Макрон і Путін не бачать ніяких мирних планів Зеленського та вказують на Мінськ. Що це означає для Києва?

Президенти Франції і Росії Еммануель Макрон та Володимир Путін обговорили українське питання і зійшлися на думці, що наступна зустріч у "нормандському форматі" буде можлива тільки у випадку реальних зрушень з виконанням мінських угод. Таким чином президенти розвіяли чутки про спробу Зеленського домовитися з Росією на інших умовах, вказавши, що альтернативи Мінську немає, а зустріч у "нормандському форматі" стане результатом зговірливості Києва в питанні "особливого статусу Донбасу".

Макрон і Путін не бачать ніяких мирних планів Зеленського та вказують на Мінськ. Що це означає для Києва?
Володимир Путін і Еммануель Макрон AFP

Президенти Франції і Росії Еммануель Макрон та Володимир Путін обговорили українське питання і зійшлися на думці, що наступна зустріч у "нормандському форматі" буде можлива тільки у випадку реальних зрушень з виконанням мінських угод. Таким чином президенти розвіяли чутки про спробу Зеленського домовитися з Росією на інших умовах, вказавши, що альтернативи Мінську немає, а зустріч у "нормандському форматі" стане результатом зговірливості Києва в питанні "особливого статусу Донбасу".

Якщо у президента Володимира Зеленського і були якісь мирні плани щодо Донбасу (хоча, судячи з останніх інтерв'ю його команди, радше їх не було і немає), то нерішучість українського лідера, схоже, закриває вікно можливостей для їх реалізації.

Зеленський закликав сторони "нормандського формату" провести переговори на рівні президентів країн. Що він хотів там обговорювати, що був готовий запропонувати – неясно. Як ми пам'ятаємо, Зеленський публічно не оприлюднив навіть скелет своїх мирних ініціатив. Судячи з усього, у телефонній розмові з Володимиром Путіним український президент теж не подав жодних сигналів до діалогу, оскільки Путін на зустрічі з Еммануелем Макроном був вельми скептичний.

Російський лідер між слів дав зрозуміти Макрону, що зустрічатися в "нормандському форматі" можна лише тоді, коли будуть зрушення у виконанні колишніх домовленостей. Про що мова? Фактично Путін прямо озвучив свої вимоги, які не змінюються вже декілька років – мінські домовленості повинні бути запущені. Кремль цікавлять два моменти – особливий статус Донбасу й амністія.

"У 2016 році ми пішли на значний компроміс, коли фактично видозмінили імплементацію закону про особливий статус Донбасу. Тоді колишній президент Порошенко наполягав на тому, щоб це було змінено, і нинішній президент, а тоді міністр закордонних справ Німеччини Штайнмаєр зробив компромісну пропозицію. Ми з цим погодилися, пішли на цей компроміс", - розповів Путін Макрону.

Новини за темою

За словами Путіна, компроміс полягав у тому, щоб особливий статус було імплементовано на тимчасовій основі в день голосування на місцевих виборах в Україні, а на постійній основі - після підбиття підсумків і підтвердження результатів виборів структурами ОБСЄ. 

І зараз Путін хоче, щоб цей механізм було оформлено на практиці. "Те ж саме стосується інших питань, наприклад, питання, пов'язаного з амністією. Є низка питань, про які ми повинні домовитися", - сказав Путін.

Втім, нічого нового Путін не сказав – Росія наполягає на цих аспектах давно. Але що цікаво, зараз Еммануель Макрон фактично підтримав скепсис Путіна. Публічно французький президент повторив слідом за російським колегою, що без заготовок, які б гарантували ухвалення рішень і прогрес у їх виконанні, зустрічі в "нормандському форматі" безглузді.

"Ми повинні проводити саміт "нормандської четвірки" за умови того, що будуть досягнуті конкретні результати, нам не потрібна зустріч заради зустрічі", - заявив Макрон.

