Міфи і реальність про причини раку

Червоне м'ясо, мобільні телефони, пластикові пляшки, хімічні підсолоджувачі, лінії електропередач, кава... Чому тільки не приписували зв'язок з раком. Якщо ви заплуталися, ви не самотні. Проблема не в нестачі інформації. Швидше, навпаки – стільки інформації, що відрізнити міф від факту часом украй складно.

Міфи і реальність про причини раку
З відкритих джерел

New Scientist

науково-популярний журнал

Червоне м'ясо, мобільні телефони, пластикові пляшки, хімічні підсолоджувачі, лінії електропередач, кава... Чому тільки не приписували зв'язок з раком. Якщо ви заплуталися, ви не самотні. Проблема не в нестачі інформації. Швидше, навпаки – стільки інформації, що відрізнити міф від факту часом украй складно.

Оригінал на сайті New Scientist

Як же напевно визначити, що ти в групі ризику? 

Розібратися все ж необхідно, тому що рак стосується кожного з нас. Навіть якщо самі ви рак не хворіли, ви напевно знаєте когось, у кого рак був. У Великій Британії ймовірність захворювання на рак протягом усього життя дорівнює один до двох. За статистикою, рак – друга за поширеністю причина смерті після серцево-судинних захворювань. Кожен шостий житель Землі помирає від раку.

Рак – це ціла група захворювань, механізми його виникнення численні і складні, проте знизити ризик нам цілком під силу, якщо ми зможемо визначити його причини. Це непросто, і навіть серед експертів панують розбіжності. Та все ж в останні роки ми значно просунулися в цьому питанні завдяки величезній кількості досліджень, що стосуються як чинників навколишнього середовища, так і спадкової схильності.

Новини за темою

Отже, що ми знаємо про причини, які викликають рак, і чого не знаємо? І якщо ми стикаємося із суперечливими відомостями – як правильніше оцінити ризики?

Те, наскільки заплутано громадську думку у цьому питанні, виразно показало минулорічне опитування. Опитавши 1 330 британців, дослідники з Університетського коледжу Лондона і Лідського університету констатували, що понад третину опитаних приписують канцерогенні властивості хімічним підсолоджувачам, генетично модифікованим продуктам, пластиковим пляшкам і мобільним телефонам.

Понад 40% вважають, що рак викликає стрес, хоча цей зв'язок залишається недоведеним. Ще гірше те, що лише 60% знають про канцерогенність сонячних опіків. І лише 30% відомо про сильний зв'язок онкологічних захворювань із вірусом папіломи людини (ВПЛ).

Багатьох спостерігачів ці результати приголомшили – абсолютно дарма. У випадку з раком розрив між громадською думкою і науковими відкриттями має давнє коріння. Взяти, наприклад, дискусію про аспартам.

Останні півстоліття довкола цього підсолоджувача не вщухають гарячі суперечки, і ступінь переконаності широких мас у його канцерогенності постійно коливається. В інтернеті можна знайти чимало статей, де стверджується, що аспартам викликає рак мозку.

Утім переконливих доказів того, що він може викликати неконтрольовані мутації на клітинному рівні, а саме ця особливість вважається відмінною рисою раку, немає. Те ж саме стосується антиперспірантів, фторованої води, ліній електропередач, "розумних" лічильників, чистячих засобів і багато чого іншого.

Третина людей помилково вважає, що рак викликають пластикові пляшки

І все ж висновок, що ми надто легковірні або навіть неосвічені, буде помилковим. Насправді, громадська думка далеко не завжди безпідставна. Уявлення, ніби рак можуть викликати травми, онкологи, в тому числі дослідники з Університетського коледжу Лондона і Лідського університету, тривалий час відкидали, однак опубліковане в 2017 році дослідження визнало, що зв'язок дійсно можливий.

Окрім того, немає єдиної думки про те, канцерогенні ті чи інші продукти або ні. Візьмемо, наприклад, каву. Торік каліфорнійський суд заборонив продавати на території штату каву без "ракового попередження", оскільки в ній міститься акриламід.

Його Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) віднесла до "імовірних канцерогенів", хоча чітких доказів того, що він збільшує ризик будь-якого типу раку немає. Так, через присутність цієї речовини в запеченій або смаженій їжі, чи то на олії, чи то на відкритому вогні, рекомендується не зловживати чіпсами, тостами і подібною їжею.

Новини за темою

Проте чи достатньо його у вашій ранковій чашці кави, щоб вважатися канцерогеном – питання відкрите. На цьому етапі у нас не вистачає наукових даних, щоб сказати напевно.

Навіть там, де досліджень проведено достатньо, висновки можна трактувати по-різному. Це відбувається через те, що в обох підходах до дослідження канцерогенів є свої недоліки. Лабораторні дослідження проводять на тваринах або точніше їхньому клітинному матеріалі, але їхні результати не завжди можна застосувати до людей.

Дослідження на людях важче інтерпретувати через велику кількість супутніх факторів, що спотворюють результати. Звідси і розбіжності в медичному середовищі – що канцерогенне, а що ні. Так, за одностайним висновком, прямого зв'язку між електронними сигаретами або червоним м'ясом і раком немає, однак дослідження, що з'явилися впродовж останніх років, стверджують, що є.

Інші дослідження взагалі вказують на фактор "невезіння". Цей незрозумілий термін має на увазі, що можуть викликати рак невідомі причини, вплинути на які ми не в змозі.

Вся ця плутанина створює хибне уявлення, що на ймовірність захворіти на рак ніяк не вплинути

До того ж в онкологічних дослідженнях наявна матеріальна зацікавленість, тому певний скепсис цілком виправданий. Зрештою, намагалася ж тютюнова промисловість приховати зв'язок між курінням і раком легенів і притому десятиліттями.

Ще є такий момент, що академічні дослідження нерідко фінансує великий бізнес, і це призводить до конфлікту інтересів. Так, головний лікар нью-йоркського Меморіального онкологічного центру Слоун-Кеттеринга, одного з провідних у світі, подав у відставку через звинувачення в тому, що не повідомив громадськість про корпоративні джерела фінансування низки досліджень з великих журналів.

Корисливий інтерес

Корпоративне фінансування підриває достовірність досліджень. Одна нещодавня робота говорить проте, що випадкові клінічні дослідження втричі імовірніше дадуть результати за участі великого бізнесу. Окрім того, дослідження, за якими стоять представники промисловості, як правило, публікуються швидше і, таким чином, швидше вплинуть на теорію та практику лікування онкологічних захворювань.

З іншого боку, варто лише запідозрити корисливі інтереси, як з'являються жахачки. Наприклад, у липні 2018 року газета The Observer повідомила, ніби індустрія мобільних телефонів успішно пролобіювала, щоб про зв'язок між телефонами і раком мозку промовчали, проте дослідження показали, що такого зв'язку зовсім немає.

До того ж участь великого бізнесу може вплинути і на оцінку ризиків. У серпні минулого року американський суд зобов'язав Monsanto, гіганта виробництва сільськогосподарських добрив, виплатити 289 мільйонів доларів землевласнику Двейну Джонсону, який хворий на рак.

Суд постановив, що онкологічне захворювання Джонсона викликано гербіцидом виробництва компанії, хоча наукове обґрунтування цього рішення кульгає. Обсяг виплат суддя скоротив, однак 78 мільйонів Джонсону все-таки виплатили.

Новини за темою

Загалом не дивно, що багато кого збили з пантелику. Складається помилкове уявлення, що ймовірність захворіти на рак знизити ніяк не можна. Як зазначає ВООЗ: "Близько третини смертей від раку зумовлені п'ятьма основними поведінковими і харчовими факторами ризику: високим індексом маси тіла, недостатнім споживанням фруктів та овочів, недоліком фізичної активності, а також вживанням тютюну й алкоголю".

Найбільшим фактором ризику є тютюнопаління, на нього в усьому світі припадає 22% смертей від раку. ВООЗ виділяє вплив сонячного світла та інших форм радіації, а також зазначає, що в країнах з низьким і середнім рівнем доходу до чверті випадків захворювання раком викликано інфекціями, як-от гепатит і ВПЛ.

Слід визнати, що дослідники виділили цілу низку доведених канцерогенів (див. розділ "Ризик високий і не дуже"), чийого впливу не завжди вдається уникнути або звести його до мінімуму. Ще одна складність у тому, що для визначення повної картини факторів ризику треба пройти ще дуже довгий шлях.

Недавнє дослідження показало, що встановити причину захворювання на рак вдається лише в чотирьох випадках з десяти – причому, як правило, це куріння і зайва вага.

Інше дослідження оцінило рівень невизначеності ще вище. Вчені прийшли до висновку, що дві третини видів раку є наслідком "випадкових мутацій", помилок реплікації ДНК, передбачити які наразі неможливо.

Ризик високий і не дуже

Якщо у ракові дослідження інвестують стільки грошей і сил, то чому ж ми все ще настільки неосвічені? Ну, взагалі-то рак сильно відрізняється від більшості хвороб. По-перше, він може розвиватися поступово, що заважає точно визначити його причину, на відміну від тієї ж малярії або холери.

По-друге, не існує чіткого причинно-наслідкового зв'язку. Буває, люди палять все життя і благополучно обходяться без раку легенів. Тому вважати, ніби існує якийсь єдиний винуватець, – спрощення. Насправді неконтрольований поділ клітин, а ним рак і характеризується, може бути викликано цілою сукупністю чинників довкілля.

