Києву варто використовувати досвід Вірменії з вибудовування багатовекторності у відносинах з ЄС і СНД

Києву варто використовувати досвід Вірменії з вибудовування багатовекторності у відносинах з ЄС і СНД
Прес-служба "Опозиційної платформи - За життя"

Віктор Медведчук

Голова Політради партії "Опозиційна платформа – "За життя"

27 червня 2014 року Україна підписала економічну частину Угоди про асоціацію, яка передбачає створення "поглибленої та всеохопної" зони вільної торгівлі з ЄС. З 1 січня 2016 року (після припинення дії режиму автономних торгових преференцій Євросоюзу для України) ЗВТ з ЄС вступила в повну силу.

І в Києві, і в Брюсселі чиновники і політики з високих трибун пафосно обіцяли, що з цього моменту почнеться нова епоха для українських товаровиробників. Але ні експансії на європейські ринки, ні стрімкого зростання експорту, ні піднесення української економіки, ні нових робочих місць і європейських зарплат не сталося. Обіцяний єврореформаторами прорив на ринки ЄС обернувся для України закриттям десятків тисяч підприємств, падінням промвиробництва ‒ тотальною деіндустріалізацією країни.

Наслідки геополітичної афери євроінтеграторів ‒ створення "поглибленої та всеохопної" зони вільної торгівлі з ЄС (враховуючи те, якою дискримінаційною, з масою обмежень стала вона для України, більш цинічну назву важко було б придумати) ‒ виявилися саме такими, як і попереджав "Український вибір" ще в 2012-2013 роках. Обравши європейський вектор економічної інтеграції, єврореформаторська влада проігнорувала умови угоди СНД про зону вільної торгівлі, а також низку інших торгівельних угод з РФ і СНД. Як показав час, так званий цивілізаційний вибір, наслідком якого стала дезінтеграція торгово-економічних відносин України з Росією і країнами СНД, суперечить національним економічним інтересам, інтересам багатомільйонного українського народу.

Зазначу, що саме розрив торговельно-економічних відносин з Росією та СНД в цілому спровокував глибоку фінансово-економічну і, як наслідок, соціальну кризу в країні. Про економічні наслідки провальної євроінтеграційної політики свідчать дані Держстату і ДФС України, згідно з якими обсяг експорту товарів за підсумками 2018 року порівняно з доєвромайданним 2013-м скоротився на 25,3% ‒ з $63,3 млрд у 2013-му до $47,3 млрд у 2018-му.

Якщо говорити про обсяг експорту товарів України до Російської Федерації, де знаходяться основні для нашої країни ринки збуту, то він зменшився більш ніж у 4 рази, або на $11,4 млрд ‒ із $15,0 млрд в 2013 році до $3,6 млрд до 2018-му.

Втрати на ринках СНД виявилися ще значнішими. Обсяг експорту українських товарів на ринки країн Співдружності за підсумками минулого року скоротився більш ніж в 3 рази, або на $14,7 млрд ‒ із $21,7 млрд в 2013 році до $7,0 млрд до 2018-му. Вдумайтеся, через втрату ринку країн СНД економіка України в рік втратила близько $15 млрд. Це практично стільки ж, стільки Україна взяла в борг у міжнародних лихварів за останні п'ять років!

Після розриву коопераційних зв'язків з РФ в Україні стрімко обрушилося промислове виробництво. Без Росії обсяг реалізованої промислової продукції за зазначений період у доларовому еквіваленті зменшився на 45%, обсяг прямих іноземних інвестицій в економіці країни скоротився на 40%. Криза у фінансово-банківській системі призвела до того, що держборг у національній валюті зріс на 272%. За 4 роки ВВП країни скоротився на 38,8%.

Внаслідок втрати євразійських ринків збуту частка інноваційної продукції у промисловості скоротилася до… 0,7%. Товарна структура експорту має сировинний характер: сільське господарство (частка ‒ 39,4%), недорогоцінні метали (24,6%), мінеральні продукти (9,2%). Абсолютно очевидно, що Україна перетворилася на аграрно-сировинний придаток Заходу.

Інакше бути і не могло. На обумовлену в Угоді імплементацію європейських технічних регламентів і стандартів Україна повинна була витратити 165 млрд євро. Очевидно, що, виходячи з бюджетних можливостей, ця сума спочатку була непідйомною як для українських товаровиробників, так і для країни в цілому. Чи варто дивуватися, що за підсумками п'яти років єврореформ у рейтингу глобальної конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму Україна опустилася з 76-го місця в 2013 році на 83-тє місце в 2018-му.

Оповідки євроінтеграторів про експансію українських товарів на ринки ЄС виявилися черговою брехнею (такою ж цинічною, як і казки про європейські зарплати і пенсії). Хоча в 2018 році експорт товарів з України в країни Євросоюзу і досяг рекордної позначки в $20,1 млрд (+ $4 млрд до 2013 року), однак обумовлено це швидше зростанням індексу цін продукції сільського господарства, яка регламентується 36 мізерними квоти на безмитний експорт в ЄС. До того ж асиметричні умови в рамках ЗВТ зберігають негативну динаміку від'ємного сальдо торговельного балансу між Україною та Євросоюзом: -$4,0 млрд (2014 рік), - $2,3 млрд (2015-й), -$3,6 млрд (2016-й), -$4,5 млрд (2017-й), -$4,2 млрд (2018-й). Як бачимо, зростання експорту в ЄС не компенсувало втрати $15 млрд до 2018 року на ринках СНД. Для України курс на ЗВТ з ЄС на тлі дезінтеграції з РФ виявився провальним.

