Міфічний бюджет: Як його вигадують і чому не виконують

Міфічний бюджет: Як його вигадують і чому не виконують
З відкритих джерел

Олексій Кущ

економіст

Один з базових структурних маяків, який закладається в основу всіх ключових угод України із зовнішніми кредиторами – це дефіцит бюджету. Цей показник став воістину тотемним для таких організацій, як МВФ. Адже від його значення "танцює" так звана збалансована фінансова та бюджетна політика.

Так само, як у випадку із сімейним кошторисом, ключове значення для його виконання набуває процес формування державних видатків і доходів. Україна взяла на себе зобов'язання утримувати показник дефіциту бюджету на рівні не більше 2,5% ВВП.

Але як це зазвичай у нас буває, для "контрольно-ревізійного управління" у вигляді МВФ у нас одна бухгалтерія, а в реальності – зовсім інша. І "ревізія складу" показала б суттєві розбіжності між писаною цифір’ю і суворою правдою життя. Як кажуть, усе вкрадено до нас.

Вибивання грошей з МВФ – це вже не звичайний формат співпраці між позичальником і кредитором, фінансовим донором і реципієнтом.

У нашому уряді це вже давно переросло в полінезійський карго-культ, тільки бідолашні тубільці все чекали на військові літаки, які привозили їм під час Другої світової гуманітарні вантажі, а потім перестали, а наші міністри точно так само із запитувальною міною на обличчі дивляться на зовнішніх кредиторів.

Новини за темою

Та навіть коли "літаки не летять", а транші не йдуть, "верховний жрець", хто б ним не був на цей момент (презИдент чи презЕдент), не втомлюється скликати плем'я на злітну смугу для загальної "молитви про транш".

Карго-культ змушує виконувати формальну сторону вимог. Але у звичайний бюджет рідко коли вдається вмістити всі забаганки навколоурядових груп впливу і депутатів, наприклад у вигляді чергових "пожежних машин". "Болівар не витримає двох", а бюджетний дефіцит – невгамовної пристрасті печерських еліт до збагачення.

Вирішується ця дилема бажаного і необхідного за допомогою простої бюджетної схематехніки: для МВФ малюється один бюджет, у реальності отримуємо інший.

112.ua

На цей момент Мінфін має чотири основні бюджетні інструменти з приховування реального бюджетного дефіциту. Фінансовий камуфляж забезпечується за допомогою таких показників:

- показник приватизації державного майна;

- митні збори;

- плановий показник зростання ВВП;

- прибуток НБУ.

Почнемо з першого. Уже не перший рік планові доходи від приватизації державного майна становлять жалюгідні відсотки від очікуваного. Фонд держмайна збирає крихти, причому значна частина надходжень йде на його утримання. Гроші приносять мала приватизація та оренда державного майна. Але мала приватизація дає мало грошей, хоч і проводиться через "прозоро".

А велика так і не стартувала, але це й на краще, адже новий закон про приватизацію, у якому було встановлено механізм так званої оцінки "незалежними" експертами та поетапне зниження ціни вдвічі та більше, створив передумови для швидкого продажу державних активів, але за невеликі гроші.

У результаті оцінка колишньої перлини нашої хімічної промисловості – Одеського припортового заводу – скотилася до вартості середнього турецького готелю "російської" Анталії. Тим не менше з року в рік у доходи бюджету закладаються десятки мільярдів гривень від приватизації, що можна порівняти з обсягом сумарних річних прямих іноземних інвестицій в усі сектори економіки.

Торік запланували понад 17 млрд гривень. При цьому в Мінфіні прекрасно розуміли, що цих грошей у бюджеті не буде, але 17 млрд чудово закривали бюджетну діру, як картина в стилі "бикоко", куплена з нагоди на барахолці, жирну пляму на шпалерах.