До того ж нам потрібно ще чимало дізнатися про спадкову природу раку. Щоправда, біологи домоглися величезних успіхів у визначенні окремих мутацій. Наприклад, ми встановили, що гібридні гени, тобто ті, які складаються з двох генів, спочатку з різних хромосом, нерідко супроводжують деякі ракові захворювання крові і шкіри. Ми також знаємо, що ген під назвою TP53 пригнічує розвиток пухлин.

Взагалі при ракових захворюваннях цей ген мутує найчастіше. Однак весь діапазон його функцій залишається нерозгаданим. Ми дотепер не знаємо, скільки саме генів у людському геномі, не кажучи вже про те, які між ними зв'язки і які повинні відбутися зміни, щоб викликати рак.

Іншою не менш складною темою, що становить безперечний інтерес, є мікробіом – мікроби, які живуть усередині тіла і на його поверхні. У кожного з нас у кишечнику співіснують сотні видів бактерій, і дефіцит одних або присутність інших може викликати схильність до раку.

Наприклад, прийнято вважати однією з причин раку шлунка бактерію helicobacter pylori. Окрім того, на нашу мікрофлору впливає раціон, гігієна і довкілля. Однак поки що ми ще дуже мало знаємо про взаємодію цих чинників з геномом і мікробіомом або про те, як саме ці бактерії сприяють розвитку раку або, навпаки, знижують його ризик.

Все це ускладнює завдання з'ясувати причину ракових захворювань. Але є і конструктивний погляд на проблему. Рак супроводжував людство протягом усієї еволюції. Завдяки цьому ми вже не безсилі перед ним, адже наша імунна система виробила низку механізмів і навчилася частково блокувати хворобу.

Один з них – вищезгаданий ген TP53. Його продукт – білок, який зупиняє розмноження ракових клітин. Ще один такий механізм – зупинка або "арешт" клітинного циклу, який не дозволяє мутованим клітинам завершити визначений життєвий цикл.

Новини за темою

Пол Евальд і Голлі Свейн Евальд з Луїсвілльського університету, штат Кентуккі, назвали ці механізми "бар'єрами". Коли точно не впевнений у канцерогенності того чи іншого продукту або заняття, є сенс зважити, чи можуть вони послабити ці бар'єри. "Еволюційна перспектива дозволяє нам робити розумні висновки навіть за відсутності конкретних доказів", – пояснює Пол Евальд.

Еволюційна перспектива

Підхід дозволяє пояснити, чому рак у сучасному світі настільки поширений. Одна з причин криється в тому, що люди стали довше жити, а це збільшує ймовірність того, що збої у реплікації ДНК рано чи пізно призведуть до раку. До того ж, можливо, наша поведінка не відповідає нашій еволюції.

Приклад так званої еволюційної невідповідності – відмова від грудного вигодовування. Так діти позбавляються складних цукрів, адже вони наповнюють кишкову мікрофлору і проводять "тонке налаштування" імунної системи. З підвищенням рівня життя діти все рідше піддаються впливу патогенних мікроорганізмів, які готують імунну систему до боротьби з хворобами в більш пізньому віці.

Мел Грівз з Інституту дослідження раку в Лондоні прийшов до висновку, що саме тут слід шукати причину гострого лімфобластного лейкозу – надзвичайно поширеного дитячого захворювання.

Таким чином, сприйнявши сучасний спосіб життя, ми, можливо, самі того не бажаючи, руйнуємо бар'єри, які блокують рак. Якщо це так, то в еволюційній перспективі це допоможе дослідникам зосередитися на факторах ризику, внаслідок чого вдасться визначити напевно, яких продуктів і якого способу життя слід уникати.

Але проблема залишається багатогранною. Пол Евальд попереджає: треба розглядати не окремі причинно-наслідкові зв'язки, а сукупність факторів. Грівз же зазначає, що західний спосіб життя змінився так швидко і так разюче і, до речі, продовжує змінюватися, що визначити фактори, які викликають рак, буде непросто.

Хороша новина в тому, що, можливо, ми вже володіємо всією інформацією. Кожен рік у спробах визначити, чи викликає та чи інша речовина або поведінка рак, проводяться великі дорогі дослідження. Просіяти гору даних набагато важче, якщо не знаєш, чого шукаєш. Але еволюційне мислення допоможе спрямувати науковий прожектор у правильний бік.

Виявити всі до єдиного фактори, що лежать в основі ракового захворювання у конкретної людини, можливо, так ніколи і не вдасться, але ухвалювати зважені рішення, щоб уникнути ризиків, нам цілком під силу.

Тому коли вам трапиться така жахачка, запитайте себе: чи підтверджуються ці заяви конкретними даними, чи причетний до дослідження матеріальний інтерес і, головне, чи відповідають висновки еволюції людини.

Джонатан Гудмен

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>