"Мокряк, встаньте": Як у Москві судили українських моряків

"Мокряк, встаньте": Як у Москві судили українських моряків
Громадське. ТВ

Ілля Новіков

Адвокат Надії Савченко

Оригінал на сторінці Іллі Новікова в Facebook

- Мокряк, встаньте. Назвіть суду ваше повне ім'я.
- Мокряк Роман Миколайович.
- Дату народження.
- 25 липня 1986 року.
- Місце народження… Чому ви мовчите? Назвіть місце вашого народження.
- 17 стаття Женевської конвенції передбачає, що військовополонений має право не повідомляти про себе нічого, крім імені, звання, дати народження та особистого номера.
- За якою адресою зареєстровані?
- Я не буду вам відповідати.
- Освіта?
- Не буду відповідати.
- Гаразд, зрозуміло, що не будете. Семидоцький, встаньте. Назвіть суду своє повне ім'я…

Новини за темою

Сьогодні Лефортовський суд у конвеєрному режимі продовжував арешт 24 українських моряків, захоплених 25 листопада в ході "інциденту в Керченській протоці". Їх поділили на шість четвірок (більше чотирьох осіб не поміщається в клітку в залі), а ті розділили між трьома суддями. Перше засідання мало розпочатися о 9:30, а друге в 12, і так планувалося ще до обіду покінчити зі справою. Зараз, коли я це пишу, на годиннику дев'ята вечора, і останнє засідання досі не закінчено. Що саме по собі дає уявлення про те, на що перетвориться судовий процес на 24 особи, якщо до нього все-таки дійде.

Сцена з допитом Романа Мокряка була на самому початку засідання, коли публіку ще не видалили із залу. Слідом за Романом точно так само відповідали і всі інші у всіх засіданнях. Це був наш спосіб наочно заявити позицію захисту. Сьогоднішнє засідання було першою появою українських моряків на публіці з дня їхнього арешту, і було заздалегідь відомо, що основна його частина пройде за закритими дверима, так що треба було встигати. Серед публіки були дипломати з європейських посольств, вони встигли почути тільки дві речі: що моряки вимагають визнавати їх військовополоненими, а не злочинцями, і що слідство просить суд слухати справу без публіки, хоча в матеріалах немає секретних документів. Відразу після цієї заяви прохання задовільнили, і глядачам веліли вийти. Першим ділом захист заявив клопотання про зміну підсудності з Лефортовського на Московський гарнізонний суд: Женевська конвенція вимагає, щоб справи військовополонених слухали виключно військові суди. Троє суддів у трьох різних засіданнях синхронно пішли обдумувати рішення на півтори години, потім синхронно повернулися і оголосили однакові відмови. Потім на тій же підставі ми заперечували проти самого клопотання слідства про продовження арешту: військовополонених можна тримати у спеціально обладнаних таборах, але не в тюремних умовах. У таборі вони мають право носити свою військову форму і знаки відмінності, не бути розділеними одне з одним. У СІЗО їх переодягли у тюремні роби і всіх розсадили по різних камерах.

Основна позиція російської сторони – що слідства з прокуратурою, що суддів – "якщо немає війни, то немає і військовополонених, це звичайна кримінальна справа". Насправді Женевська конвенція 1949 року про поводження з військовополоненими прямо передбачає, що вона "буде застосовуватися у разі оголошеної війни або будь-якого іншого збройного конфлікту".

Я навіть цитував суду найвище досягнення прикордонної наукової думки – "Прикордонний словник", виданий ФСБ в 2002 році (якщо вже з російського боку брали участь саме прикордонники). "Конфлікт збройний – …різні військові інциденти, військові акції та інші збройні зіткнення незначного масштабу (низької інтенсивності) із застосуванням регулярних сил… При збройному конфлікті держава (держави) не переходять у особливий стан, обумовлений як війна…" – авторитетно пояснює нам словник. Після чого ми перечитували зі справи рапорт командира "Смарагду" капітана другого рангу Шипіцина: "До 20 годин 54 хвилини 25 листопада 2018 року від начальника департаменту БОР ФСБ Росії адмірала Медведєва Р. Н. отримано дозвіл на відкриття вогню на ураження. О 20 годині 55 хвилин 25 листопада 2018 року здійснили стрілянину на ураження".

У суду ці три цитати – з конвенції, зі словника, і з капітана Шипіцина –
ніяк не складалися в єдине ціле. Так, стріляли на ураження за наказом адмірала, так, по українських кораблях і моряках, але при чому тут озброєний конфлікт і Женевська конвенція? Ні до чого, абсолютно.

Дописав, подивився в адвокатський чат. 21:20, останню четвірку слухають досі. The longest day and the bridge too far, таке у нас кіно.

Ілля Новіков

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>