Майже базарний формат: Як минув 25-й Форум видавців у Львові

Майже базарний формат: Як минув 25-й Форум видавців у Львові
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської обласної державної адміністрації

Андрій Кокотюха

Письменник

Учасники та гості головної книжкової події року довіряють свої емоції соціальним мережам практично від їхньої появи в нашому житті. На сторінках видавців можна знайти аналітичні роздуми, висновки та навіть пропозиції з організації (точніше, реогранізації) форуму, зміни його формату. Але поки що найкатегоричніше висловився видавець Анатолій Івченко, який мешкає у Львові і знає ситуацію зсередини: "Розчарую фанатів львівської міфології. Львів - не книжкова столиця за жодними параметрами. Щороку на форум приходить все менше людей і все менше людей купує книжки".

Те саме помітив харківський видавець Тимур Курганов: "Бачу в цьому позитивний момент. Львів`яни починають розуміти, що книжки можна купити не лише на ярмарку, а й у книгарнях, і це добре".

Кидалася в очі відсутність яскравих новинок, реально не було жодної книжкової події, яка б стала стрижнем. Цей факт пан Курганов теж відзначив як #перемогу: "Тепер не половина видавничого плану виходить "до Форуму", а щомісяця книгарні отримують нові книги, і це добре для читача". Також його дивує, чому самі видавці стоять на стендах, маючи на меті витиснути з чотирьох днів форуму якомога більше, тобто якомога більше продати. Ось питання, яке вже років десять сварить учасників процесу між собою та ходить по колу в культурному просторі.

Новини за темою

З одного боку, Форум видавців має історію створення і чверть століття лишається в її форматі, а саме не такого вже й далекого 1993 року видавці сушили голови, де і як реалізувати свої тиражі, бо книгарні тоді повільно, але впевнено зачинялися. Так виникла ідея великого ярмарку, де збираються всі книгарі. Час спливав, проблема лишалася – книжки й далі нема де особливо продавати. Так, у Львові чимало книгарень. Проте в більшості українських міст давно забули про існування книжкових магазинів і, відповідно, книжок. Отже, продати якомога більше товару цільовій аудиторії – мета видавця, як не крути. Іншої змоги реалізувати таку кількість книжок за короткий час у них не буде протягом календарного року. Навіть книжники-бурчуни теж переслідують комерційну мету.

З іншого боку, формат книжкового базару, на який перетворюється форум, починає дратувати навіть тих, хто нарікає на падіння продажів. Книжка та її автор лишаються в координатах культурного простору, тож увага мала б спрямуватися саме на них. Натомість видавці – та й автори, чого там! – обмежені в можливостях, і не лише фінансових, які б дозволили йти далі підвищення поліграфічної якості видань та, власне, експлуатації друкарень за призначенням. Тобто на ярмарку чи базарі, називайте як завгодно, кожна окрема книга втрачає власне обличчя. Автор же, який приїхав роздавати автографи шанувальникам, сприймається не інакше як продавець-реалізатор.

Нарешті, відвідувачів справді стало менше через неприховане бажання організаторів форуму не виходити за базарний формат. Звісно, оренда стенду має бути, і, на жаль, з року в рік її вартість зростає. Проте видавці зітхають, але готуються до подібних витрат. Читачі – ні. Якщо квиток на форум коштує 200 грн на особу в перший день, а 50 грн – на всі інші, родина з двох осіб заплатить грубі гроші вже на вході. При середній вартості книжки 100-120 грн люди вже задумаються, чи йти туди. Ось чому людей, тобто покупців, ювілейний форум не прийняв у звичній для видавців кількості.

Андрій Кокотюха

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів