Між "Левами" та "Орлами": Збірна України сьогодні закриває футбольний сезон

Між "Левами" та "Орлами": Збірна України сьогодні закриває футбольний сезон

Микола Васильков

Журналіст

Період таборування збірної України з футболу припав на проведення в Києві фіналу Ліги чемпіонів. Поки в Києві святкували, у Харкові у футболістів національної команди було бойове злагодження. А протягом європейського вояжу планували зіграти два товариські матчі. Один ледве не зірвався, але, в підсумку, його ми побачимо вже сьогодні – грати будемо проти "Гірських орлів" з Албанії.

Із тих, кого Шевченко міг/хотів спробувати в товариських матчах, поза грою опинилося семеро. Ордець і Буяльський поламані та навіть не напрошувалися, Шепелев і Циганков як приїхали, так і поїхали, у них травми, Гармаша не викликали через поведінку, Ракицький злетів уже в Харкові після одного з тренувань. Ну, і нарешті Яремчук. 

Марлос та Роман Яремчук ФФУ

Ось хлоп, котрого шкода всім. Він удруге поспіль наближається до своєї мрії вдягти футболку націоналки, і вдруге його косить надрив м'язів. Цього разу це сталося перед самим вильотом до Женеви на відкритому тренуванні, причому на останній хвилині занять! МРТ показало – це задня поверхня, а отже, три тижні спокою. Роман ледь не плакав, а я трагічно зняв тепер уже порожнє місце Яремчука в роздягальні. Радості тренерові це, як зрозуміло, теж не принесло.

Уже після цього аналітик Лазаренко дав мені на руки дані, які свідчать, що Яремчук показав на тому тренуванні рекордну швидкість для збірної – 34,3 км/год. Попередній результат був 32,8. Якщо вірити свіжому top-rating від Opta, то Яремчук став би разом з Мохаммедом Салахом 4-5-м у першій десятці:

Ектор Бельєрін, "Арсенал" - 35.2

Гарет Бейл, "Реал" - 35.1

Хуан Куадрадо, "Ювентус" - 34.7

Мохаммед Салах, "Ліверпуль" - 34.3

Роман Яремчук, "Гент" - 34.3

П'єр-Емерик Обамеянг, "Арсенал" - 33.9

Зрозуміло, що всім далеко до абсолютного рекорду Ар'єна Роббена, якого зафіксували 2014 року (37.0). Але сусідство, погодьтеся, статусне. 

Черги на деб'ют чекало двоє. Терплячий Микита Бурда і "несхожий на футболіста" Микола Шапаренко. Захисник уже на передматчовому тренуванні отримав жилетку групи основи, Шапаренко зависнув на вейт-листі тих, хто може вийти з лави. 

Микола Шапаренко та Андрій Шевченко ФФУ

А це фотографія простого м'яча, якого задіяно на тренуваннях команди. М'яча, що використовуватимуть на Чемпіонаті світу "самі-знаєте-де". 

Новини за темою

Бачите ті криві смужечки у квадраті з надписом? До мене не раз підходили і запитували з кривою посмішкою, знаєш, що то за позначка? На ту мить я вже наслухався "приколів і закидонів" від гравців, починаючи від розповідей про вбудований вай-фай і точку доступу, яка покращує зв'язок на стадіонах під час матчів, і закінчуючи тим, що на м'яч можна покласти гроші, або що його можна виносити з магазинів повз касу, платня автоматично знімається з твого рахунку через Google. Збиткувалися кожен на своєму рівні. Насправді (для тих, хто не стежить) цей значок показує, що м'ячі з чіпом для автоматичної фіксації взяття воріт. 

Перший товарняк мали грати з "Атласькими левами", себто збірною Марокко в Женеві. Ще за годину перед грою було чітко зрозуміло - на нейтральному стадіоні ми не зіграємо. Натовп людей у червоному не лише більшав, а й гучнішав. Наших супроводжували бууууканням, своїх – базарним щасливим гомоном. Я запитав в одного агента, хіба у Швейцарії так багато марокканців? На диво в Женеві їх справді чимало. Проте переважна їхня частина приїхала з Ліона і решти міст Франції. Звісно ж, і дивно, що я сам не второпав: у Ліоні я жив понад тиждень на Євро-2016 і бачив їх усіх у повному складі. Я намагався вичепити хоч один план з українським прапором, таки знайшов, проте на світлині його майже не видно.

А те, що над головою у П'ятова на цій фотографії, — це не наш прапор, хоча через поле так здавалося. І вперше за багато ігор наш славень не підхопили трибуни.

Для українців найвідомішим у складі Марокко був, безумовно, Юнес Беланда. Рауль, Ярмола і половина нинішніх динамівців - всі віталися з ним, навіть Бурда. Я навмисно зняв і залишив відео під трибунами і в коридорах з інтершумом, щоби зрозуміла була атмосфера цієї гри. 

Євген Коноплянка і Амін Харіт (с) Микола Васильков

Це останнє фото мене попросив зняти Коноплянка. Він з Аміном Арітом трохи побратався на камеру і згодом закинув цю картинку собі на Instagram. Вони колеги, одноклубники, скоро до Китаю на збори їхати.

А збірна після гри ще зменшилася в розмірах: залишили розташування Степаненко і П’ятов, проти Албанії на їхніх позиціях гратимуть інші. І тепер до кінцевого пункту українського сезону одна зупинка - матч проти Албанії сьогодні, 3 червня. 

Цього разу до Женеви з Евіана їхати не треба: місцевий стадіончик (він справді маленький) розташований за 5 хв до бази. Коли команда робить ранкові прогулянки, я щоразу думаю, ось іще спустимося нижче і потрапимо на поле без автобусу. Тут колись за "Евіан" бігав колишній динамовець Мілош Нінкович, і тут на цьому полі була тренувальна база збірної Німеччини на Євро-2016. Це все ще було до того, як тут поклали новий газон. 

І ще унікальна особливість, яка нагадала один з романів Дагласа Адамса. Збірна України останнім часом завжди грає в дощ. У дощ програли спаринг Мальті, лило у Фінляндії, крапало в Харкові з турками, конкретно юшило в Ісландії та Албанії, де нас приймало Косово, падав дощ під час матчів проти Саудівської Аравії та Японії, останній поєдинок з Марокко геть був мокрим, і ось тепер Албанія. Дні у Франції стоять сонячні, спекотні, проте я дивлюся прогноз на неділю на час поєдинку, і вуаля:

Микола Васильков

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...