Місце України в європейській системі лобіювання

Місце України в європейській системі лобіювання
AFP

Сергій Биков

Політичний експерт

Європейський ринок лобістських послуг стрімко розвивається. Незважаючи на те, що на рівні Європейського Союзу немає єдиного закону про лобіювання. Також єдиного закону про лобіювання не мають багато країн ЄС. Але це не заважає розвитку і зростання. Оскільки лобіювання в ЄС стало невід'ємною частиною повсякденного життя.

На рівні ЄС сформовано реєстр прозорості (Transparency Register), який має в розпорядженні Європейська комісія. Реєстрація в реєстрі є безкоштовною та відкритою для всіх суб'єктів. До реєстру може бути включено як галузеві асоціації, аналітичні центри, лобістські фірми, так і релігійні, молодіжні, екологічні організації та навіть самозайняті консультанти.

Участь у реєстрі не дає жодних благ зареєстрованих і не гарантує виділення грантів для NGO. Основний сенс бути включеним до реєстру – це можливість отримувати оперативну аналітику за заданою тематикою, мати можливість брати участь у комітетських обговореннях, а також отримати можливість акредитації для відвідування Європарламенту, Єврокомісії та їхніх органів.

Новини за темою

Загалом у Transparency Register зареєстровано 11 692 організації зі 124 країн. Найбільше організацій у реєстрі з Бельгії та Німеччини – 2141 і 1484 суб'єктів реєстру відповідно. Україна за кількістю зареєстрованих організацій посідає 36 місце, між Японією і Сербією. Від України до реєстру внесено 17 організацій.

Активна участь українських організацій у роботі європейського лобістського ринку пояснюється не тільки підписаною Угодою про асоціацію з ЄС, а й прагматичними цілями. Наприклад, низка організацій здійснює підтримку товарообігу та просування українських товарів на ринках країн ЄС. Найактивніших українських лобістів представлено в енергетичній галузі: ДТЕК, "Енергоатом" і НАК "Нафтогаз України". Інші організації багато в чому просувають інтереси українського середнього бізнесу. Серед аналітичних та дослідницьких центрів з головним офісом в Україні зареєстровано "Інститут професійних комунікацій".

Сама по собі участь у реєстрі часто має PR-характер і не реалізує лобістських функцій. Так, з 17 українських суб'єктів реєстру тільки три мають офіси в Бельгії.

Незважаючи на це, представники чотирьох українських організацій з реєстру мають акредитацію у Європарламенті:

- ДТЕК – власність Ріната Ахметова;

- "Енергоатом" – держпідприємство;

- НАК "Нафтогаз України" - держпідприємство;

- журнал Business Woman – власність Ганни Грисюк.

Найбільше представництв у Бельгії мають організації з Німеччини і Франції – 307 і 199 відповідно.

Питання виникає щодо участі в реєстрі журналу Business Woman. Оскільки для ЗМІ акредитація в структурах Єврокомісії та Європарламенту й без того є відкритою і не викликає складнощів. Можливо, журнал має інші цілі, ніж отримання доступу до органів влади ЄС, але на таке питання відповіді поки немає.

Сергій Биков

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>