосальні обсяги кредитів у наших західних партнерів? Водночас провладні аналітики та експерти, не соромлячись, верзять відверті дурниці й неправду. І за все це платимо ми, виборці.

Судіть самі, тільки до кінця цього 2019 року Україні за зовнішніми боргами необхідно виплатити 120 млрд гривень, або 4,4 млрд доларів (за поточним курсом НБУ на 1 квітня), у тому числі погасити зовнішні борги на 88,32 млрд гривень і обслужити на 32,5 млрд гривень, відповідно, 3,25 млрд доларів і 1,19 млрд доларів за курсом Нацбанку.

Ну, і ще раз нагадаю, що державний і гарантований державою борг на кінець лютого 2019 року становив 2 111,90 млрд гривень, або 78,24 млрд доларів, проти 2 171,92 млрд гривень, або 78,25 млрд доларів місяцем раніше.

Новини за темою

При цьому в наступному 2020 році нам належить виплатити за зовнішніми боргами ще 178,60 млрд гривень, або 6,6 млрд доларів (за прогнозним курсом НБУ).

Також на обслуговування внутрішнього боргу до кінця 2019 року доведеться витратити 214,95 млрд гривень, з яких 149,96 млрд – це погашення, а 65 млрд гривень – виплати за відсотками. У цілому ж до кінця 2019 року на обслуговування держборгу піде 335,78 млрд гривень.

У підсумку сенс дій низки наших політичних лідерів у взаєминах з керівництвом МВФ та ЄС став до болю простим, мовляв, візьміть нас на утримання.

Можете не наближати нас до вашого високого технологічного та соціально-економічного рівня. Просто кредитуйте і, звичайно ж, не забирайте безвіз, щоб присмоктатися хоча б до найменшого шматочка великого європейського пирога.

Тож тепер збільшилася в нас кількість відвертих політиків-жебраків, не менше сотні, які звикли канючити, канючити і канючити. Безумовно, щиро шкода нас усіх, що ми самі дозволили, щоб з нас живцем здирали шкуру кредитори.

І ми надалі будемо платити за колосальними боргами, продовжувати каятися за помилки нашої влади, вганяючи середній клас у бідність.

А грубі прорахунки Кабміну Володимира Гройсмана – це тільки дрібні брижі на тлі тієї потужної кризової хвилі, яка насувається на Україну, відповідно, оприлюднені дані виборів 31 березня свідчать лише про те, що "сліпий" поводир не бачить, як веде нас до найглибшої прірви – фінансової.

Здивовані?! І головне - чи не проморгав наш виборець нову і більш потужну біду, яку потім не буде чим виправити? Так, біда неминуча, але біда буде і лікарем, адже ці вибори показали, що планка рівня довіри виборців вперлася в поріг бідності доволі багатьох людей.

Тепер, звичайно, вже можна всім видихнути і чесно зізнатися, що фраза "Лох не мамонт, лох не вимре" дійсно стала девізом виборів-2019.

Особливо спостерігаючи в інтернеті за перебігом передвиборчої кампанії, все частіше згадувалися пророчі слова Кромвеля: "Далі всіх зайде той, хто не знає, куди йти". І якщо ви не повний ідіот, то навіть не намагайтеся зрозуміти, що відбувається на політичному Олімпі.

Таке відчуття, що в ці перші квітневі дні народ якось зажався, чогось чекає, дивиться по сторонах – дійшло! Насторожено всі запитують один у одного, у кого більше шансів на перемогу в другому турі виборів президента? Чи спрацює підприємницька магія Петра Порошенка (його дохід за 2018 рік збільшився до 1,6 млрд гривень)?

Чи щось грандіозно віртуальне, а також неперевершений шедевр придумає Володимир Зеленський (виконавець ролі президента в серіалі "Слуга народу")?

А, можливо, саме тепер наше суспільство почало зазнавати величезних змін, і, як кажуть науковці, у довгостроковій перспективі воно може стати інтегральним, тобто вбере в себе кращі риси від капіталізму, соціалізму і різних національних систем.

І ще одне дуже важливе очисне завдання цих виборів-2019 в Україні: вони повалять багато з нинішніх еліт, і на весь голос заявить про себе нове покоління політиків, учених, підприємців та реформаторів.

Ну, а нині Петро Олексійович із завидною завзятістю не залишає спроби заспокоїти населення. Так, робота така: головне після виборів не результат, головне до другого туру - процес. А який був результат? Це вже інше питання. Але те, що ми спостерігали під час передвиборчої кампанії, - це війна всіх проти всіх.

Правил уже не було. Кандидати говорили виборцям багато, але, по суті, ні про що, даючи обіцянки, які не можна реалізувати. Чи не замислювалися, чому вони не говорили правду? Тому що за допомогою брехні можна керувати людьми, за допомогою правди – ні.

Але від цієї брехні вже просто нудить. І чим все це закінчиться?! Народ замислився. Хоча і масштаб тієї дурниці, яку здатні зробити малоосвічені виборці в умовах масового зубожіння, теж неможливо порахувати.

Новини за темою

Що ж, 21 квітня дізнаємося, чи виліковуються українці від простої наївності? Хочеться вірити, що вже всі зрозуміли: боротьбу між жадібністю і порядністю у нас закінчено на користь жадібності, а отже, тільки після того, як відбудуться перепозиціювання і перегрупування основних політичних сил, вихід з цієї кризи буде знайдено доволі швидко.

А тепер уже не залишилося запобіжників, які б обмежували корупцію і казнокрадство топ-чиновників у бюджетній сфері. Якщо нічого не зміниться, якщо ситуація дійде до критичної точки, ЄС і США зможуть будь-якої миті доволі різко змінити в нас поточне положення.

Знову в Києві з'явиться МВФ з новими програмами або налетять представники Фінансового комітету Бундестагу. Чужий дядько врятує?

Знову, як у лихі 90-ті роки, ми стоїмо на роздоріжжі. Коли нічого не зрозуміло, коли всі, хто отримує мільярдні кредити, експериментують з країною. Ось хтось із них сподівається на асоціацію з ЄС, а хтось на дії Дональда Трампа і продовження санкцій проти Росії.

А де політичні лідери в Україні зі своєю хоча б однією дійсно здійсненною національною програмою з порятунку економіки? Якою, наприклад, була Програма реформ з порятунку Америки, за допомогою якої президент США Франклін Рузвельт переміг Велику депресію.

До речі, програму реформ Рузвельта прийнято називати "Новий курс", хоча цій програмі більше підійшла б назва "Сильна рука". Рузвельт тоді зробив ставку на інтелект, справедливо вважаючи, що настав час слухати не багатих, а розумних.

Отже, слово за виборцями, чи нас уже в цьому 2019 році накриє нова і більш потужна хвиля кризи. Далі надія тільки на нове, більш професійне і справедливе покоління національних політиків і бізнесменів.

Олександр Гончаров

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>