banner banner banner

Мінфін оголосив про успішне розміщення євробондів. У США за такий "успіх" вже б когось посадили

Мінфін оголосив про успішне розміщення євробондів. У США за такий "успіх" вже б когось посадили
Фото з відкритих джерел

Олексій Кущ

економіст

Єдині і вельми сумнівні досягнення нової влади – це чергові "перемоги" на ниві боргових запозичень. Прем'єр Гончарук, говорячи про те, що "атака" на нього захлинулася, і згадуючи про щось хороше і нещодавнє, не знаходить нічого кращого, як заявити: "Ми позичили "дешеву" гривню". Не відстає і Мінфін, який на тлі бюджетної дірки в грудні і початку кризового бюджету-2020 говорить про рекордне зниження ставок за запозиченнями і радіє з приводу успішного розміщення чергового випуску єврооблігацій, номінованих у євро. Тобто саме зростання державного боргу доводить нову владу до "поросячого вереску" і "щенячого захоплення". Це нудний Трамп, перебуваючи в Давосі, мовить інвесторам про мільйони нових робочих місць, мінімальне за останні п'ятдесят років безробіття, зростання фондового ринку на 50% і залучення прямих іноземних інвестицій. Та й захоплення Меркель з приводу того, що "Німці! Ми нарешті випустили десятирічні єврооблігації з негативною ставкою прибутковості", уявити складно. Але наш уряд не думає такими критеріями ефективності, як рівень зайнятості або, о жах!, інклюзивність зростання ВВП, коли валовий продукт розподіляється не на користь 3-4 "сімей", а мільйонів простих громадян. Єдине мірило успіху "нових осіб" - це здатність позичати.

І тут все логічно, так як формат зовнішнього управління, такий собі лайт-неоколоніального статусу домініону, передбачає, що головна функція країни – це безперебійне повернення зовнішніх боргів. Досягти цього можна лише з допомогою працюючої економіки або залучення нових запозичень для погашення старих. Перший варіант відпадає, так як на нього просто немає часу і бажання: віддавати борги потрібно сьогодні, а часовий лаг між реформами і генерацією додаткового валового продукту, достатнього для виплати кредитів, становить не менше п'яти років. Крім того, для реалізації пакету реформ у владі повинні бути незалежні політики, які мають власне уявлення про пріоритети державного розвитку і на вершину "піраміди" інтересів держави вони поставлять явно не кредитора, а громадян своєї країни. Значить, єдиний формат погашення заборгованості – це рефінансування старих боргів з допомогою залучення нових.

Новини за темою

Днями Мінфін радісно відрапортував про розміщення єврооблігацій уряду в євро на термін 10 років і з прибутковістю в 4,375% на суму 1,25 млрд євро. "Ім'я їм легіон" вже встигли розтрубити в "труби апокаліпсису" про небачену досі перемогу України над кредиторами. Мовляв, тільки жорстка бюджетна політика і макрофінансова стабільність у вигляді низької інфляції і гривні, що зміцнилася змогли привести до такого результату: ставка по новому випуску стала найменшою в історії держави.

Для читача, хворого соліпсизмом, який упевнений, що "сонце" світової політики обертається навколо нашої країни, така подача інформації – що в'єтнамський бальзам "зірочка" на комариний укус. А для людини, здатної до критичного мислення?

Будь-які події, в тому числі і новий випуск боргових зобов'язань, неможливо розглядати поза контекстом стану світового ринку капіталу. А там зараз розширюється океан від'ємних процентних ставок. І якщо раніше цим "грішила" переважно Японія, то зараз до неї приєдналася Швейцарія та ЄС і не далеко "пішли" США. При чому, перш негативні ставки були в основному інструментом монетарної політики і поширювалися на операції центрального банку і комерційних фінансових установ, а зараз вони виплеснулися не тільки на ринки капіталу, коли, наприклад, німецькі суверенні бонди котируються з негативною прибутковістю, але й реальний сегмент економіки: в Швейцарії банки почали видачу компаніям кредитів з негативною ставкою, а в Данії вже активно запущена іпотека, коли не позичальник сплачує банку за кредит, а навпаки.

