banner banner banner

Курс лихоманить: Хто на цьому заробляє і чому це шкідливо для країни

Курс лихоманить: Хто на цьому заробляє і чому це шкідливо для країни
З відкритих джерел

Олексій Кущ

економіст

Курс гривні зміцнився по відношенню до долара в 2019-му році на 16,5%. І прем'єр-міністр вже встиг заявити, що українці стали багатшими. Насправді, багатшими стали імпортери, які додатково до і так не маленької торгової маржі заробили ще і 16,5% додаткового прибутку на зміцнення номінального курсу національної валюти.

Багатшими стали і нерезиденти, які купили в Україні державні облігації (ОВДП): до прибутковості на первинних аукціонах вони додали всі ті ж 16,5% у вигляді позитивних курсових різниць.

Сумарний прибуток фінансових спекулянтів досяг 35% у валюті (еквівалент). Ідеальна стратегія: заходили на ринок взимку 2019-го при курсі 28, фіксували прибуток у валютному еквіваленті за курсом 23,5 в грудні. Наче знали… (або хтось підказав).

А ось хто "не знав", так це українські фермери, експортери, трудові мігранти. Перші відкрили державний бюджет, побачили там 29 курс на кінець року, розробили бізнес-план, взяли кредити, купили посівний матеріал, агрохімію, паливо.

Новини за темою

Зробили свою роботу, зібрали урожай, продали його і розплакалися – ревальвація гривні "з'їла" майже всю виробничу рентабельність. Приблизно те ж саме відбулося і з експортерами – їх витрати на фактори виробництва (заробітна плата, енергетичні ресурси) і податки лише зростали, а експортна виручка – у гривневому еквіваленті скорочувалася.

Саме тому Україна вже офіційно опинилася в стані промислової рецесії – промвиробництво падає другий квартал поспіль на тлі дефляції цін виробників промислової продукції.

Ну і справжніми "терпилами" виступили трудові мігранти, а також українці, які працюють на зовнішньому аутсорсі – їх перерахування сім'ям в Україну і особисті доходи в гривні стали на 16,5% "худіші".

В абсолютних цифрах йдеться про кілька мільярдів доларів трудових доходів даної групи населення, які просто були спущені в "ватерклозет" ревальвації. Але за законами фінансової "фізики" "ніщо на землі не проходить безслідно" і якщо десь вибуло, то в якомусь місці – прибуло.

У нашому випадку – прибуло у фінансових спекулянтів, які зацікавлені в різкому зміцненні гривні і які при цьому не платять ні копійки податків в Україні – їх операції з ОВДП звільнені від оподаткування, на відміну від фермерів і експортерів.

Так вже склалося, що курсова політика в Україні завжди була інструментом підвищення рентабельності приватного бізнесу. Тільки раніше це були олігархи і їх ФПГ, а зараз – лобі інвестиційних банкірів. "Лобі" - це улюблене блюдо у наших чиновників.

Олігархи були зацікавлені в девальвації гривні під час криз – так вони компенсували частину втрат, плавно перекладаючи їх на плечі простих українців з допомогою універсального податку під назвою "інфляція", адже до 50% товарів в нашому роздрібному товарообороті – це імпорт.

Справедливості заради відзначимо, що девальвація під час кризи – це об'єктивний процес, але от "глибина". А "глибина" якраз і має значення.

Сьогодні "старі, добрі олігархи" поступово відходять на "малу" сцену української політики. На головній панує "трупа" інвестиційних банкірів і горезвісне зовнішнє управління. Їх мета – заробіток на державних боргах і гривня повинна бути "міцною", у всякому разі на період фіксації прибутку.

І знову справедливості заради відзначимо, що передумови для ревальвації в минулому році були. Але от "глибина"… І в першому, і в другому прикладах спрацьовує ніцшеанський принцип нашої політики – "падаючого підштовхни". А народ? "Народ мовчить"…

До речі, про народ. Ревальвація гривні знецінила на 16,5% ємність валютних "заначок". Хороше щеплення "полюбити" гривню "таку як є", подумає хтось. Але проблема полягає в тому, що влада спершу відучила народ від цієї "гривневої прив'язаності".

Відучила перманентними девальваціями. І всі прекрасно розуміють, що попереду економіку швидше за все чекають не кращі часи. 

Нинішні провладні політики намагаються примітизувати дискусії щодо курсу: мовляв, девальвація для вас погано, ревальвація – теж. Ще трохи і почнуть виходити на парламентську трибуну у футболках з написом: "який курс, б…, вам потрібен!?".

А дійсно, який? Спробуємо відповісти на це питання з допомогою польського досвіду. Сучасних поляків від нас відрізняє наявність такого явища як "злотоцентризм".

Злотий в Польщі використовувався як фінансовий "грааль" місцевого економічного дива, джерело "вічного" зростання економіки, а в Україні гривня – це, швидше, інструмент перерозподілу суспільного доходу від широких соціальних груп населення на користь кількох лобістських партій всередині країни, а також механізм покриття системних бюджетних дефіцитів і спосіб приховати кричущі провали державної економічної політики.