Після п'яти років експериментів єврореформаторів над економікою і громадянами країни стало очевидно: Україна потребує зміни вектора економічної інтеграції та переходу до політики багатовекторності.

Зробити це більш ніж реально. І це не голослівна заява. Ми можемо скористатися успішним досвідом Вірменії, яка зуміла знайти необхідний баланс у торгівлі з ЄС, будучи при цьому з 2 січня 2015 року членом Євразійського економічного союзу.

Так, відносини між Європейським Союзом і Вірменією будуються на підставі Комплексної і розширеної партнерської угоди між ЄС і Вірменією. З 1 січня 2014 року Вірменія користується перевагами Загальної системи преференцій (GSP). Ця схема надає Вірменії додаткові преференції за тарифами на експорт в ЄС і ґрунтується на жорстких критеріях. При цьому членство Вірменії в Євразійському економічному союзі не заважає дії Угоди про асоційоване членство з ЄС ‒ Єреван користується всіма преференціями ЄАЕС, залишаючись в рамках Угоди про асоціацію з Євросоюзом.

Україна може скористатися досвідом Вірменії. Співпраця з Євразійським економічним союзом для нашої країни не просто вигідна, а життєво необхідна. Але для розвитку такої співпраці слід змінити умови вільної торгівлі з ЄС на Загальну систему преференцій (GSP), яка є системою односторонніх торгових преференцій і знижує або усуває тарифи по ряду експортних товарів з країн, що розвиваються, на ринки ЄС. Ця система в ЄС застосовується згідно з Регламентом року n978/2012 Європейського парламенту і Ради Європейського Союзу від 25 жовтня 2012 року. За таких умов Україна зможе одночасно розвивати торгово-економічне співробітництво і з ЄС, і з ЄАЕС.

Переконаний: у питанні вибору вектора економічної інтеграції необхідно керуватися в першу чергу національними економічними інтересами, а не уявними євроінтеграційними перспективами. В цих умовах формування нової зовнішньоекономічної стратегії держави має ґрунтуватися на політиці багатовекторності, імпортозаміщення та підтримки національного товаровиробника в рамках розвитку східного вектора економічної інтеграції.

По-перше, необхідно переглянути умови участі України у СОТ.

По-друге, скасувати асиметричні (дискримінаційні) умови зони вільної торгівлі з Європейським Союзом і перейти до Загальної системи преференцій (GSP). Україна повинна стати рівноцінним партнером Європейського Союзу, а не сировинним придатком, яким є зараз.

По-третє, абсолютно очевидно, що від нескінченних санкційних воєн програють усі сторони, а тому необхідне обопільне скасування санкцій і контрсанкцій. Крім того, життєво важливо відновити зруйновані торгово-економічні відносини з Російською Федерацією, перейти до створення зони вільної торгівлі з країнами СНД і поглиблення торгово-економічного співробітництва у високотехнологічних секторах промисловості (авіа-, ракето-, судно-, машино-, приладобудування тощо) в рамках ЄАЕС.

По-четверте, Києву слід відмовитися від дорогих поставок природного газу і повернутися до прямих постачань газу з РФ. Враховуючи структуру вітчизняної промисловості і енергетики, Україні стратегічно важливо налагодити довгострокові партнерські відносини зі своїм сусідом і за сумісництвом головним торговельно-економічним партнером.

По-п'яте, важливим етапом є створення тристороннього газотранспортного консорціуму за участю РФ як єдиного постачальника, України як країни-транзитера і Євросоюзу як кінцевого споживача. Збереження статусу країни-транзитера і завантаження в повному обсязі газотранспортної системи не просто відповідає національним економічним інтересам України ‒ від цього залежить її майбутнє.

Маючи таке вигідне географічне положення, наша країна може і повинна стати мостом між ЄС і ЄАЕС в рамках єдиного економічного простору від Лісабона до Владивостока, активно розвивати трансєвразійські коридори, в тому числі в проекті Економічний пояс Шовкового шляху "Один пояс ‒ один шлях".

Про вигоди для України скажу лише те, що відновлення зруйнованих коопераційних зв'язків у високотехнологічних секторах промисловості з країнами СНД дозволить збільшити обсяг експорту українських товарів на ринки СНД на $20 млрд. Більше того, поглиблення торговельно-економічних відносин з країнами Євразійського економічного союзу дозволить додатково збільшити експорт товарів України на $10 млрд щороку. Багатовекторність у зовнішньоекономічній діяльності та розвиток торговельно-економічних відносин з країнами БРІКС, ШОС, АТЕС дозволить реалізувати нові проекти на мільярди доларів. А це зростання виробництва, податкових надходжень, зайнятості, а отже, доходів українців і рівня життя в країні.

Переконаний: тільки прагматична інтеграційна політика забезпечить високий рівень конкурентоспроможності в глобальній конкурентній боротьбі. Це виведе Україну в середньостроковій перспективі в топ-20 провідних економік світу (G20) і дозволить забезпечити гідний рівень життя громадянам країни, підвищити їхні доходи.

Віктор Медведчук,

голова Політради партії

"Опозиційна платформа ‒ За життя"

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>