Будинок Дата Ванішвілі знаходиться на окупованій території. Тепер він живе у злиднях: йому не дозволяється перетинати паркан, тому у нього немає доступу до своєї пенсії. Село Бобневі, 2017 рік.
The New York Times

Оригінал на сторінці The New York Times

Уявіть собі: одного разу вранці ви прокидаєтеся й усвідомлюєте, що тепер живете в іншій країні.

Щоправда, хоча і не думали нікуди переїжджати.

Саме в такому становищі опинилися люди, що проживають у Цхінвалі або Південній Осетії — регіоні, визнаному Сполученими Штатами і НАТО грузинською територією, яка, однак, протягом останніх 30 років є оплотом Росії. Передбачається, що режим припинення вогню було введено тут у 2008 році, але, як з'ясувала фотограф Тако Робакідзе, будь-який грузин, що живе в цьому районі, буде наполягати на тому, що насправді конфлікт ніколи не припинявся.

"На кордоні ми знаходимо дві категорії людей: тих, хто день у день бореться біля повзучого кордону, і тих, хто все втратив, — каже Робакідзе, яка виросла в столиці Грузії, місті Тбілісі, і представила документальний опис кризи в своєму новому проекті "Повзучі кордони". — На ранок ви можете виявити, що ваша земля або ваш будинок знаходяться на окупованій території".

Республіка Південна Осетія — самопроголошена держава, що відкололося від Грузії і знаходиться під контролем Москви. Гірський регіон проголосив свою незалежність від Грузії в 1990 році, проте напруженість почала зростати лише в серпні 2008 року, коли Росія вторглася в Грузію і визнала державний статус Південної Осетії, що призвело до п'ятиденної війни між Росією і Грузією.

Незважаючи на перемир'я, місцеві війська при підтримці Росії продовжують зазіхати на грузинську територію. Тільки минулого тижня Сполучені Штати засудили укладений між Росією і південно-осетинськими сепаратистами договір про створення спільних збройних сил. Фактичний кордон Південної Осетії визнано тільки чотирма країнами, включаючи Росію.

Новини за темою: МЗС засудило ратифікацію Держдумою угоди про порядок входження армії "Республіки Південна Осетія" до складу ЗС

З 2008 року понад 300 тисяч грузинів опинилися серед переміщених осіб. У 2011 році Росія зміцнила кордони, встановивши вздовж широких просік огорожі та колючий дріт. Тепер грузини повинні триматися від кордону на відстані не менше 200 метрів, в іншому випадку вони ризикують бути викраденими, потрапити під арешт або ж з них можуть зажадати штраф.

"Вони не можуть наближатися до кордону, оскільки бояться, що їх затримають, — розповідає Тако Робакідзе. — Пасовищ більше немає, тому що землі виявилися окуповані; люди вже не можуть мати стільки корів, скільки в них було раніше".

Більше року Тако Робакідзе обходить прикордонні села регіону: майже всі, кого вона там зустрічає, розповідають їй одну і ту ж історію. "Коли ви розмовляєте з людьми, що живуть у таборах, вони стверджують, що весь цей час безперервно триває війна, — розповідає Тако, маючи на увазі табори біженців. — Ніхто з них не думав, що одного разу їм доведеться покинути свої будинки без надії на повернення".

Новини за темою: Південна Осетія повністю залишилася без світла

Сільське господарство є фундаментом регіональної економіки, і більшість місцевих жителів утримують свої сім'ї за рахунок розведення худоби, а також вирощуючи фрукти й овочі. Втім сільськогосподарські угіддя засихають. І навіть у ту пору року, коли води вистачає, доступ до неї знаходиться під контролем росіян.

"Вони працюють на тій землі, яка їм все ще належить, саме так більшість людей утримують свої сім'ї, — каже Тако Робакідзе. — Земля — це останнє, що у них залишилося".

У рамках свого проекту Робакідзе також працює над документальним фільмом; вона поділилася з нами витягами зі своїх інтерв'ю з сільськими жителями.

Новини за темою: Південна Осетія і "ДНР" підпишуть документи про взаємодопомогу, - Бібілов

"Будь-які договори втрачають сенс, жоден документ не може зупинити людину, яка шукає війни, — сказала одна жінка. — Для нас війна тривала зовсім не п'ять днів, як кажуть. Що нас чекає попереду? Невже ми так і будемо животіти в цьому хаосі й злиднях? Чого вони від нас хочуть?"

В іншому інтерв'ю 80-річний чоловік розповідає, як, проживши все своє життя в Грузії, він одного чудового дня виявив, що його будинок знаходиться на окупованій території.

"Мені сказали, щоб я не виходив за паркан, куди ж мені йти, я не знаю, як звідси вибратися? - каже чоловік. - Вони кажуть, що це їхня територія, а я їм кажу: "Мені 80 років, всі ці роки я був громадянином Грузії і тепер повинен стати громадянином Росії?"

Колись росіян і грузинів у цьому регіоні пов'язували добрі відносини, вони разом відзначали свята і мали змішані сім'ї. Тепер вони намагаються знаходити маленькі радощі в будь-якому вигляді свята.

"Неможливо передбачити, що буде далі, — визнає Тако Робакідзе, — вони не знають, що принесе їм завтрашній день".

Ремі Тумин

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.