Митні збори. Тут усе просто: податок на додану вартість і митні збори, нараховані на імпортні товари, – це бюджетоутворювальні податки, і всі вони залежать від курсу долара. Саме тому Мінфін завжди закладає в бюджет такий занижений курс гривні, вводячи в оману населення та економічних агентів. Насправді курс у бюджеті – це лише насос з накачування "повітряних доходів".

Наприклад, дивиться міністр фінансів у державний кошторис і бачить, що, незважаючи на всі хитрощі, 40 млрд гривень не вистачає. Що робити? Беремо і записуємо курс гривні до долара на рівні 30,1, як було торік, хоча фактично він становив 27,5, а влітку - взагалі 26,8.

Цьогоріч такий показник було зафіксовано на рівні 29,4, хоча на вулиці 26. Тобто перед нами штучний показник, який застосовують для нарощування дутих митних доходів, і до реальності він має таке саме відношення, як морська свинка до моря.

Зростання ВВП. Податкова база розраховується, враховуючи прогнози темпів зростання економіки. Показник бюджетного перерозподілу через валовий продукт у нас становить понад 40%. Цьогоріч бюджет зверстано, зважаючи на показник зростання ВВП на рівні 3%, хоча всі міжнародні організації та НБУ прогнозували 2,5%. Зайві 0,5% зростання, якого не буде, забезпечують 0,2% прихованого дефіциту бюджету.

Прибуток НБУ. Це взагалі міфічний показник, що розраховується як різниця між доходами і витратами регулятора, який при цьому не є комерційною організацією. Заробляє він на валютних операціях і рефінансування банків, плюс доходи від випуску грошей (сеньйораж).

По суті, це чиста емісія. Але навіть тут Нацбанк примудрився перерахувати в доходи бюджету на 17,3 млрд гривень більше, ніж заплановано, унаслідок так званого розформування резервів, які в минулі роки цей самий прибуток занижували.

Новини за темою

У результаті за планового рівня ВВП у 4 трлн гривень отримуємо плановий бюджетний дефіцит (2,5%) на рівні 100 млрд гривень і ще стільки ж у вигляді прихованих дефіцитів, зазначених вище. Реальний дефіцит, таким чином, становить понад 5%.

Тут можна згадати і знаменитий маастрихтський стандарт стабільності, який передбачає, що співвідношення борг/ВВП не повинно перевищувати 60%. Такий показник розраховано, враховуючи темпи зростання в 5% і бюджетний дефіцит 3%.

А тепер оцінимо шанси на зняття боргового зашморгу з таким прихованим дефіцитом: за показника 5% наша економіка має щорічно зростати на 8,3%, інакше боргове навантаження буде тільки збільшуватись…

Як це часто буває, суворість бюджетних вимог компенсується їхнім невиконанням. Протягом першого півріччя поточного року державний бюджет не виконано на 4% за доходами.   

Основний недобір – митниця і "внутрішній ПДВ". Перший показник залежить від номінального обмінного курсу, другий – від темпів зростання економіки. Ще одне джерело дефіциту – невиконання планів за акцизом: готуючись до підвищення ставок податку, наші "табачки" у грудні минулого року задекларували фантастичне зростання складських запасів.

Майже як депутати-новачки – цифри валютної готівки в електронних деклараціях. Так би мовити, про запас. Ніхто ж не перевіряв ні склади, ні сейфи депутатів. Проте за необхідності продати товар тютюнові компанії завжди можуть пояснити походження товару "торічним складом", не заплативши при цьому підвищеного акцизу.

Майже як китайські виробники "лікувальних" настоянок з панцира панголіна, імпорт якого заборонили, але "настоянки" виробляються справно, все завдяки "запасам" минулих років.  

Приховані дефіцити поки успішно покриваються емісією ОВДП, яка проводиться ударними темпами, майже як "п'ятирічка протягом трьох років". І якщо раніше українці журилися, що борги віддавати будуть онуки, то тепер, враховуючи, що значна частина облігацій випускається на 3-6 місяців, віддавати доведеться-таки політично недбалим батькам.

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>