Простими словами, сильний злотий використовується в інтересах більшої частини населення, а сильна/слабка гривня – на благо мізерно малої, але дуже впливової купки осіб.

У 2017 році злотий зміцнився до долара на 18% і до євро на 5%. Більш того, інфляція знаходилася на досить низьких позначках: в межах 1,5-2%. При цьому, ВВП зріс на 4,5%.

Експорт також продовжував зростати і в структурі міжнародної торгівлі у Польщі позитивний торговий баланс.

Починаючи з 2008 року, курс злотого перебуває в бічному тренді, а по суті в коридорі "курсової змії" у базовому інтервалі від 2,5 до 3,5 злотих за долар. При чому, якщо для стимулювання внутрішніх інвестицій злотий потрібно зміцнити, поляки не намагаються стримувати цей процес і сміливо укріплюють.

Якщо курс необхідно трохи послабити – роблять і це. Але все відбувається прогнозовано, в межах чіткого інвестиційного горизонту планування і тому не викликає паніки у населення і бізнесу.

На скачках злотого не заробляють вищі посадові особи країни та афілійовані з ними суб'єкти. Крім того, враховуючи низькі темпи інфляції, населення практично не звертає увагу на дану курсову динаміку: починаючи з 2010 року, дефлятор ВВП склав всього 7,5% (в Україні дефлятор тільки за один рік в два рази більший).

В подібній ситуації злотий стає воістину універсальним захисним запобіжником "від дурня". Саме цим пояснюється відомий феномен, помічений західними експертами, який свідчить: які б дурниці не робив польський уряд, польська економіка продовжить зростати.

Низька інфляція – це ще і майже безкоштовні кредити для місцевого бізнесу, які допомагають компенсувати курсові шоки. Польща все більш активно інтегрується в глобальні ланцюжки доданої вартості та проводить політику здешевлення вартості енергоресурсів для населення та бізнесу.

У цій моделі періодичне посилення національної валюти лише зміцнює капіталізацію внутрішнього ринку, а втрати експортерів компенсуються зростанням додаткової вартості в кінцевому продукті.

У сировинній економіці, як українська, все з точністю до навпаки, що ще раз підтверджує просту істину – курсова політика центрального банку повинна чітко корелювати з економічною та інвестиційною.

Але НБУ по суті самоусунувся від виконання цієї функції, покладеної на нього Конституцією, заявивши, що відтепер гривня перебуває під впливом ринкової стихії.

Як результат – горизонт інвестиційного планування скоротився до шести місяців – максимум року, в результаті чого в країні реалізовуються лише прості сировинні цикли, розраховані на швидку фінансову віддачу.

Ніхто з інвесторів не хоче вкладати в Україну довгострокові інвестиції з періодом окупності 5-10 років, а саме такі параметри притаманні проектам з високою капіталомісткістю і значною питомою вагою застосовуваних інновацій.

Але як досягти цього нового горизонту, тим більше, що Нацбанк відмовився від жорсткої прив'язки курсу національної валюти до долара, що цілком логічно, враховуючи нинішню монетарну парадигму.

Нові моделі курсової стабільності слід шукати у досвіді європейських країн, які свого часу вже перехворіли "дитячими хворобами", супутніми будь-якій економіці, яка інтегрується в більш сильне середовище.

Адже зараз Україна активно проходить болісний період адаптації до європейського ринку товарів, послуг, робочої сили і капіталу, стандарти якого незрівнянно вище наших.

Ще на зорі євроінтеграційних процесів європейські країни прийшли до необхідності встановлення особливого валютного режиму, який увійшов в історію під назвою "європейська валютна змія" чи "змія в тунелі".

Новини за темою

Суть цієї курсової моделі полягала у наступному: в умовах інтеграції значної кількості країн у загальний ринок капіталу, економіки, представлені слабкими національними валютами опиняться в стані довгострокового курсового шоку, що в свою чергу деструктивно впливає на їх економічний стан та фінансовий сектор зокрема.

Саме для згладжування пікових курсових коливань (в умовах відсутності спільної європейської валюти), шість країн "Спільного ринку" домовилися про визначення "золотих точок", тобто обмежувачів курсового коридору для своїх валют по відношенню до доларового паритету.

Відхилення шести національних валют щодо долара допускалося в межах +-1,125%, тобто загальний діапазон коливань становив 2,25%.

Модель європейської курсової змії проіснувала недовго і у подальшому привела до створення єдиної європейської валюти. Але в 90-х роках минулого століття, в окремих аспектах свого функціонування, вона була "розконсервована" і активно застосовувалася для згладжування курсових коливань національних валют нових членів ЄС з колишнього соцтабору (країни Центральної Європи і Балтії).

В іншому випадку той же польський злотий чекала б доля гривні, правда у варіанті "лайт".

Тобто для зниження курсових коливань Україні потрібні ефективні курсові механізми, які б амортизували зіткнення з більш потужними і динамічними ринками капіталу, одна нікчемна "крапля" якого може вбити… ні, не коня, а українську гривню і разом з нею і всю нашу сировинну, малу і відкриту економіку, попутно знявши вершки у вигляді надприбутків лобістських груп, які як сарана – з'їдять все і полетять далі.

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

 

 

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>