banner banner banner

Люди завжди хочуть їсти, і на цьому можна заробити

Підводні камені бізнесу у сфері громадського харчування

Люди завжди хочуть їсти, і на цьому можна заробити
Фото з відкритих джерел

Підводні камені бізнесу у сфері громадського харчування

Ніколи не думали зробити бізнес на громадському харчуванні? А ви подумайте. Багато бізнесменів починають саме з цього бізнесу. Щоправда, виходить не у всіх.

Дійсно, люди постійно хочуть їсти, і здається, що це вічний попит. Тому багато книг і фільмів про бізнес, а також різного роду економічних експертів багато і часто як приклад початку бізнесу пропонують і показують створення свого власного кафе чи ресторанчику як успішний старт для малого і середнього бізнесу. У цьому є частка правди, але є й бізнес-ризики, про які найчастіше ці розумні книжки намагаються не згадувати, а тим більше про них мовчать експерти, які радять вам відкрити ресторанчик.

Можна всі заклади громадського харчування поділити на три умовні групи, які мають свою специфіку і свою привабливість і проблеми.

Першу групу можна назвати "генделики". Це типу дешевих кафешок і різного роду їдальні, де продають найчастіше не стільки їжу, скільки розливають алкогольні напої та пиво. Вічна тема. І при цьому не потрібен шикарний ремонт, а тим більше послужливий персонал, і горілку можна спокійно продавати палену. Головне, не перестаратися. Хоча цей бізнес має і ряд складнощів. По-перше, не завжди приємно займатися таким бізнесом, розуміючи, що головна його мета це споювання людей. По-друге, потрібна гарна "криша" від міліції, бо рано чи пізно будуть і бійки, і продаж крадених речей. Тому проблеми доводиться вирішувати часто. І третій фактор: ваш бізнес може стати "крайнім у боротьбі за тверезість", коли ваш генделик закриють тільки тому, що меру потрібен піар перед виборами, і ніякі хабарі тут не допоможуть.

Новини за темою

Друга група (і вона ж найбільша) це невеликі і недорогі кафе або ресторанчики. Багато хто починав свій бізнес з ідеї: "У мене буде в кафе недорогий, але якісний асортимент, і до мене люди будуть часто заходити, щоб пообідати". А тим більше, якщо поруч офіси або великий торговий центр, то здається, що успіх такого роду бізнесу забезпечений. Якби ж так просто було! Насправді кожна людина, яка знає громадське харчування, знає його найбільше прокляття: не можна зробити добротну страву з дешевих продуктів, а якщо брати якісні дорогі продукти, то і страва виходить дорогою". І це прокляття погубило не одне кафе або ресторанчик з демократичними цінами. Щоб втримати ціни на низькому рівні, доводиться істотно збільшувати добавки соєвого м'яса у справжнє, замінювати масло маргарином і здійснювати багато інших операцій, тому що тільки так можна зробити невисокі ціни. Але біда в тому, що навіть якщо суттєво не порушувати рецептуру, клієнти дуже скоро помітять що все воно дешеве, ну вже дуже дешеве, і просто перестануть ходити в це кафе. І тут навіть чисті скатертини або статуетки на столі не рятують. А якщо починаєш робити якісні страви, то відразу виникає проблема ціни, і тоді вже перестають ходити обідати тому, що ходити обідати в кафе щодня дорого. Тут вихід є, але він не відповідає концепції малого або середнього бізнесу. Це створення мережі невеликих кафе або ресторанів швидкого харчування, де є власна виробнича база з виготовлення заготовок, і, найголовніше, можна оптом закуповувати товари за більш-менш низькими цінами. Але для такої мережі потрібні гроші і гроші. Всі ці розмови про те, що я відкрию один невеликий ресторанчик, а потім вже розкручусь і зроблю мережу, не спрацюють. Потрібно відразу робити мережу, щонайменше, 20 ресторанчиків відразу і виробничу базу, тоді справа піде. А всі ці дрібні кафе і ресторанчики дуже швидко відкриваються і швидко закриваються.

Новини за темою

Третя група це дорогі кафе або ресторани. Це може бути одне кафе або ресторан, але тільки для багатих і заможних клієнтів. У цій ситуації вартість продуктів вже не відіграє ролі. У такого роду ресторанах в ціні страви собівартість продуктів займає не більше 30%, а все інше це націнка за елітність ресторану. І ось це найскладніше. Немає однозначної думки, як цю елітність створити. Деякі елітність ресторану роблять за рахунок місця розташування. Інші більше кидаються в дизайн і оригінальність. Треті намагаються мати дійсно унікального кухаря і дуже вишколену прислугу. Хоча розумні люди розповідають, що елітність і, відповідно, дорожнеча кафе або ресторану визначаються його відвідувачами. Дійсно, у Києві та багатьох містах України є ресторани або кафе, де чашка кави може коштувати 200 грн не тому, що там дуже шикарна кава, а тільки тому, що за сусіднім столиком може обідати міністр чи депутат, або мер з коханкою. І тут вже грає роль і престиж, щоб похвалитися перед бізнес-партнерами, що тільки вчора обідав з Порошенком. А буває, що і необхідність, і можливість поспілкуватися з потрібною людиною в потрібному місці. Але зробити такий ресторан без зв'язків з українськими небожителями складно. Але! У деяких вийшло.

І ще, аби не забути. Ділове життя або діловий цикл кафе чи ресторану – не більше трьох років. Тому навіть якщо перший рік роботи виявився успішним, потрібно або встигнути за другий рік роботи продати його за великі гроші іншим особам, або вже почати накопичувати гроші, щоб за підсумками другого року поміняти формат ресторану або зробити капремонт і новий стиль.

Ось такий цей бізнес на бажанні людей поїсти і випити. Можна сказати, бізнес природної потреби людської натури.

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>