Про нові тенденції у своїй аналітиці згадував і ЦБ РФ.

112.ua

Під даними Bloomberg та Thomson Reuters, які аналізує російський центральний банк, зміни прибутковості державних облігацій (10 років) в базових пунктах в 2019-му склали від 1 (Китай) до мінус 283 (Бразилія), але крім Аргентини зниження прибутковості суверенних бондів у групі 18 країн було повсюдним і системним. Те ж саме можна сказати і за рівнем динаміки спреду по суверенних CDS (5 років), тобто зміни кредитних дефолтних свопів: цей показник варіювався від 3 б.п. (Чехія) до мінус 84 (Бразилія). Аргентина тут знову відрізнялася атиповою динамікою. Середнє значення по групі країн ЕМЕ (країни з ринком, що розвивається) склало мінус 126 і мінус 39 б.п. відповідно за показниками динаміки фінансових індикаторів: таких, як зміна дохідності державних облігацій (10 років) та спреду по суверенних CDS (5 років). До речі, якщо порівнювати січень 2020 з січнем 2019, то динаміка змін суверенних кредитних свопів для України склала -52,68%, що цілком вписується в загальний тренд світових ринків капіталу в сегменті ЕМЕ.

Цікаві дані для аналізу дає сайт http://www.worldgovernmentbonds.com/. Він аналізує показники прибутковості десятирічних державних єврооблігацій (10Y Yield), порівнює її з рейтингом країни (Rating S&P), обліковою ставкою центрального банку (Bank Rate) і спредами за десятирічними суверенними облігаціями Німеччини (Spread vs Bund) і США (Spread vs T-Note). Якщо говорити про Україну, в нас немає бенчмарку у вигляді 10-літніх бондів в доларі і прибутковість по даному фінансовому інструменту розраховується за спеціальною методикою. В цілому, ми прогнозовано поступаємося в цьому списку не тільки розвинутим країнам з негативними ставками і тими, які ефективно розвиваються, але і таким державам як Таїланд (1,329%), Марокко (2,763%), Сербія (2,9%), В'єтнам (3,056%), Малайзія (3,180%), Чилі (3,350%), Ботсвана (3,530%), Перу (4,103%), Філіппіни (4,656%), Колумбія (5,725%), Йорданія (6,213%), РФ (6,265%), Індонезія (6,758%).

Україна випереджає такі країни як Туреччина, Бангладеш, Намібія, Шрі-Ланка, Південна Африка, Нігерія, Пакистан, Кенія, Єгипет, Уганда, Аргентина і Венесуела. Тобто або відверто слабкі економіки, або ті з них, які в 2018-2019 роках перебували в перманентній кризі.

Country

S&P

10Y Yield

Bank

Spread vs

Spread vs

Rating

Rate

Bund

T-Note

Switzerland

AAA

-0.807%

-0.75%

-42.1 bp

-242.4 bp

Germany

AAA

-0.386%

0.00%

0.0 bp

-200.3 bp

Denmark

AAA

-0.350%

-0.75%

3.6 bp

-196.7 bp

Netherlands

AAA

-0.291%

0.00%

9.5 bp

-190.8 bp

 

 

 

Russia

BBB-

6.265%

6.25%

665.1 bp

464.8 bp

India

BBB-

6.551%

5.15%

693.7 bp

493.4 bp

Brazil

BB-

6.707%

4.50%

709.3 bp

509.0 bp

 

 

 

Ukraine (*)

B

6.820%

13.50%

720.6 bp

520.3 bp

Mexico

BBB+

6.979%

7.25%

736.5 bp

536.2 bp

South Africa

BB

9.085%

6.25%

947.1 bp

746.8 bp

Bangladesh

BB-

9.365%

6.00%

975.1 bp

774.8 bp

 

 

 

Argentina (*)

CCC-

44.013%

50.00%

4439.9 bp

4239.6 bp

Venezuela (*)

SD

46.582%

21.77%

4696.8 bp

4496.5 bp

У цьому плані цікавий аналіз, проведений Тетяною Богдан, начальником відділу державних фінансів Growford Institute. Вона проаналізувала випуски суверенних облігацій в євро, проведені в січні 2020-го.

112.ua

Як бачимо, всі країни повною мірою скористалися максимально вигідною фінансовою кон'юнктурою, коли інвестори буквально полюють за позитивною прибутковістю по всьому світу і готові з лишком переплачувати: Чилі розмістили позику на 1,269 млрд на термін до 20 років під 1,25%, Філіппіни – 0,6 млрд під 0,7% на 9 років, Мексика 1,25 млрд під 1,125% на 10 років, Індонезія 1 млрд під 0,9% на 7 років. Україна залучила порівнянну суму (1,25 млрд) на приблизно такий же термін (10 років), але прибутковість була на 3,1%-3,6% вище, тобто на один мільярд переплата в порівнянні з іншими країнами становить у середньому 30 млн євро на рік або 300 млн за десять років (період випуску).

Новини за темою

В такому разі, яким бенчмарком керувався наш Мінфін, визначаючи за допомогою західних консультантів і андеррайтерів випуску первинну прибутковість емісії? Достовірної інформації з цього приводу немає.

Зате як версія і припущення є спосіб "механічного розрахунку", який націлений на "внутрішнього одержувача" локшини на вуха. Випуски євро активно застосовувалися позичальниками для скорочення ставок за позиками, так як при розміщенні в євровалюті враховується так званий диференціал або спред з аналогічними ставками в доларі. Зараз цей показник становить приблизно 2,1-2,2% (різниця між прибутковістю американських "трежеріс" на 10 років і німецькими бондами такої ж "довжини"). Тобто фінансовий інструмент євро повинен апріорі мати ставку прибутковості на 2%+ нижче, ніж аналогічний доларовий.

Як ми вже згадували, 10-річного стандарту в доларі у нас для порівняння немає. Замість нього беремо розрахунковий показник прибутковості, наведений вище у розмірі 6,82% і віднімаємо диференціал (перехід ставки прибутковості в доларі до ставки в євро) в розмірі 2,2%. Отримуємо розрахункову величину прибутковості 10-літніх бондів України в євро в розмірі 4,62%. Порівняймо цю цифру з показником первинної прибутковості випуску, здійсненого в січні 2020 року – 4,375%. Збіг майже точний. Якщо така версія вірна – це означає, що при розміщенні позик Україна, як позичальник керувалася "підгонкою" показників та розрахунковими величинами, що не враховують кон'юнктуру ринку, яка різко змінилася, що і підтверджує попит з боку інвесторів, який в три рази перевищував плановий розмір емісії. Тобто наша країна "шукала" не мінімальну ринкову прибутковість по випуску, а необхідну розрахункову. Чи варто говорити про те, що 1% зайвої прибутковості коштує країні 10 млн євро на рік або 100 млн за десять років, а таких "відсотків" на цьому випуску було приблизно 1,5-2, тобто сума потенційної переплати відсотків становила 150-200 млн євро. І тут хотілося б згадати наші попередні статті про "інсайдерський вітер в коридорах державних інституцій" і схему заробляння на державному боргу під вигаданою в публікації умовною кодовою назвою "Дністер" (поряд з митною схемою "Дунай" і тарифним "Дніпром"…).

У США такі емісії державних облігацій вже б стали предметом розслідування комісії з цінних паперів з виявленням прихованих бенефеціарів компаній з управління активами та хедж-фондів, які купили випуск. Ну а у нас цілком можуть і нагородити орденом княгині Ольги II ступеня. Ну а що, Яресько ж за "реструктуризацію боргів" нагородили…

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>