Марш рівності як індикатор лицемірства українського суспільства

Марш рівності як індикатор лицемірства українського суспільства
Zoya Shu/112.ua

Іван Примаченко

Співзасновник Prometheus

Оригінал на сторінці Івана Примаченка в Facebook

Немає нічого, що б дратувало більше, ніж лицемірство. Коли людина висловлює свою позицію відверто, навіть якщо я з нею принципово не згоден, це викликає повагу. Хтось із знайомих не підтримує Прайд, хтось ходив на Марш "За сім'ю" - одні через релігійні переконання, інші через консервативні погляди. Але вони нікому не погрожують, не застосовують силу і, головне, не намагаються пошити оточуючих у дурні, поливаючи брудними вигадками своїх ідейних опонентів.

Коли ж людина намагається маніпулювати і брехати, щоб виправдати свою думку, - це викликає лише презирство. На жаль, сьогодні в стрічці ФБ такого багато.

"Ніякої дискримінації в Україні немає, це все видумало ЛГБТ, хай сидять вдома і не відсвічують, поки їх не побили," - товариство пласкої Землі має представництва по всій земній кулі.

"Вони всі хворі!" - але ж у Міжнародному класифікаторі хвороб, де зафіксований консенсус світової медичної спільноти, гомосексуалізм як хвороба давно вже відсутній. Навіщо видавати себе експертом у психіатрії, якщо до неї не маєш жодного відношення?

Новини за темою

"Діти побачать марш і теж стануть такими!" - так щойно ж ви писали, що це психічна хвороба? Як же психічна хвороба може передаватися від одного погляду на своїх "носіїв"? Якщо ви справді вірите в ці вигадки, чому ж не виступаєте проти показу різноманітних героїв з шизофренією та іншими психічними розладами по ТВ? Виходить, самі не вірите в дурниці, які повторюєте.

"А як же сімейні цінності?!" - вигукує злісний неплатник аліментів, який не зможе пояснити, в чому полягають сімейні цінності навіть під страхом розстрілу.

"Я не проти ЛГБТ, але навіщо це демонструвати?" - пише людина, яка заспамила фотографіями зі свого весілля увесь "Фейсбук". Ми, звичайно, не проти весілля, але навіщо ж це демонструвати? Чи все ж проблема не в демонстрації, а в лицемірстві?

"Як на таке можна витрачати час під час війни!" - сумно вигукує людина, яка ще вчора постила фото з шашликами на природі. Напевно, шашлик був не звичайний, а стратегічної важливості. І тепер вона відчуває можливість повчати інших, як витрачати свій вільний час.

"А коли буде марш на підтримку прав пенсіонерів/дітей/сиріт?" - коли ви його організуєте. Чому інші люди мають працювати над тим, що вважаєте важливим ви?

"Ще вчора ми хвалилися, як розганяли ромів і зривали гендерні семінари в регіонах, а сьогодні плачемось, що поліція нас запакувала, коли ми стали на шляху в узгодженого руху Прайду. Як вони могли?!" - якщо вже починаєш гратися в культ сили, то скаржитися на те, що знайшлася сила, більша твоєї, виглядає ну дуже лицемірно. Хоча розслідувати можливі зловживання поліцією сили завжди важливо.

Іван Примаченко

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>