Люди, які одягнули ряси, але активно займаються політикою, — це нечесні люди

Люди, які одягнули ряси, але активно займаються політикою, — це нечесні люди
Відкриті джерела

Митрополит Онуфрій

Митрополит Київський і всієї України

Оригінал на сайті Інтер

Сьогодні нас затягують у формат політичної партії, щоб нами не Христос керував, а політики. Якби я хотів бути політиком, то одразу б пішов у політики. Хоча в молодості в мене були такі шанси. Я їх відкинув. Одягнувши духовні одежі, я маю піклуватися про духовне і робити духовне. Ті люди, які вдягли ряси та активно займаються політикою, вибудовують геополітичні плани, — це просто нечесні люди, які не змогли стати справжніми політиками, а зробили з себе перевертнів, щоб через свій духовний образ притягувати до себе людську увагу. Це нечесно. Перед Богом цим людям доведеться відповідати за це.

Ми самостійна Церква, і ми маємо всі атрибути незалежності, які необхідні сьогодні для нормального служіння Богові й народові. У нас є свій Священний Синод, незалежний від будь-кого, у нас є свій Архієрейський Собор, незалежний від будь-кого. Рішення нашого Собору є кінцевими, і ніхто їх не може оспорювати, не може накладати на них вето. У нас є церковний суд УПЦ, який є кінцевою інстанцією. У нас економічна, адміністративна незалежність.

Томос обмежить нашу свободу, яку ми сьогодні маємо. Якщо комусь потрібно, будь ласка. Нам це не потрібно. У нас є незалежність, самостійність, є всі атрибути вільного життя, які потрібні для успішного церковного служіння людям.

Те, що ми маємо з Московським Патріархатом, — це духовні зв’язки, молитовні зв’язки, канонічні зв’язки, культурні зв’язки. Це нормально, так має бути. Церква не є політична організація, яка сьогодні одного любить, а іншого ненавидить, а завтра — навпаки. Церква всіх любить! Ми любимо росіян, ми любимо американців, ми любимо африканців, ми любимо азіатів. У нас немає ворогів. У нас є неприятелі, які противляться нам, але це не є вороги. Ми за них молимося.

Константинопольський Патріархат надіслав до України двох своїх екзархів. Такі дії є антиканонічними — надсилати в нашу незалежну Церкву своїх легатів, своїх екзархів.

Колись це була могутня Церква, яка охоплювала весь цивілізований світ, вона себе ототожнювала з Візантійською імперією. Візантійська імперія охоплювала весь світ, і Церква була еквівалентною імперії. Але сьогодні тієї імперії немає. Вони живуть минулим.

Сьогодні велика держава Візантія стала Туреччиною, і віра там нині не православна. Сьогодні православних вірян там можна перерахувати на пальцях. Ті, хто свою рідну вітчизну довели до того, що вона з православної держави перетворилася на мусульманську державу, хочуть нами командувати і вчити нас, як нам потрібно жити. Вони хочуть теж довести нашу Україну до такого стану, до якого довели свою батьківщину. Тож немає ні морального, ні канонічного права призначати сюди екзархів і втручатися в наші справи.

Втручання у справи іншої Церкви — це є антицерковна, антиканонічна дія і це є гріх, а гріх призводить до розділення людей. Втручання у справи нашої Церкви може породити розкол Православної Церкви у світовому масштабі.

Церква не може жити за стандартами мирського життя. Мирське життя, особливо політичне, змішане з інтригами, обманами, зрадами. Набір усілякого зла. Церква не може жити такими мірилами, такими нормами. Церква живе заповідями Христовими. У нас є свої методи боротьби зі злом. Це молитва, це покаяння, це терпіння, це смирення перед Богом і один перед одним. Це та сильна зброя, яка нищить зло.

Священик закликаний до того, щоб бути миротворцем, а не політиком, який роз’єднує людей. Та ідеологія, яка сьогодні пропагується, не є Божою ідеологією. Та особлива "мораль", що насаджують у нашому суспільстві, стає не християнською, а антихристиянською. Запроваджують нові правила: одностатеві шлюби, аборти, вбивства тощо. Це є противне Христу, Бог не благословляє цього.

Церква виконує свою місію: вона веде людину до Бога. Вона нагадує людям, що ми всі є творіння Божі, закликає любити один одного, бути терпимими одного до одного, допомагати один одному. Знаю, Церква буде до кінця світу, тому що Господь сказав, що "врата адові не переможуть Її" (Мф. 16: 18).

Я хотів би звернутися до всіх вірних православних України. Не бійтеся нічого, будьте тверді у своїй любові до Бога, бережіть чистоту православної віри, яка є дорогою, що веде до Бога.  Любіть один одного, терпіть один одного, допомагайте один одному. Зло минеться, а добро буде жити вічно. Якщо ми будемо все терпіти, жити в любові до всіх та один до одного, то ніяке зло нас не переможе. Бог є Бог сили. А зло сили немає. Живіть із Богом! І будемо радісні, щасливі та благословенні!

Митрополит Онуфрій

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів