Лазери на Донбасі: Чим небезпечна ця зброя

Лазери на Донбасі: Чим небезпечна ця зброя

Андрій Кучеров

Кореспондент, Державна прикордонна служба України

Оригінал на сторінці Прикордонник України у Facebook

25 березня для військовослужбовців Державної прикордонної служби та Збройних сил, які несли службу "на нулі", поблизу контрольного поста "Мар'їнка", що на Донеччині, розпочалося досить мирно. Протягом деякого часу цей район був відносно спокійним, адже противник не обстрілював позиції українських військових. Радувала і погода: після затяжної зими почалися теплі сонячні дні.
Однак опівдні обстановка на лінії зіткнення кардинально змінилася. У районі контрольного поста "Мар'їнка", з боку позицій бойовиків, активно почав "працювати" ворожий снайпер. І це був не новачок: стрільба велася грамотно та прицільно, незважаючи на те, що у вихідний день людей, охочих перетнути лінію розмежування, значно більше, ніж у звичайні, робочі будні. Справа в тому, що при подібних снайперських обстрілах у перехрестя ворожого прицілу дуже легко попадають незахищені люди та цивільний автотранспорт. Українські військові, в тому числі й прикордонники, почали активно спостерігати за позиціями бойовиків, намагаючись вирахувати стрільця. Останній розійшовся не на жарт, прицільно обстрілюючи українських військових.

Серед прикордонників, які перебували "на нулі", був і старший сержант Антон Кекух, інспектор ІІІ категорії Краматорського прикордонного загону. Спостерігаючи за позиціями ворога за допомогою бінокля, він у якусь мить лівим оком побачив яскравий спалах зеленого кольору. Праве око за мить до засліплення прикордонник закрив. Проте і цього вистачило, щоб від несподіванки Антона відкинуло в сторону.

Новини за темою

– На якусь мить після спалаху я перестав бачити. Інстинктивно закрив очі, а коли їх розплющив, то склалося враження, що перед цим подивився без захисту, як працює зварювальний апарат. Водночас я не відчув якогось фізичного болю. Згодом відновився боковий зір, центральний залишався як у тумані, – ділиться прикордонник першими враженнями після засліплення.

Те, що ворог використав спеціальну засліплюючу апаратуру, на кшталт лазерної зброї, ніхто не сумнівався. Саме в цьому місці, майже два роки тому, таким же чином під час спостереження через оптичні прилади, були засліплені троє прикордонників. Тому командир відразу ж після травмування підлеглого (ступінь ураження ока без додаткового обстеження була на той час невідомою) дав команду зупинити спостереження за позиціями бойовиків. Інформацію про те, що трапилося, передали колегам зі Збройних Сил. Прикордонникам відповіли, що вони теж бачили біля позицій бойовиків яскраві спалахи зеленого кольору, але засліплення з погіршенням зору ніхто не отримав. Одночасно ворожий снайпер продовжував обстріли наших позицій, не знижуючи активності, ще кілька годин.

Того ж дня Антона Кекуха оглянув військовий фельдшер. Візуально важкість травми не визначалася, тому прикордонника повезли на обстеження у Курахівську міську лікарню. Лікар-офтальмолог за допомогою медичної апаратури побачив опік на сітківці лівого ока воїна і порадив не гаючи часу звернутися по спеціалізовану допомогу. Того ж дня прикордонника відправили у столичний Головний військово-медичний клінічний центр Державної прикордонної служби.

– Пораненого бійця після попереднього обстеження було направлено у Головний військовий клінічний госпіталь Міністерства оборони, – говорить начальник відділення офтальмології Головного військово-медичного клінічного центру старший лейтенант медичної служби Юлія Пімонова. – За допомогою оптичного когерентного томографа, який є на "озброєнні" наших колег, було встановлено, що прикордонник отримав опіки сітківки лівого ока, в результаті чого утворилися крововиливи та набряки. Також з'ясувалося, що очне поранення, а саме так я кваліфікую цей випадок, старший сержант Кекух отримав з відстані близько 1000 метрів. За його розповіддю, саме на такій відстані знаходяться позиції проросійських бойовиків. Після докладного обстеження лівого ока можу сказати, що нашому прикордоннику в якійсь мірі пощастило. По-перше, поранення отримане одним оком, а по-друге, в силу обставин промінь лазерної зброї пройшов по сітківці по дотичній до траєкторії точки. Все могло бути значно гірше, – зауважує лікар.

– Ми вже мали справу з такого роду пораненнями очей, – продовжує Юлія Федорівна. – Нагадаю, що у липні 2016 року троє прикордонників, перебуваючи на передовій у районі КПВВ "Мар'їнка" та використовуючи для спостереження оптичні прилади (бінокль та артилерійську стереотрубу), отримали схожі поранення сітківки очей. Після надання першої медичної допомоги їх евакуювали до столичного госпіталю Служби. Однак, незважаючи на зусилля медиків, у двох військових перспективи були невтішними: виникли великі розриви в центрі сітківки ока. У найближчій перспективі стояла загроза незворотної втрати зору. В результаті одного прикордонника прооперували, і хірургічне втручання згодом дало загальний позитивний результат. Іншого "витягнули" за допомогою медикаментозного лікування. На сьогоднішній день ці поранені не відчувають погіршення якості життя, але знаходяться під нашим динамічним спостереженням. Періодично вони приїжджають на медогляд, і я можу сказати, що для цих трьох хлопців найстрашніше вже позаду. Зір у всіх повернувся до показників, що були у них до поранення. А у офіцера, який переніс складну операцію, зір відновився до 80%.

Новини за темою

– На моє переконання, на подібні поранення очей необхідно звертати особливу увагу, – говорить Юлія Федорівна. – Історія воєн ХХ століття свідчить, що в період Другої світової бойові пошкодження очей складали всього 1-2% від загальної кількості поранень. Під час десятирічної війни в Афганістані частота бойових санітарних втрат офтальмологічного профілю радянських військ зросла до 4,5%. А під час військових дій на сході України ця цифра становить вже 8%. Насамперед це пов'язано зі збільшенням застосування осколкових снарядів і вибухових боєприпасів, а також із технічним прогресом, який, як це не сумно, дозволив створювати зброю більшої вражаючої сили.

Також, аналізуючи перебіг подій, пов'язаних зі згаданими вище, хочу сказати, що характер опіків повністю відповідає неконтрольованим коагулянтам (за медичною термінологією – дозованим опікам) при лікуванні сітківки з використанням хвилі зеленого лазеру. Так, ніхто фізично не може спостерігати за роботою цієї новітньої російської (у шахтах Донбасу такі вироби точно не зберігалися) зброї. Але є наслідки та негативні результати, за якими можна робити певні висновки.

– Зайвий раз говорити про важливість догляду за здоров'ям очей – не варто. Наші військовослужбовці люди досвідчені, – продовжує розмову Юлія Пімонова. – Водночас як спеціаліст хочу навести певну статистику щодо наших прикордонників, які проходять службу на передовій лінії. Всі вони, проходячи медичний огляд, скаржаться на погіршення зору. У переважній більшості передумови цих нарікань пов'язані з системним використанням тепловізорів і приладів нічного бачення. Застосовуються ці прилади вночі, при мінімальному освітленні, тому очі вимушені додатково напружуватися. Згадайте аксіому, що кожен із нас неодноразово чув ще з дитинства: телевізор дивитися тільки в освітленому приміщенні. Інакше, при постійному порушенні цієї поради, зір з часом може погіршуватися. Тому такого роду скарги цілком логічні. Організм людини запрограмований на те, щоб удень вести активний спосіб життя, а вночі – відпочивати. А от коли і вночі необхідно не стуляти очей, то від таких перенавантажень вони можуть страждати. Одночасно фахово стверджую, що сітківка ока у таких випадках залишається неушкодженою.

Новини за темою

– Погіршення зору знаходиться на шостому місці за поширеністю серед усіх захворювань в Україні. Щорічно з такими проблемами наших громадян стає більше майже на 4% – продовжує лікар Пімонова. – Загалом негативна динаміка поширення хвороб очей триває останні десять років. Зокрема, 2015 року на 100 тисяч населення зареєстровано більше восьми тисяч очних захворювань, з них три тисячі виявлено вперше, а на прийомі у офтальмологів побувало більше трьох мільйонів пацієнтів зі скаргами на погіршення зору. У структурі поширення хвороб ока та придаткового апарата понад 15% становить катаракта, 13% – кон'юнктивіт і міопія, більше 7% – глаукома.

Загальний стан старшого сержанта Антона Кекуха стабільний, периферичний зір відновився повністю (сто відсотків зображення). Водночас внаслідок формування післяопікового рубця на сітківці ока в центрі лівого ока прикордонника залишається незначна нечіткість зображення. Після виписки із Головного військово-медичного клінічного центру військовослужбовець залишатиметься під динамічним наглядом лікаря і за місяць має прибути для обстеження у прикордонний медичний заклад.

Андрій Кучеров

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...