Ніяких вимог до Росії Макрон не висував, з чого можна зробити висновок, що французький і російський президенти передали м'яч на поле Володимира Зеленського і чекають від України кроку. Як ми розуміємо, цей крок – особливий статус та амністія. І те, і інше в адміністрації Зеленського не підтримують.

Зустріч Путіна і Макрона загалом ставить Зеленського в глухий кут. Лідери Франції та Росії вже накреслили для себе черговість дій у процесі мирного врегулювання і, схоже, не мають наміру відходити від мінського формату. А тому маневрів у Зеленського не залишається – щоб розблокувати мирний процес, Києву доведеться ухвалювати непопулярні рішення – гарантувати особливий статус для Донбасу та амністію для його жителів. Поки не схоже, що нова влада на це готова. А інших реальних механізмів немає не тільки у Зеленського, їх немає ні в Макрона, ні в Меркель.

Правду кажучи, перед Володимиром Зеленським відкривається два шляхи.

Перший – залишити все як було за Петра Порошенка. Це тліючий конфлікт, який висмоктує всі соки з України і гальмує її розвиток. У такому разі Зеленському не треба робити різких рухів. Однак у перспективі це обернеться для нього крахом. Суспільство, яке втомилося від війни, буде все активніше висловлювати невдоволення президентом, який перед виборами обіцяв домовитися з Путіним про закінчення конфлікту. Втомлена від українського питання Європа буде будувати нові відносини з Росією, виносячи Україну за дужки, оскільки перед Брюсселем маячить поглиблення розколу у відносинах з Вашингтоном. Саме це прямим текстом озвучив Макрон. Він назвав конфлікт у нашій країні "подразником", який псує дружбу РФ і ЄС. І закликав будувати нові відносини "поверх" затяжного конфлікту навколо Донбасу і Криму. Даючи зрозуміти, що швидкого вирішення українського питання немає, при цьому інших важливих тем він не повинен гальмувати. Немає сумнівів, Ангела Меркель дотримується аналогічної точки зору. Що це обіцяє Україні? Нічого хорошого – просто лідери Європи і Росії вирішать нашу долю без нас і будуть розвиватися далі, а Україна залишиться один на один зі своєю війною і проблемами, з яких самостійно вибратися дуже складно.

Другий шлях – йти у фарватері виконання мінського формату і взяти з нього максимум, поки це взагалі можливо. Порошенко лякав українців особливим статусом Донбасу – мовляв, якщо на це погодитися, то це по суті федералізація, ми так ніколи не зможемо вступити ні в ЄС, ні в НАТО. Але! Як можна думати про ЄС та НАТО, якщо ми п'ять років не можемо закінчити війну, а при такому розкладі нам не світить вступ у ці структури ще десятки років? Якщо через ці роки вони будуть існувати. То чи варто думати зараз про міфічний НАТО, якщо на іншій шальці терезів – мир у країні і можливість витягнути економіку з прірви? До НАТО завжди можна буде повернутися, якщо в країні буде порядок. Тобто нас лякають тим, що, можливо, ніколи не настане. При цьому ці жахачки заважають домогтися вигоди вже сьогодні.

Виконавши мінські угоди, Зеленський нічого не втратить, як і країна в цілому. Зате вигода очевидна – мир і повернення Донбасу. І поки Європа остаточно не розчарувалася в Україні, з неї можна запитати про кошти на відбудову Донбасу. Адже мир – це не тільки припинення стрілянини. Це зекономлені мільярди, це повернення інвесторів у країну, це поступове повернення російського ринку для українського бізнесу, що все разом виллється у зростання економіки і підвищення стандартів життя українців.

І поки Зеленський буде думати про рейтинги і слухати, що йому нашіптують "старі" чиновники, перед ним буде тільки перший шлях, а всі розмови про мир залишаться лише розмовами.

Віктор Ружинський

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>